6.12 Охорона праці і навколишнього середовища в процесі розробки морських нафтових і газових родовищ

Згідно з загальними положеннями про охорону навколишнього середовища розробка морських нафтових і газових родовищ висуває свої специфічні вимоги. Так, до роботи в морських умовах допускаються люди, які навчені плаванню і правилам надання першої допомоги потопаючому. Щонайменше обмежується задіяння жінок для роботи в морських умовах, особливо, коли експлуатація свердловин проводиться з окремих морських основ.

Пішохідні доріжки естакад, приестакадні майданчики, а також площа індивідуальної основи повинні огороджуватися перилами. Підлога естакад і основ не повинна мати отворів або відкритих люків, які можуть призвести до падіння людей в море.

По всій довжині естакад у межах видимості і на приестакадних майданчиках встановлюються щити з рятувальними кругами і засобами пожежогасіння.

Приестакадні майданчики і окремі основи мають драбини, опущені від верхньої підлоги до води. Працюючі люди, проходячи інструктаж з техніки безпеки перед проведенням робіт, ознайомлюються з місцем розташування рятувальних драбин.

Якщо розробка морського родовища здійснюється з індивідуальних основ, то працюючий персонал вивчає правила перевезення на морських суднах і правила висадки та посадки людей на окремі основи.

Робота з обслуговування свердловин, систем збору нафти і газу, а також робота поточного і капітального ремонту свердловин повинна бути організована так, щоб уникнути забруднення майданчика і викидання нафти безпосередньо в море.

Забруднення морів і озер нафтою, нафтопродуктами, а також пластовими водами, в яких наявні сірководень, поверхнево-активні речовини (ПАР), є невід’ємною частиною проблеми охорони навколишнього середовища.

Нафта і нафтопродукти, попадаючи на поверхню води, покривають великі простори тонкою плівкою, яка істотно погіршує кисневий обмін водного середовища з повітряним басейном, що, у свою чергу, призводить до знищення життєдіяльності біологічних об’єктів водного середовища.

При концентрації нафтових забруднень більше 800 мг/м³ відбувається знищення життєдіяльності фітопланктону, який є основним виробником кисню у воді.

Деякі риби можуть пристосуватися до середовища, в якому знаходиться нафта.

Потрапивши в їх організм, нафта міняє склад крові і вуглеводневий обмін, у результаті чого м’ясо риб набуває специфічного запаху і смаку.

Ще більш небезпечними забрудниками води є поверхнево-активні речовини, які використовуються при бурінні свердловин і видобутку нафти. Попадаючи у воду, ПАР спінюють поверхню, цим самим зменшуючи біохімічний обмін у свердловині. Крім цього, ПАР безпосередньо впливають на рослини і риби, спричиняючи їх смерть. Для попередження забруднення водоймищ нафтою, технологічними рідинами необхідно забезпечити повну герметизацію нафтового і газового збору від свердловини до нафтозбірного пункту. Проведення ремонтних робіт з нагнітання рідини у свердловину (при глушінні свердловин, промиванні піщаної пробки) повинно здійснюватися за схемою кругової замкненої циркуляції без викидання стічних вод у море.

У процесі дослідження і розробки морських нафтових і газових родовищ в акваторії Каспійського моря є відпрацьований комплекс заходів, який забезпечує охорону навколишнього середовища, основні з яких зводяться до наступного.

До початку освоєння свердловин, пробурених зі стаціонарних платформ або з приестакадних майданчиків, до майданчиків підводяться продуктопроводи, з’єднані з нафтозбірними пунктами.

Відпрацьований буровий розчин з освоєних свердловин збирається в ємність і використовується для буріння наступних свердловин. Забруднена нафтою, кислотою або ПАР вода відпомповується трубопроводами в нафтозбірні пункти.

Систематично контролюється стан герметичності колонних головок, фонтанної арматури, фланцевих і різьових з’єднин, обв’язки арматури і трубопроводів. За наявності несправностей пошкодження повинні бути швидко усунені. Гирло свердловин обладнується піддоном для збирання розлитої рідини. Піддон трубопроводу з’єднаний з ємністю для збирання стічної води.

При роз’єднанні фланцевих з’єднин з розливанням нафти необхідно використовувати ручні піддони, а зібрану рідину зливати в резервуар для збору стічних вод, які, в міру наповнення резервуара, відпомповуються в збірний пункт. При очищенні НКТ від парафіну, асфальтено-смолистих відкладів і солей відходи збираються в контейнери, а потім вивозяться на берег для захоронення. Якщо на платформі є посудини, які працюють під тиском, відведення від запобіжних клапанів повинні виводитися на факел і в ємність для збору стічних вод. Переливні відведення резервуарів для збору нафти також з’єднуються з ємністю для збору стічних вод.

У випадку непередбаченого виходу нафти в море повинно бути передбачено використання надувних бонових перешкод, які запобігають поширенню нафти по воді, кораблів-нафтозбирачів і фізико-хімічних методів боротьби з забрудненням морів нафтою.

Особливу увагу при освоєнні морських родовищ займає розробка технічних засобів, які певною мірою виключають можливі джерела забруднення.

Контрольні питання

1. Назвіть основні особливості організації видобування нафти і газу в морі.

2. Назвіть основні гідротехнічні споруди, які використовують для буріння і експлуатації свердловин на морі.

3. Як організовується збір нафти і газу на морських нафтопромислах?

4. Як проводиться будівництво нафтогазопроводів під час розробки морських родовищ?

5. Особливості і вимоги щодо конструкцій морських нафтових і газових свердловин.

6. Як організовується підземний і капітальний ремонт свердловин в умовах моря на стаціонарних платформах?

7. Назвіть основні причини, які зумовляють піскопроявлення у свердловинах.

8. Як вирішуються питання боротьби з піскопроявленнями у свердловинах?

9. Як організовується ремонт свердловин у випадку розташування гирла на дні моря?

10. Сформулюйте основні вимоги екологічної безпеки під час розробки морських нафтових і газових родовищ.