- •1. Предмет, мета та задачі дисципліни
- •2. Зміст дисципліни
- •Тема 1. Сутність і особливості інформаційного менеджменту
- •1. Інформаційний менеджмент: деякі трактування та визначення
- •2. Обов'язки інформаційного менеджера в організації
- •3. Вимоги до особистісних та професійних якостей
- •4. Вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня інформаційного менеджера
- •5. Положення інформаційного менеджменту в організаційній структурі підприємства
- •Тема 2. Міжнародні стандарти управління підприємством
- •1. Історія розвитку стандартів управління
- •2. Стандарт mrp
- •2. Стандарт mrp- II
- •4. Тенденції розвитку стандартів управління
- •Тема 3. Онови реінжинірингу бізнес-процесів
- •1. Сутність процесної організації управління
- •Хто є власником і клієнтом бізнес-процесу?
- •2. Поняття реінжинірингу бізнес-процесів і його зв’язок новими інформаційними технологіями
- •Відмінності між удосконаленням і реінжинірингом бізнесу
- •Нові іт, що змінюють правила роботи компаній
- •3. Моделювання бізнес-процесів у середовищі bPwin
- •Метод опису процесів idef0
- •Метод опису процесів dfd – Data Flow Diagramming
- •Метод опису процесів idef3
- •Тема 4. Методологія та засоби моделювання інформаційної системи - aris
- •Aris – загальна характеристика
- •2. Сутність методології моделювання aris
- •Рівень визначення вимог
- •Рівень проектної специфікації
- •Рівень опису реалізації/виконання
- •Опис вимог Спеціфікація проекту Виконання
- •3.Імітаційне моделювання в aris
- •4.Вартісний аналіз в aris
- •5. Aris та корпоративні іс
- •6.Використання aris
- •Тема 5: інформаційні ресурси як економічна категорія
- •Енергетичні ресурси - носії енергії, наприклад вугілля, нафта, нафтопродукти, газ, гідроенергія, електроенергія тощо.
- •Тема 6. Загальна характеристика інформаційних ресурсів україни
- •1.Основні положення державної політики щодо формування системи національних інформаційних ресурсів
- •Принципи формування та вимоги до змісту національних ресурсів
- •2. Склад державних інформаційних ресурсів
- •3. Недержавні ресурси
- •4. Управління державними інформаційними ресурсами
- •5. Фактичний стан справ у формуванні державних інформаційних ресурсів України
- •Тема 7: формування інформаційних ресурсів об’єкта
- •1. Інформація – стратегічний ресурс фірми
- •2. Джерела стратегічної інформації
- •3. Канали отримання інформації
- •4. Вимоги до системи управління інформаційними ресурсами організації
- •Тема 8. Основи інформаційної логістики
- •1.1. Сутність логістики
- •1.2. Сутність інформаційної логістики
- •1.3. Цілі та задачі логістичної інформаційної системи
- •Тема 9. Документообіг на підприемстві
- •1. Цілі впровадження систем документообігу
- •2. Вимоги до систем документообігу
- •3. Порівняння сучасних систем документообігу
- •4. Опис системи Optima-WorkFlow
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Функціональні можливості
- •4.2.2. Модуль "Редактор маршрутних схем"
- •4.2.3. Модуль "Монітор підключень до системи"
- •4.2.4. Сервіс "Менеджер ресурсів"
- •4.2.5. Модуль "Клієнт системи документообігу"
- •4.2.6. Модуль "Диспетчер технологічних процесів"
- •4.2.7. Модуль "Автоматичні обробники"
- •Тема 10. Правові аспекти комплексної захищеності інформаційних ресурсів
- •1. Загальна характеристика комплексної захищеності інформаційних ресурсів
- •2. Правова специфіка сфери інформатизації
- •3. Законодавство з питань інформатизації
- •3.1 Законодавство про інтелектуальну власність
- •3.2. Законодавство про інформаційні ресурси
- •3.3. Захист інформації й інформаційних систем
- •2.4. Правопорушення в сфері інформатизації
- •Тема 11. Технологічна і технічна захищеність інформаційних ресурсів
- •Технологічна захищеність інформаційних ресурсів
- •1.1. Формування технологічної захищеності інформаційних ресурсів
- •1.2. Міжнародні стандарти
- •1.2.1.Гарантії якості й стандартизація
- •1.2.2. Забезпечення інформаційного супроводу життєвого циклу продукції
- •2. Технічна захищеність інформаційних ресурсів
- •2.1. Інформаційна безпека
- •2.2. Правопорушення в галузі технічної захищеності систем
- •2.3. Побудова раціонального захисту
- •Випромінювання
- •Крадіжка
- •Недбалість
- •Неточна або застаріла інформація
- •Перевантаження
- •Додаток2 законодавство україни у сфері інтелектуальної власності
- •Тема 13. Розробка стратегії розвитку інформаційної інфраструктури об’єкта
- •Поняття інформаційної інфраструктури, вимоги до неї та принципи побудови
- •2. Створення та розвиток системотехнічної складової
- •2.1. Загальні принципи та стратегії
- •Оборонна стратегія притримується головним чином традиційних технологій.
- •2.2. Вибір апаратних засобів
- •Класифікація комп'ютерів за продуктивністю
- •Класифікація комп'ютерів за вартістю
- •Сегмент ринку %
- •2.3. Вибір програмних засобів
- •2.4. Вибір фірм-постачальників апаратних та пз
- •1. Наскільки фірма є надійною?
- •2. Яка компетенція фірми у вирішенні технічних та інших питань?
- •Тема 14. Управління процесом створення/розвитку іс на підприємстві
- •1. Організаційні підходи до створення іс
- •2. Принципи побудови ефективної іс
- •1. Основою для впровадження нової інформаційної системи на підприємстві повинна бути економічна необхідність, а не, наприклад, поява нових технологій
- •2. Обсяг фінансування нової інформаційної системи повинен визначатися міркуваннями фінансової вигоди
- •3. Нова інформаційна система повинна мати просту і гнучку структуру
- •3. Планування у середовищі інформаційної системи
- •4. Розробка стратегії інформатизації
- •Процедура управління змінами плану.
- •5. Аналіз діяльності підприємства
- •6. Реорганізація діяльності підприємства
- •Реінжиніринг бізнес-процесів
- •7. Вибір та впровадження систем
- •Проектування власними силами.
- •Придбання готової іс у вітчизняних розробників.
- •Придбання готової системи у відомих постачальників європейського та світового рівня.
- •Перш за все потрібно правильно організувати проект.
- •Перш ніж приступити до впровадження системи необхідно продумати організаційну структуру і бізнес-процеси.
- •Забезпечте створення необхідної технічної інфраструктури (системо-технічної складової інформаційної інфраструктури).
- •Переконайтесь що система відповідає основним потребам усіх користувачів.
- •Управляйте змінами з урахуванням думок (точок зору) своїх співробітників.
- •8. Експлуатація системи
- •Тема 14: концепція управління інформаційною інфраструктурою підприємства
- •1. Історія розвитку
- •2. Система управління інформаційними технологіями
- •3. Створення системи управління інформаційними технологіями на підприємстві
- •4. Вигоди
- •5. Стандарти і методики
- •6. It Governance в Україні
- •7. Висновки
- •Тема 15. Огляд стандартів інформаційної індустрії
- •1. Види стандартів та їх класифікація
- •2. Міжнародні стандарти іт-індустрії
- •Регламентації процесів підприємства
- •Порядку розробки і документування іс і пз
- •Якості програмних засобів
- •1.3. Національні стандарти іт-індустрії
- •3. Стан справ в україні щодо використання передового досвіду створення ефективної інформаційної інфраструктури підприємства
Класифікація комп'ютерів за продуктивністю
Клас ЕОМ |
Продуктивність, MIPS |
Супер |
1000-100000 |
Великі |
10-1000 |
Малі |
1-100 |
Мікро |
1-100 |
Однак технічна швидкодія центрального процесора не завжди визначає властивості ЕОМ як бази ІС, особливо в багатопроцесорних системах. У зв'язку з цим прийняті оцінки узагальненої продуктивності ЕОМ в певному класі задач і технологій на основі випробувань по узгоджених методиках і тестах.Для сфери бізнесу і керівників підприємств технічні характеристики обчислювальних засобів не є наочними. У цих сферах знайшла застосування універсальна класифікація комп'ютерів за їх сукупною вартістю. Для прикладу в табл. 8.2 наведено варіант класифікації, прийнятої в ФРН на початку 90-х рр. Такі класифікації є і в інших країнах.
Таблиця 8.2
Класифікація комп'ютерів за вартістю
Клас |
Найменування класу |
Вартість, тис. марок
|
0-1 |
Мікрокомп'ютери |
до 25 |
2-3 |
Малі системи |
25-100 |
4-5 |
Середні системи |
100-500 |
6-7 |
Великі системи |
500 - 2000 |
8-9 |
Надвеликі ЕОМ |
2000 - 8000 |
10 |
Супер ЕОМ |
Понад 8000 |
Згодом контури класів змінюються. По-перше, кордони між класами нечіткі через практично плавне формування в усіх сімействах машин рядів однотипних, але істотно відмінних за продуктивністю ЕОМ, що спричиняє появу близьких варіантів у суміжних класах. По-друге, прогрес приводить до зростання характеристик всередині класу, як би підвищуючи його, в той час як зниження цін на машини фірмами-конкурентами робить доступними більш потужні машини і тим самим переводить їх у більш низький клас за вартістю, тобто відіграє протилежну роль.
Пряме перенесення наведених класів у вітчизняну практику поки неможливе: ринок засобів обчислювальної техніки розвинений слабо; обсяг його невеликий; номенклатура виробів формується на базі найнижчих класів; могутні ЕОМ світового рівня представлені бідно. У зв'язку з цим практичне застосування подібної класифікації в нашій країні відбудеться, мабуть, лише в майбутньому.
Далі наводиться короткий огляд класів ЕОМ на основі традиційного їх розуміння: суперЕОМ, потужні, середні і мікроЕОМ.
СуперЕОМ. ЕОМ класу “супер” - одне з вищих досягнень прогресу; основною характеристикою тут була і є продуктивність, яка завжди необмежено потрібна в особливо потужних і відповідальних додатках. Між собою ці комплекси “конкурують” за продуктивністю; підсумки такого суперництва регулярно підводяться у вигляді рейтинг-сторінки Top-500, яка включає 500 найпродуктивніших комплексів з усього світу.
Потужні ЕОМ (мейнфрейми). Потужні універсальні машини спроможні забезпечити як виконання потужних додатків, так і підтримку неоднорідних мереж з великою кількістю робочих станцій. Стосовно мейнфреймів у 70-і, а особливо у 80-і роки минулого століття склалася негативна думка, зумовлена складностями їх експлуатації, розвитком малих машин і переведенням на них багатьох додатків. Попит на мейнфрейми тоді впав.
У 90-х рр. у мейнфреймах новітніх поколінь вдалося забезпечити підвищення експлуатаційних характеристик, зниження цін і витрат на управління обчислювальним процесом і підтримку системи. У результаті вони стали ефективніші за розподілені системи і забезпечують більш високі надійність, готовність, функціональні можливості і збереження даних порівняно з розподіленим середовищем. Це призвело до перегляду песимістичних оцінок таких машин.
При цьому не оспорюється перевага UNIX-робочих станцій і персональних комп'ютерів при розробці нових прикладних застосувань; однак переваги мейнфреймів в ролі потужних і надпотужних серверів незаперечні. Для великих компаній найголовнішою характеристикою як і раніше залишається потужність базового комп'ютера, тому вони будуть завжди матимуть потребу в мейнфреймах. Фахівці прогнозують , що мейнфрейми швидше всього збережуть за собою на ринку сектор обсягом продажу на рівні 20-30%.
З 1990-х рр. лідером в класі мейнфреймів є компанія IBM з архітектурою ESA/390 (Enterprise System Architecture/ 390 - архітектура систем масштабу підприємства) - сімейство машин IBM ES/9000. Архітектура ESA/390 на відміну від System/360 і System/370 (в Україні та країнах СНД - відповідні ряди ЕС ЕОМ), орієнтованих на утворення єдиного програмно-апаратного середовища, забезпечує інтеграцію неоднорідних обчислювальних засобів в рамках єдиного комплексу. Сімейство ES/9000 представлене трьома базовими серіями: 9221 (комп'ютери для офісних застосувань), 9121 (суперсервери для систем масштабу підприємства) і 9021 (могутні комп'ютери для рішення надскладних задач).
ЕОМ середніх класів. У ряді випадків виділяють групу ЕОМ, які в середньому менш потужні порівняно з мейнфреймами і разом з тим більш потужні, ніж ПК. Прикладом таких ЕОМ є сімейство IBM Application System/400 (AS/400) з операційною системою IBM Operating System/400 (OS/400).
Уся пам'ять (до 281 Тбайт) AS/400 має один механізм адресації. Така адресація дозволяє не модифікувати прикладні програми. Сервери AS/400е підтримують одночасно додатки Web-вузлів, електронної комерції і бази даних підприємства. Ця система також ефективно взаємодіє з ОС типу UNIX і інтегрує до складу системи AS/400е ПК-сервери, працюючі під управлінням Windows NT. На початку 1999 р. компанія IBM представила ряд нових засобів в сімействі AS/400.
Це сервери середньої продуктивності AS/400e 7хх і нова версія операційної системи OS/400. У серію AS/400e 7хх входять моделі 720, 730 і 740, що використовують до дванадцяти 64-розрядних процесорів PowerPC AS A50 North Star. У них на 30% поліпшилося співвідношення ціна/продуктивність порівняно з колишніми моделями. Операційна система OS/400 4.4 забезпечує реалізацію LPAR - логічне розбиття обчислювальної системи, вперше використане в мейнфреймах системи S/390, високу захищеність і надійність системи за рахунок фіксації нештатних ситуацій і прийняття ефективних рішень по таких ситуаціях. Це дає серверам AS/400e певні переваги перед серверами Compaq і інших фірм, що орієнтуються на Intel-процесори.
У складі сімейства є також моделі серверів початкового рівня, призначені для невеликих підприємств і робочих груп; вони випускаються з одним або двома процесорами North Star. У цей час AS/400 - найпопулярніший у світі бізнес-комп'ютер: їх в світі 700 тис. комплексів, що набагато більше, ніж будь-якого іншого.
Комп'ютери на основі масових RISC-процесорів різних фірм (SUN, DEC, MIPS, HP, IBM, Silicon Graphics і інш.), які працюють під управлінням ОС UNIX, є також важливим класом середніх ЕОМ. Старші моделі сімейств таких ЕОМ можуть мати настільки значну продуктивність, що можуть використовуватися і як сервери в мережах, і як спеціалізовані комплекси для роботи з могутніми додатками.
До середини 90-х рр. сталися радикальні зміни в усіх напрямах в класі UNIX-машин. Практично всі виробники прийняли стандарт відкритих систем. Це привело до впевненої інтеграції таких машин в неоднорідні обчислювальні структури і до ефективної роботи в якості серверів в тих системах, де застосування мейнфрейма неприйнятне, наприклад, через його високу вартість. Важливо ще й те, що ці ЕОМ є відкритими як по лінії програмних (у мейнфреймів відкриті тільки зовнішні програмні протоколи), так і по лінії апаратних засобів. Поєднання високої швидкодії процесора і 64-розрядної обробки дозволило цим машинам стати ідеальними серверами багатокористувацьких систем, за ними закріпилося найменування UNIX-сервери.
Як приклад можна навести сервери фірми Compaq на основі процесора Alpha. Перші моделі сімейства Alpha Server GS60 і GS140 - глобальні сервери старшого класу, що мають відповідно 6 і 14 процесорів Alpha EV6 з тактовою частотою 500 МГц; вони можуть працювати з операційними системами Digital UNIX, Open VMS і Windows NT. Потім розпочато випуск багатопроцесорних серверів рівня підрозділу Alpha Server DS20. Далі випущений сервер середнього класу, тобто масштабу підприємства; моделі Alpha Server ES20 і ES40 відповідають двопроцесорному Alpha Server 4000 і чотирипроцесорний Alpha Server 4100.
Таким чином, лінія UNIX-серверів активно вторгається у сфери, що традиційно належали машинам більш “важких” класів.
Особливий інтерес нині представляють також робочі станції на основі RISC-процесорів для особливо потужних додатків.
Перші такі машини - так звані графічні робочі станції (Workstation) - будувалися спочатку на 32-бітних, а потім і на 64-бітних процесорах. Вони створювалися під складні САПР, наукові розрахунки і задачі моделювання в різних науковоємних сферах, підтримувалися ОС UNIX і коштували десятки і навіть більш ста тис. дол.
З появою потужних мікропроцесорів Intel (спочатку i386, i486, а потім Pentium, Pentium Pro, Pentium II і Pentium III) ПК, що працюють під ОС Windows, стали зближуватися з робочими станціями за технічними характеристиками. Це призвело до стрімкого зниження цін на робочі станції: молодші їх моделі порівнянні за цінами з могутніми ПК. Разом з тим у застосуванні робочих станцій є багато характерних особливостей щодо використовуваних програмних засобів і технологій. Тому проблема співвідношення між ПК і робочими станціями була і є суттєво складнішою, ніж просто рівень ціни продажу.
Персональні комп'ютери. Кінець 20-го століття справедливо називають ерою персональних комп'ютерів. Навряд-чи хто-небудь зможе примусити користувачів інформаційних систем відмовитися від ПК на своєму робочому місці. Розподіл парку цих машин за групами користувачів США в 1990-х рр. наведено нижче.
