
- •Технологія видобування, зберігання і транспортування нафти і газу
- •Технологія видобування, зберігання і транспортування нафти і газу
- •Івано-Франківськ
- •Глава 1
- •Газових свердловин (о.І. Акульшин) 5
- •Глава 2
- •Глава 3
- •Перелік літератури 429 вступ
- •Глава 1 технологія буріння нафтових і газових свердловин
- •1.1 Геологічні умови буріння свердловин
- •1.2 Способи буріння нафтових і газових свердловин
- •1.3 Обладнання, яке застосовується у процесі буріння свердловин
- •1.4 Режим буріння
- •1.5 Промивання свердловин і вимоги до бурових рідин
- •1.6 Похило-скероване буріння свердловин
- •1.7 Дослідження продуктивності горизонтів у процесі буріння
- •1.8 Розмежування пластів
- •1.9 Розкриття нафтогазопродуктивних пластів у свердловинах
- •1.10 Організація праці в бурінні
- •Глава 2
- •Технологія розробки нафтових родовищ
- •2.1 Геолого-фізична характеристика нафтових і газових родовищ
- •Фазових проникностей піску для газу к*г і води к*в від водонасиченості
- •Зведений тиск
- •2.2 Підготовка свердловин до експлуатації
- •2.3 Дослідження нафтових свердловин і пластів
- •Перебудована в системі координат
- •Свердловини
- •2.4 Розробка нафтових родовищ
- •Схем для різних пластових систем
- •2.5 Контроль і регулювання розробки нафтових родовищ
- •2.6 Методи збільшення нафтовіддачі пластів
- •Глава 3 технологія і техніка видобування нафти
- •3.1 Експлуатація свердловин фонтанним способом
- •3.2 Експлуатація свердловин газліфтним способом
- •3.3 Експлуатація свердловин штангово-насосним способом
- •3.4 Експлуатація свердловин електровідцентрово-насосним способом
- •3.5 Одночасно - роздільна експлуатація декількох пластів однією свердловиною
- •3.6 Методи діяння на привибійну зону пласта
- •Глава 4
- •4.1 Експлуатація газових і газоконденсатних свердловин
- •4.2 Дослідження газових свердловин
- •4.3 Розробка газових і газоконденсатних родовищ
- •4.4 Підготовка продукції свердловин до магістрального транспортування
- •Контрольні питання
- •Глава 5 збирання, зберігання і транспортування нафти та газу
- •5.1 Промислове збирання і підготовка продукції свердловин
- •5.2 Транспортування і зберігання нафти і газу
- •Контрольні питання
- •Глава 6 розробка і експлуатація морських нафтових і газових родовищ
- •6.1 Основні організаційно-технічні особливості розробки морських нафтогазових родовищ
- •6.2 Гідротехнічні споруди для буріння і експлуатації свердловин в умовах моря
- •6.3 Конструкції морських видобувних свердловин. Гирлове та підземне устатковання
- •6.4 Організація нафтогазовидобування у випадку розміщення гирла свердловин на дні
- •6.5 Обладнання і технології для інтенсифікації видобування нафти з морських свердловин
- •6.6 Форсований відбір рідини – метод інтенсифікації видобування нафти
- •6.7 Боротьба з винесенням піску під час експлуатації свердловин
- •6.8 Особливості організації нафтогазозбору на морських нафтопромислах
- •6.9 Будівництво і експлуатація морських нафтогазопроводів
- •6.10 Особливості організації підземного і капітального ремонту свердловин в умовах моря
- •6.11 Обмеження припливу води в нафтові і газові свердловини
- •6.12 Охорона праці і навколишнього середовища в процесі розробки морських нафтових і газових родовищ
- •Перелік літератури
- •Навчальний посібник
1.6 Похило-скероване буріння свердловин
У процесі буріння вертикальних свердловин помічено, що стовбур нерідко самочинно відхиляється від вертикального положення, набуваючи в просторі форму плавно вигнутої спіралі. Це зумовлено тим, що породи, які зустрічаються в розрізі свердловини, різної твердості, особливо, якщо вони залягають під кутом, сприяють відхиленню стовбура. Природне викривлення стовбурів дає можливість бурити похилі свердловини цілеспрямовано.
Широкі можливості для буріння похило-скерованих свердловин з’явились внаслідок винайдення турбобура і широкого впровадження турбінного буріння, вперше в світі запропонованого інженерами П.П.Шуміловим, Р.А.Іонесяном, Є.І.Тагієвим, М.Т.Гусманом. Суть цього способу буріння полягає в тому, що компоновка нижньої частини бурильної колони включає спеціальні пристрої, які створюють силу, що відхиляє долото від осі вже пробуреного стовбура свердловини в заданому азимуті. Колона бурильних труб у процесі турбінного буріння залишається нерухомою в горизонтальній площині, тому закріплення труб дає змогу витримувати заданий напрям буріння.
Похило-скеровані свердловини буряться з метою рівномірного розміщення видобувних свердловин на площі нафтоносності, коли за умовами поверхні (водойми, ріки, болота, громадські споруди) бурити вертикальні свердловини неможливо. Широко застосовується похило-скероване буріння під час розбурювання шельфів морів.
Важливим елементом проектування похило-скерованого буріння є вибір профілю буріння, який являє собою криву, розміщену у вертикальній площині. На практиці буріння похило-спрямованих свердловин найбільше розповсюджені чотири типи профілів (рис. 1.13).
Тип профілю вибирається залежно від умов буріння. Так, для однопластових родовищ рекомендується тип а, для багатопластових, глибоких – тип б, для крутозалеглих пластів (піднадсуви) – тип в, для багатопластових з глибиною не більше 2500 м – тип г.
У ході проектування профілів буріння враховується глибина буріння свердловин по вертикалі, відхилення вибою свердловини від вертикалі, а також інтенсивність набору кривини і скиду кривини, характерні для окремого регіону, в якому бурять свердловину.
Конкретний профіль буріння виконується за спеціального компонування низу бурильної колони. Для відхилення стовбура свердловини в заданому напрямку використовуються відхилювачі, які встановлюються безпосередньо над турбобуром. Компоновки низу бурової колони, обладнані відхилювачами різних типів, турбобурами і долотами, показано на рис. 1.14. Крива труба являє собою звичайну бурову трубу, вигнуту в нижній частині на відстані 1 … 1,5 м від ніпеля. Кут викривлення труби може становити 2 … 5°.
Кривий перевідник загальною довжиною 0,3…0,8 м має більшу жорсткість і тому при меншій кривині самого перевідника 1 … 2° забезпечує більш інтенсивніше набирання кривини стовбуром свердловини.
Рисунок 1.13 – Профілі похилих свердловин:
а – з трьох ділянок (1 – вертикального; 2 – ділянки набору кривини; 3 – прямолінійного); б – із чотирьох ділянок (1, 2, 3 – теж, що і в а; 4 – ділянка падіння кривини); в – із двох ділянок (1 – вертикального; 2 – ділянки набору кривини); г – із трьох ділянок (1 - вертикального; 2,3 – ділянка набору і перекручування кривини, відповідно); R – центральний кут
а б в
Рисунок 1.14 – Основні конструкції свердловинних відхилювачів при турбінному бурінні:
а – компоновка бурильної колони з кривою трубою; б – компоновка з кривим перевідником; в – компановка з відхилювачем; 1 – крива труба; 2 – турбобур; 3 – долото; 4 – кривий перевідник; 5 – відхилювач
Успішне буріння похило-скерованих свердловин дало змогу здійснити широке застосування кущового буріння на заболочених територіях Західного Сибіру, в Чорному, Каспійському і Північному морях. При кущовому бурінні гирла свердловин групуються в одному місці, а вибої направляються в точки, положення яких визначається геологічною сіткою розробки покладу нафти. При кущовому розбурюванні родовищ досягнуте відхилення вибоїв свердловин від вертикалі може бути на 1000м і більше від розміщення гирла. На окремих кущах розміщують до 16 свердловин. Застосування кущового буріння дає можливість значно скоротити будівельно-монтажні роботи, зменшити протяжність у будівництві доріг, ліній електропередач, нафтоводопроводів. Технологічний процес проводки кущових свердловин не відрізняється від проводки звичайних вертикальних або похило-скерованих свердловин.