4. Розробка стратегії інформатизації
Поняття стратегії автоматизації включає в себе базові принципи, які використовуються при автоматизації підприємств. До її складу входять такі компоненти:
Цілі: сфери діяльності підприємства та послідовність, в якій вони будуть автоматизовані;
Спосіб автоматизації: по участках, напрямках, комплексна автоматизація
Довгострокова технічна політика: розробка комплексу внутрішніх стандартів підприємства;
Обмеження: фінансові, часові тощо;
Процедура управління змінами плану.
Стратегія автоматизації в першу чергу повинна відповідати стратегії (задачам) та пріоритетам бізнесу. Стратегічний план автоматизації повинен складатися з урахуванням наступних чинників:
Середній період між зміною технологій основного виробництва.
Середня тривалість життя продуктів, що випускає підприємство та їх модіфікацій.
Оголошені довгострокові плани розробників технічних рішень щодо їх розвитку.
Термін амортизації систем, що використовуються.
Рис.
9.3. Фази стратегічного планування
інформаційних систем
Стратегічний план розвитку підприємства, включаючи плани злиття та поділу, зміни чисельності та номенклатури продукції.
Планові зміни функцій персоналу.
Не можна розглядати стратегію автоматизації, як процес, що розвивається за своїми внутрішніми законами. Вона є одним із способів досягнення стратегічних бізнес-цілей.
В основі стратегії автоматизації повинна бути стратегія бізнесу підприємства, зокрема: місія підприємства, напрямки розвитку, модель бізнесу.
Таким чином, стратегія автоматизації - це план, узгоджений за термінами та цілями зі стратегією організації. Іншою особливістю є ступінь відповідності пріоритетів автоматизації стратегії бізнесу, зокрема, яких цілей необхідно досягти:
зниження вартості продукції;
збільшення кількості та асортименту продукції;
скорочення циклу: розробка нових товарів/послуг - вихід з ними на ринок;
перехід до виробництва під конкретного замовника з урахуванням індивідуальних вимог тощо.
Стратегічні цілі бізнесу з урахуванням обмежень - конвертуються в стратегічний план автоматизації підприємства.
До основних обмежень, які слід враховувати при виборі стратегії автоматизації відносять:
(1) фінансові,
(2) часові,
(3) обмеження пов’язані з впливом “людського” фактора,
(4) технічні/технологічні.
(1) Автоматизація підприємства є інвестиційною діяльністю, і до неї можна застосувати усі підходи, які використовуються при оцінці ефективності інвестицій.
Фінансові обмеження визначаються розмірами інвестицій, які підприємство здатне зробити у розвиток автоматизації. Цей вид обмежень є найбільш універсальним оскільки інші види тут можуть бути частково конвертовані в фінансові (пояснити прикладами).
(2) Часові обмеження в свою чергу, зазвичай, пов’язані з наступними факторами:
зміною технологій основного виробництва,
ринковою стратегією підприємства,
державним регулюванням економіки.
(3) До обмежень пов’язаних з впливом людського фактору можна віднести:
корпоративну культуру - ставлення персоналу до автоматизації,
особливості ринку праці,
трудове законодавство.
(4) До технічних/технологічних факторів можна віднести:
наявний парк засобів інформаційної телекомунікаційної техніки (ІТТ),
прийнята архітектура ІС.
Типові проблеми, які виникають при розробці стратегії автоматизації здебільшого пов’язані з наступними факторами:
стан ринку інформаційних технологій;
визначення ефективності інвестицій в інформаційні технології;
необхідністю реорганізації діяльності підприємства при впровадження інформаційних технологій.
Маючи фінансові параметри та основні напрямки автоматизації (це можуть бути пріоритетні напрямки діяльності) розробити стратегію автоматизації відносно просто. До її розробки можуть бути залучені декілька фахівців відділу автоматизації (АСУ, ІВЦ тощо), хто-небудь з керівництва (не обов’язково). Єдиною умовою підбору фахівців може бути широкий кругозір в області ІТ, а також неупередженість. Тому бажано залучити, крім власних, хоча б одного зовнішнього фахівця. Сумарні витрати на розробку стратегії автоматизації за експертними оцінками складають 5-10 тис. доларів. А втрати за відсутності стратегії можуть скласти для підприємства з чисельністю від 100 тис. чол, до 800-900 тис. доларів.