Тема 7 Статистичне вивчення динаміки соціально-економічних явищ

У статистичній практиці дуже часто мають справу з рядами динаміки – великою кількістю чисел, що характеризують розвиток явищ у часі. Тому, для кращого розуміння і аналізу закономірностей часових перетворень досліджуваних явищ, вивчення даної теми слід починати з складових елементів динамічних рядів – рівнів ряду та моментів часу (або інтервалів часу). Далі необхідно ознайомитися з основними показниками рядів динаміки (абсолютним приростом, темпом зростання, темпом приросту і т.ін), середніми їх значеннями, а також з методами розрахунків показників.

Значну увагу слід звернути на вивчення основних прийомів аналізу рядів динаміки, що мають за мету виявлення основної тенденції розвитку явища у часі (тренда).

Наприкінці вивчення теми потрібно ознайомитися з характерними складовими коливності рівнів ряду (сезонною компонентою, циклічною та випадковою складовими).

В результаті вивчення теми студенти

Повинні знати: поняття про ряди динаміки, їх складові елементи, види та правила побудови; умови порівняльності рядів динаміки; методологію зімкнення рядів; основні параметри рядів динаміки та методологію їх обчислення; середні параметри рядів динаміки; поняття основної тенденції розвитку (тренда); основні складові коливності тренда та методи їх оцінки; основні прийоми аналізу рядів динаміки (виявлення тренда); інтерполяцію та екстраполяцію основної тенденції.

Повинні уміти: вивчати та прогнозувати розвиток суспільно-економічних явищ і процесів на основі аналізу рядів динаміки, а саме, розраховувати показники рядів динаміки (середній рівень ряду, абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення одного відсотка приросту, коефіцієнти прискорення); виявляти основну тенденцію розвитку (тренд) шляхом застосування відповідних конкретним умовам методів вирівнювання (згладжування); робити підсумкові висновки; на "наївному" рівні здійснювати операції інтерполяції та екстраполяції виявленої основної тенденції розвитку (тренда).

Література [3.1 № 1 ... 16; 3.2 № 3,5 ... 7; 3.3 № 1; 3.4 № 1 ... 5].

Тема 9 Вибірковий метод статистичного спостереження

Починаючи вивчення теми, необхідно виходити з того дійсного факту, що з усіх видів несуцільного спостереження в практиці статистичних досліджень найбільше визнання і застосування отримало вибіркове спостереження. А тому, при ознайомленні з методом, спочатку слід звернути

увагу на два аспекти цієї тематики. По-перше, на методи і способи наукового відбору одиниць у вибіркову сукупність, а по-друге, на методологію визначення середньої і граничної помилок, а також необхідної чисельності одиниць, яка із заданою ймовірністю забезпечить очікувану точність вибіркових показників. Фактично, користуючись вибірковими даними, для умов різних видів вибірки та певної ймовірності, необхідно засвоїти алгоритм побудови меж довіри (для генеральної середньої та генеральної частки).

Слід також засвоїти, що невід'ємною частиною власне вибіркового методу є способи поширення даних вибіркового спостереження на генеральну сукупність, а саме : спосіб прямого перерахунку та спосіб коефіцієнтів. На вивченні останніх і необхідно зосередитися наприкінці розгляду теми.

В результаті вивчення теми студенти

Повинні знати: підстави застосування вибіркового спостереження; поняття про вибіркове спостереження та його основні завдання; основні умови наукової організації вибіркового спостереження; методи і способи відбору одиниць у вибіркову сукупність; методологію обчислення середньої і граничної помилок вибіркового спостереження; правила визначення необхідної чисельності для різних видів вибірок способи поширення даних вибіркового спостереження на генеральну сукупність.

Повинні уміти: визначати необхідну і мінімально-достатню (з точки зору встановленої вимогами допустимої помилки) чисельність одиниць генеральної сукупності, що підлягають вибірковому обстеженню; в залежності від мети, завдань і умов дослідження вибирати оптимальні методи та способи відбору одиниць у вибіркову сукупність; застосовувати методологію визначення середньої і граничної помилок (з встановленим рівнем довіри); спираючись на обрану ймовірність розподілу випадкової величини будувати межі довіри (для генеральної середньої та генеральної частки); поширювати вибіркові дані на генеральну сукупність; обґрунтовувати прийняття рішень на підставі результатів вибіркових обстежень.

Література [3.1 № 1 ... 16; 3.2 № 4; 3.3 № 1; 3.4 № 1 ... 5].