3. Оформлення формул

Оформлення формул потребує дотримання певних правил,

оскільки мова формул є міжнародною. Кожен елемент формули ~

буква, цифра, знак - відповідає визначеному поняттю. До того

ж будь-який з цих складників може змінити своє значення відпо­

відно до характеру накреслення, розміру і взаємного розташування

частин і елементів. Тому для того, щоб зміст формул не спотвор!0-

вався і був однозначно зрозумілим читачам, їх шрифтове оформ­

лення вимагає логічної, загальновизнаної і послідовно проведеної

системи. Схема набору формул різноманітної складності перед­

бачає знання елементів формул і вміння вибрати їх розмір.

Складання формул - один з найскладніших і найдорожчих

видів набору. Його вартість у 3-4 рази перевищує вартість складан­

ня звичайного тексту. Найчастіше формули складають у спеціаль­

них редакторах, складні формули відтворюють репродукуванні

чи малюють у графічних редакторах. Але необхідно дотримува­

тись єдиної системи написання формул, що відповідає прийнятій

техніці складання.

Перш за все технічний редактор оцінює якість оригіналів

відповідно до ДСТу 3772-98. У текстовому авторському ори гін алі

у проміжках відповідних розмірів вписують від руки формуЯи/

які неможливо надрукувати у стандартній гарнітурі. Доргі

формули, ширші за формат набору, заздалегідь розбиваються

на 2-3 рядки на знаках «=», «+». Короткі формули, тем ати ч н о

пов'язані між собою, розміщають поряд.

Задля запобігання перекрученню змісту формули, її розм ічає

спочатку автор, а потім редактор. Гарнітуру для складання

формули обирають таку, що містить всі знаки для відобр аж ен н я

структури різноманітної складності, найчастіше - рубагіУ-

Проміжки встановлюються за правилами відповідності, між

формулами ставлять проміжок 4 п.

252 ТЕМА 5. ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬО-ТЕХНІЧНОГО РЕДАГУВАННЯ СКЛАДОВИХ ТЕКСТУ

При розмітці оригіналів символи грецької абетки обводяться

червоним кружком, готичної - синім, рукописні всіх алфавітів -

простим. Літери, знаки, цифри одних абеток, що співпадають за

накресленням з аналогічними інших абеток (у тому числі й ті, що

рідко використовуються), в разі сумнівного накреслення виносять

на ліве поле синім чорнилом з повним роз'ясненням назви

(наприклад, X - хі). Літери прямого накреслення знизу помічають

прямою дужкою, а курсивного накреслення - хвилястою лінією.

Великі літері української абетки та окремі літери інших абеток,

що співпадають за рисунком з малими літерами (З, О, П, У, Ш, X)

у формулах позначають знизу двома рисками. Зазначені літери та

цифри повторюють на полі текстового оригіналу та пояснюють їх

значення простим олівцем у дужках.

Формули нумерують у кожному розділі наскрізь. Оскільки

вони переважно використовуються у наукових і технічних видан­

нях, де розділи нумеруються, то номер формули складається з

номеру відповідного розділу і порядкового номера самої формули,

відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) - третя

формула першого розділу. Якщо текст розділу містить тільки одну

формулу чи рівняння, вона все одно нумерується. Номер формули

зазначають праворуч біля неї в дужках вирівняно до правої межі.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що

входять до формулу, наводять безпосередньо під нею у тій послі­

довності, в якій вони наведені. Кожне пояснення починається з но­

вого рядка, а перший рядок починається з абзацу словом «де» без

двокрапки. Наприклад:

«Відомо, що

М1-М2

г = ----------- ,(3.1)

а + Ь

де МІ, М2 - математичне очікування

а, Ь - перемінні»

Формули розташовують безпосередньо після тексту, в якому

вони згадуються, посередині сторінки чи з вирівнюванням у край

(рис. 5.2). Вище і нижче кожної формули залишають не менше

одного вільного рядка. Так, прості формули можуть бути центрова­

ні (а), вирівняні ліворуч без абзацного відступу (б), чи складені з

абзацу (в). Формули з переносом на інший рядок можуть бути

повністю відцентровані (г), ліва частина іноді вирівнюється ліворуч,

ОФОРМЛЕННЯ ФОРМУЛ 253

а права - праворуч без абзацного відступу (д), чи з урахуванням

абзацу (е). Кілька послідовних формул вирівнюються по першому

символу (ж), чи по знаку рівняння (з), чи по всіх знаках (и).

текст текст текст

тт текст текст текст

Г = а + Ь (1)

текст текст текст

тт текст текст текст

текст текст текст

гт текст текст текст

Г = а + Ь (1)

текст текст текст

гт текст текст текст

текст текст текст

гг текст текст текст

1 = а + Ь (1)

текст текст текст

гг текст текст текст

текст текст текст

гт текст текст текст

\ = а + Ь + с1 =

= с + а

текст текст текст

п. то с т текст текст

текст текст текст

гт текст текст текст

Г = а + Ь + сі

= с + а

текст текст текст

•-І-текст те ш _ іш л .

текст текст текст

гт текст текст текст

f = а + Ь + 6 =

= с + а

текст текст текст

текст .текст текст

текст текст текст

г текст текст текст

а + Ь

: = а + с! + у

:=а+Ь+с+д

текст текст текст

г текст текст текст

текст текст текст

гт текст текст текст

f = а + Ь

=c+d+a

=с+а+к+х

текст текст текст

&т-текст текст текст

текст текст текст

гт текст текст,

f = а + Ь

текст

і = с + а

Г = к = сі

(1)

текст текст текст

гт.текст текст текст

Рис. 5.2. Приклади вирівнювання формул

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допус­

кається тільки на знаках операцій, повторюючи цей знак на початку

наступного рядка. Не дозволяється розривати підкореневі вирази.

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом,

відокремлюють комою. Наприклад:

П (х, у) = Б1 і Б1 < Бітах, (1.1)

Ї2 (х, у) = Б2 і Б2 < 32тах. (1.2)

Розрізняють формули математичні і хімічні.

3.1. Математичні і фізичні формули

Математичні формули записуються у єдиній системі напи­

сання з точним розміщенням знаків, цифр, букв. Цифри служать

для позначення кількостей, як і в будь-якому іншому тексті; тому

254 ТЕМА 5. ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬО-ТЕХНІЧНОГО РЕДАГУВАННЯ СКЛАДОВИХ ТЕКСТУ

вони застосовуються у прямому світлому накресленні. Букви

латинського алфавіту, що позначають величини (символи), засто­

совуються в курсивному накресленні, щоб вони не зливалися з

елементами тексту. Але шрифтове оформлення формул має бути

одноманітним у всьому виданні.

Для умовних скорочень математичних термінів (наприклад,

sin, arctg, tg, lg, lim, max) застосовується латинський алфавіт і пряме

накреслення, на відміну від позначень величин. За аналогією

прямий шрифт використовують у тих випадках, коли умовні

скорочення дані буквами кириличного алфавіту (наприклад,

Сн у розумінні «С нормальне», на відміну від Сп, тобто «С енне»).

Скорочені найменування метричних мір і технічних одиниць

виміру, позначені буквами, складають прямим шрифтом (наприк­

лад, 50 кг, 120 v).

Для складання однорядкових формул (за винятком індексів,

показників ступеня і деяких спеціальних знаків) звичайно викори­

стовують шрифт того ж кегля, що і для основного тексту. Формули

у вигляді дробі оформляються кількома способами. Якщо у гарні­

турі основного тексту дробі відсутні, тоді користуються їх іміта­

ціями із застосуванням звичайних цифр, розділених скісною

рискою. Причому ціла частина відокремлюється від дрібної

дефісом 2-2/3. Якщо ж дріб є частиною гарнітури шрифту, тоді

вона дорівнює розміру літери М - М-дріб Уі (дріб старого типу, або

скісна дріб, або діагональна дріб). В іншому випадку дріб має в

основі літеру Н і розділяється горизонтальною рискою - Н-дріб ().

Гарнітура може включати також і часткові дробі, що складаються

лише із знаменника.

Формули, розташовані окремими рядками, звичайно цент­

рують і складають шрифтом основного тексту чи зменшують кегль.

Формула, розташована у підбір з текстом, відокремлюється досить

помітним проміжком (не менше половини кегля шрифту) від по­

переднього і наступного за нею тексту. Кращий спосіб виділення

формули - лінійки та рамки.

Між рядками формули та лініями дробі зберігаються інтер­

вали, що допускають їх вільне розмічування. У багатоярусних

формулах дуже важливо, щоб читач з першого погляду відрізняв

складний чисельник від складного знаменника. Для цього основна

лінія повинна бути довшою за лінії інших дробів (на 4-8 п.), що

входять у склад цієї формули, або більш насичена; більш коротка

ОФОРМЛЕННЯ ФОРМУЛ 255

частина дробі вирівнюється на середину стосовно формату цієї

Ділильна лінійка дробі розмішується проти середньої лінії

формули, тобто проти середини знаків =, + однорядкової частини

формули. При наборі дробів чисельник і знаменник складають

кеглем 8 п., основний рядок - 10 п.

У відповідності зі структурою формули окремі її частини відо­

кремлюють, нормальна величина кожного проміжку усередині

формули - 2 п. (при наборі нонпареллю - 1 пункт). Змінюють

проміжок у наступних випадках:

• знаки, що виражають співвідношення між лівою і правою части­

нами формули (=, Л, >, <), знаки дій (+, -, х ,:), знаки геометрич­

них виразів, а також скорочені позначення тригонометричних

функцій і інших математичних термінів відокремлюють про­

міжком як від попередньої, так і від наступної частин формули;

• знак кореня відбивають тільки від попередньої частини

формули, не відокремлюючи його вщ підкореневого вираження.

Цифри і літерні позначення величин, що йдуть послідовно

і не розділені якими-небудь знаками, не відокремлюються; індекси

і показники ступеня теж не відбиваються від тих елементів

формули, до яких вони належать. Розділовий знак, поміщений

після формули, не відокремлюється.

Дворядкові чи багаторядкові частини формули, тобто дробі,

складаються шрифтом такого ж кегля, що й однорядкові формули.

Знижений кегль дає можливість охопити оком всю формулу і цей

спосіб більш економний.

Індекси та показники ступеня повинні бути чіткими, однако­

вими за розміром і розташовані на одній лінії відносно середньої

лінії формули. За розміром вони значно менше букв і цифр в

основному рядку, щоб чітко відрізнятися від них. Індекси, що

відносяться до математичних знаків з границями, повинні бути

написані під або над цими знаками, або збоку:

лінійки:

у/ --------—

* 5ІсІдд

4а

„___ м .

«з

І

256 ТЕМА 5. ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬО-ТЕХНІЧНОГО РЕДАГУВАННЯ СКЛАДОВИХ ТЕКСТУ

Надрядкові (підрядкові) знаки математичної символіки на оригі­

налі необхідно писати точно над (під) цими символами, наприклад:

«

Математичні знаки чотирьох дій, а також знаки, що показують

співвідношення лівої і правої частин формули, складають тим же

кеглем, як і весь рядок, до якого вони належать. Однак для деяких

знаків необхідний більший розмір:

• Дужки в формулах робляться такого розміру, щоб вони повністю

охоплювали за висотою вміщені в них вирази. Дужки одного

виду повинні бути однакової висоти, а якщо використовуються

кілька вкладених дужок, тоді зовнішні повинні бути за розміром

більше внутрішніх:

А = і| [5х(а)] А = р[я[г]]

• Знак радикала (кореня квадратного) повинний відповідати по

висоті підкореневому виразу разом із приставною лінійкою,

що прикриває цей вираз зверху; а за довжиною він має покри­

вати усі елементи підкореневого виразу:

ЧИ

| ! м ]

• Знаки суми і інтеграла належать до цілого виразу, тому за роз­

міром крупніше інших елементів формули, в однорядкових

формулах - на 2-4 п., у дворядкових і багаторядкових відповідно

до їх висоти:

17 Т Г = 22 > < 2"-+і>

Переноси у формулах небажані. Щоб умістити формулу у

формат рядка й у такий спосіб уникнути переносу, зменшують

проміжки між її елементами. Якщо у такий спосіб не можна довести

формулу до формату рядка, перенос робиться спочатку на знаках

співвідношення між лівою і правою частинами формули (=,>,<

тощо); потім на знаках додавання чи віднімання (+, -), що поділяють

формулу на члени; чи на знаку множення (х). При цьому, однак,

ф <іі'млі пня формул 257

по можна розділяти тісно зв'язані між собою елементи формули -

і робі, вираження в дужках, а також вирази, що належать до знаків

радикала, інтеграла, суми і множення. Не відокремлюються також

і юказники ступеня й індекси від виразів, до яких вони належать.

Якщо в дробі чисельник чи знаменник не уміщаються в один

рядок, можна застосувати один з наступних способів:

• скласти дріб шрифтом зниженого кегля;

• скласти чисельник у два рядки з переносом, помістивши обидві

рядки над лінійкою (чи набрати знаменник у два рядки з пере­

носом, помістивши їх під лінійкою), наприклад,

А (х cos а - - у sin а )2 -|- 2В (х cos а — у sin а ) (х sin а -f- у cos а) -f-

__________________ ~гС(х sin а -^ у cos a)z-\-F____________________

2

(якщо чисельник чи знаменник дробі не громіздкий, або відсутні

знаки радикала, інтеграла);

• перетворити дріб, представивши її у вигляді суми чи добутку

двох дробів, другу з яких переносять у наступний рядок (якщо

нова форма дробі буде зрозумілою читачеві).

В усіх випадках переносу знак, на якому він зроблений, повто­

рюють два рази - наприкінці першого рядка і на початку другого;

щоб зв'язок між обома рядками був чітко помітним для читача.

Формула, що переноситься, може бути розташована одним

з двох способів: обидва рядки формули вирівнюються в новий

рядок; чи перший рядок вирівнюється до лівої межі сторінки або

з невеликим відступом від нього, а другий рядок - до правої межі

чи з таким же відступом від нього. Наприклад:

sin2 F (х) dx

і F (г) У cos2 F (г) — cos8 F (x)

sin F(r)dx

sinг F (x)— sin2 F (r)

sin2/7 (x) dx

sin F (г) У cos2 F (r) — cos2 F (x)

sin F (r)dx

sin2 F (x )— sin2 F (r)

3.2. Хімічні формули

Звичайні хімічні формули оформляють за тими ж правилами,

що й математичні: кегль основних рядків відповідає основному

258 ТЕМА 5. ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬО-ТЕХНІЧНОГО РЕДАГУВАННЯ СКЛАДОВИХ ТЕКСТУ

тексту, позначення валентності відповідає індексам у математич­

них формулах, скорочені найменування хімічних елементів

здійснюються прямим шрифтом. Але між символами хімічних

елементів, індексами до них і попередніх цифр, знаками хімічного

зв'язку і символом елемента проміжки не ставляться, наприклад,

2Нг; №г804 ; а знаки +, -, =, в рівняннях і схемах хімічних

реакцій оточують проміжками з обох боків, наприклад,

Са(ОН)2 + С02 -> СаСОз і + Н20

Н^О« Ј Н *+ НвО;

Символи у формулах складають 8-10 кеглем латинським чи

грецьким алфавітом. Якщо для структурних формул застосований

шрифт 8 кегля, тоді інші хімічні формули складаються тим же

кеглем. Грецькі знаки складають прямим світлим накресленням.

Індекси (верхній і нижній) складають 6 кеглем, щоб вони

виступали за межі символу на половину своєї висоти. Індекси до

індексів можуть бути складені 5-6 кеглем.

Коефіцієнти і дужки складають прямим світлим накресленням.

Знаки електричних зарядів можуть бути поміщені праворуч

від позначення елемента на рівні верхніх індексів (більш простий

і часто використовуваний спосіб), або над ним (якщо необхідно

зжати формулу по ширині), наприклад,

Н4, ОН-, СІ1. Н°, Са2+

Позначення електронів і електронних пар (одна чи дві жирні

крапки) повинні ставитися без інтервалу посередині символу-

елемента збоку, зверху чи знизу, наприклад,

:СІ- -СН3 СН з-СН -СН з ;ИН3

Знаки хімічного зв'язку повинні підходити впритул до симво­

лів елементів точно посередині символу (без інтервалів), наприклад,

н-о-н н-с-с-н

сн3 ,° н-°\

Н-С Н—о — Р =*0

СН3 О—н н—

Відкрита структурна формула може бути витягнута або по

вертикалі, або по горизонталі, і будується за допомогою як прямих,

так і скісних знаків зв'язку. Наприклад:

ОФОРМЛЕННЯ ФОРМУЛ 259

Під час підготовки оригіналів структурних формул, редактор

вирішує, який варіант їхнього оформлення кращий у даному

виданні. Формула, витягнута по горизонталі, застосовується

частіше, вона займає менше місця на сторінці, її симетричність

краще сприймаєтеся, що полегшує розуміння і запам'ятовування.

При вертикальному розташуванні можна точно показати, через

атоми яких елементів здійснюється зв'язок.

Формули можуть розташовуватися в розріз і в підбір. Якщо

формула розташовується в розріз, вона розміщається між абзацами

і відбивається зверху і знизу в межах однієї кегельної. При наборі

формул у підбір вона відбивається від тексту ліворуч і праворуч

на 1 кегельну і якщо необхідно, збільшують інтерліньяж для рядка,

де розташована формула.

Структурні формули мають бути складені симетрично.

Для досягнення симетрії однорідні частини формули складають

одноманітно, зокрема, знаки зв'язку повинні бути одного розміру

в однорідних випадках. Нормальна довжина знаку зв'язку - кегль

шрифту, яким складена формула. Симетричність підсилюється,

якщо знаки зв'язку однаково примикають до середини літери

(по висоті чи по ширині) і однаково відстоять від неї з будь-якої

сторони.

Кільцеві структурні формули можуть бути оформлені двома

способами: у вигляді замкненого кільця, у кутів якого розташовані

літерні позначення хімічних елементів (займає менше місця по

висоті і простіше з погляду технології складання), і у вигляді кільця,

що переривається літерними позначеннями (якщо тільки розташу­

вання позначень у розриві кільця дозволяє чітко показати зв'язок

між хімічними елементами), наприклад,

Спрощені формули циклічних сполук повинні бути зображені

переважно у формі правильного багатокутника.

У хімічних формулах трапляються два види крапок: крапка-

ніак зв'язку (розташовується на середній лінії рядка), крапка-

розділення складного з'єднання (розташовується на нижній лінії

рядка).

або

260 ТЕМА 5. ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬО-ТЕХНІЧНОГО РЕДАГУВАННЯ СКЛАДОВИХ ТЕКСТУ

Для виділення частини структурної формули чи підкреслення

значення зв'язку між тими чи іншими елементами основну частину

формули виділяють штрихуванням, знаки зв'язку зображують

більш жирною лінією.

Переносів у наступний рядок у рівняннях необхідно уникати.

За необхідності допускається перенос на знаках напрямку реакції,

рівності, що повторюють на наступному рядку. Також можливі

переноси на знаках: «+», «-». у наступному рядку знак, на якому

здійснено перенос, повторюється. Якщо знаком множення викори­

стовувалася крапка, на місці переносу її ставлять знак «х». Пере­

несену частину формули іноді вирівнюють у праву межу, навіть

якщо перша частина відцентрована.

Для досягнення компактності в структурних формулах літерні

позначення хімічних елементів складають 8 кеглем, навіть якщо

основний текст складений 10 кеглем. При зменшенні кегля

шрифту зменшується і довжина знаків зв'язку, тому загальний

розмір формули зменшується.

Під формулою хімічної сполуки може бути поміщене його

найменування, складене прямим шрифтом зниженого кегля (най­

краще 6 п.) і вирівнюють на середину формули, без відбиття від неї.