Тема 5. Аналіз і оцінка беззбитковості проектів

5.1. Оцінка і управління обсягом виробництва продукції.

5.2. Особливості урахування впливу змінних і постійних витрат на зміну економічної ефективності результатів впровадження проектів.

5.3. Перехід до аналізу беззбитковості у відносних одиницях.

5.4. Фінансове забезпечення досягнення ефективності, що передбачається проектом.

5.5. Оцінка прибутковості проектів.

5.6. Графічний метод визначення залежності прибутку від обсягу випуску продукції та ціни реалізації.

5.1. Оцінка і управління обсягом виробництва продукції

Найважливішим фактором в управлінні підприємством є оцінка його фінансових можливостей для забезпечення випуску визначеного обсягу продукції.

Фінансово-забезпечений обсяг випуску продукції можна визначити за формулою:

, (5.0)

де К – обсяг випуску продукції;

С_В – власні ресурси підприємства;

С_К – сума кредитних фінансових ресурсів;

В – виручка від реалізації продукції;

П – постійні витрати підприємства;

З₁ – змінні витрати на одиницю продукції.

Обсяг продукції К необхідно порівнювати із максимальною потужністю підприємства К_max.

Якщо К < К_max , то доцільно прогнозувати обсяг продукції рівний К.

Якщо К > К_max , то доцільно прогнозувати обсяг продукції рівний К_max.

При К > К_max необхідно збільшувати виробничі потужності, для цього потрібні інвестиційні ресурси. Коли одержане значення фінансово забезпеченого обсягу виробництва набагато перевищує К_max , то необхідно вживати заходи, які спрямовані на одержання кредитів, зниження постійних витрат, зменшення змінних витрат на одиницю продукції. При цьому необхідно співставляти обсяги виробництва (К) із критичними обсягами виробництва (К_Б).

Якщо К < К_Б виробництво буде збитковим, тому необхідно вживати заходи, які спрямовані на збільшення величини (К), (К_Б), зниження змінних витрат на одиницю продукції та постійних витрат підприємства.

Для прийняття оптимального рішення необхідно мати інструментарій визначення вкладених показників.

Отже, для прийняття оптимального рішення необхідно мати інструментарій визначення вкладених показників.

5.2. Особливості урахування впливу змінних і постійних витрат на зміну економічної ефективності результатів впровадження проектів

Виробництво продукції може бути одержано різними способами, серед яких можна виділити дві технології, які можуть бути реалізовані при впровадженні проектів:

• технологію із високим рівнем постійних витрат (П) та більш низьким рівнем змінних витрат (З₁) на одиницю продукції;

• технологію із низьким рівнем постійних витрат (П) та більш високим рівнем змінних витрат (З₁).

Технологія із високим рівнем постійних витрат (П) характерна для підприємства, де зосереджено виробництво всіх основних складових товарної продукції.

Технологія із низьким рівнем постійних витрат (П) характерна для підприємства, де складові частини товарної продукції виготовляють на інших підприємствах.

Взагалі типи технологій реалізуються із урахуванням факторів:

• тривалість знаходження продукції у процесі виробництва;

• тривалість стійкого попиту на продукцію;

• можливість раціональної організації виготовлення продукції.

Слід відзначити, що чим менша очікувана тривалість стійкого попиту на продукцію, тим більше доцільним буде з точки зору економічної ефективності технологія із низьким рівнем постійних витрат (П).

Чим раніше буде досягнута точка беззбитковості (К_Б), тим швидше наступить момент одержання прибутку, тобто буде досягнута окупність витрат.

Для різних видів продукції та різних видів співвідношення постійних (П) змінних і змінних витрат (З₁) досягнення точки беззбитковості буде різним. Тому для прийняття рішення про організацію виробництва за певним проектом необхідно мати аналітичні залежності, які дають можливість проводити економічну оцінку економічної ефективності. Вони можуть бути наступними.

Співвідношення постійних і змінних витрат має вплив на критичний обсяг випуску продукції (К_Б), який відповідає точці беззбитковості, і, як наслідок, на величину прибутку.

Критичний обсяг випуску продукції (К_Б), що відповідає точці беззбитковості, визначається із умови рівності виручки (В = КЦ) та сумарних витрат (З_ = З₁К_Б + П), тобто при умові В = З_ чи К_БЦ = З₁К_Б + П, тоді:

К_Б = П / (Ц – З₁), (5.1)

де Ц – ціна одиниці продукції.

Графічно точка К_Б визначається шляхом побудови складників витрат:

змінних – З₁К;

постійних – П;

виручки – В = КЦ;

сумарних витрат - З_ = З₁К + П;

валового прибутку – Р = [К(Ц – З₁) – П].

У функції обсягу випуску продукції (К) точка перетину лінії виручки (В = КЦ) та лінії сумарних витрат (З_ = З₁К + П) є точкою беззбитковості (К_Б). Визначення точки беззбитковості при умові, що вся продукція реалізована показано на рис. 3.1.