Тема 8. Основи інформаційної логістики

1.1. Сутність логістики

1.2. Сутність інформаційної логістики

1.3. Ціла та задачі логістичної інформаційної системами

1.1. Сутність логістики

Інформаційна логістика є відносно новим поняттям в теорії логістичного менеджменту. Видається очевидним, що поняття "інформаційна логістика" є похідним від понять "логістика" й "інформація". У зв'язку з цим буде доречно спочатку визначитися з семантикою терміну "логістика", потім осмислити поняття "інформаційна логістика".

Семантика слова "логістика" походить з древньої Греції, де "lоgistiке" означало "мистецтво рахувати" або "мистецтво міркування, обчислення" [6].

Згодом історично склалися три джерела формування терміну "логістика":

• військове;

• математичне;

• економічне (управлінське).

Спочатку логістика розвивалася як військова дисципліна (Візантія) (з 9 століття н. е.). Тут термін означає, в основному, чітку, злагоджену роботу тилу по забезпеченню війська всім необхідним, тобто роботу, яка є вагомою складовою бойового успіху.

Математичне джерело терміну "логістика" має виключно науковий напрям. Цей термін був офіційно закріплений за математичною логікою в 1904 році на філософській конференції в Женеві.

Для більш поглибленого аналізу підходів до визначення терміну “логістика” можна звернутись до таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Деякі визначення терміну "логістика"⁵

Визначення	Джерело
Мистецтво управління переміщенням військ як далеко, так і поблизу ворога, організація їх тилового забезпечення	Военный энциклопедический лексикон. С-Пб., 1850
Математична логіка	Словарь современного русского литературного языка. Т.1-17. — М.-Л. 1948- 1965
Символічна логіка, найновіший різновид формалістичної логіки.	Словарь иностранных слов. — М:, 1954
Техніка штабної служби, розрахунки тилів, техніка перевезень та забезпечення.	Мюллер В.К. Англо-русский словарь. М., 1963
Матеріально-технічне забезпечення роботи тилу; організація тилу і постачання	Ганшина К.А. Французско-русский словарь. — М.: Русский язык, 1977
Тил і постачання, матеріально-технічне забезпечення, робота тилу.	Мюллер В.К. Англо-русский словарь. М., 1990
Військова наука, пов'язана з постачанням, підтримкою і рухом матеріалів і людей	Webster's Desk Dictionary. - N.Y. Portland House, 1990
Управління переміщенням і матеріально-технічним забезпеченням озброєних сил. Один з чотирьох найважливіших елементів військової науки (поряд з тактикою, стратегією і розвідкою). Постачально-збутова діяльність цивільних підприємств	The Encyclopedia Americana. International Edition. V.17 - Danbury: Grolier Inc., 1991
Наука про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними операціями, що здійснюються в процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрішньозаводської переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача відповідно до інтересів і потреб останнього, а також передачу, зберігання і обробку відповідної інформації	Родников Л.Н. Логистика: Терминологический словарь. - М.: Экономика 1995

Слід зазначити, що загальною специфічною ознакою "логістики" як у військовому, так і математичному аспектах є: узгодженість, раціональність і точний розрахунок. Саме ці принципи лежать в основі побудови всіх сучасних логістичних систем.

Перенесення логістичних принципів у економічну й управлінську сфери обумовив, головним чином, подальший розвиток і популярність цього терміну в сучасній теорії менеджменту.

Початок широкого застосування понятійно-термінологічного апарату логістики в економіці й управлінні припадає на 60-70-і роки XX століття і пов'язаний із загальним розвитком менеджменту як науки, а також бурхливим розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Можливість моніторингу всіх етапів руху сировини, деталей і готової продукції на базі ІКТ дозволила побачити величезні втрати, що мають місце в традиційних схемах управління матеріальними потоками. Це дало поштовх до пошуку шляхів зменшення таких втрат. Результатом цього і стала концепція логістичного менеджменту (логістики).

Нині вже є всі підстави стверджувати, що досягнуто певного консенсусу щодо сутності поняття "логістика". Про це свідчать сучасні зарубіжні та вітчизняні публікації з цієї проблематики.

На думку більшості фахівців, у даній галузі набули поширення два підходи до визначення логістики - в широкому і вузькому значенні [8, 9, 10].

У широкому значенні логістика - це наука про управління й оптимізацію матеріальних потоків, потоків послуг і пов'язаних з ними інформаційних і фінансових потоків у певній мікро-, мезо- або макроекономічній системі для досягнення поставлених перед нею цілей.

У вузькому значенні логістика - це інструмент менеджменту, який сприяє досягненню стратегічних, тактичних або оперативних цілей бізнесу за рахунок ефективного управління матеріальними і (або) сервісними потоками (з точки зору зниження загальних витрат і задоволення вимог кінцевих споживачів до якості продуктів і послуг), а також супутніми потоками інформації та фінансових коштів, контролю і регулювання у просторі й часі руху матеріальних і інформаційних потоків від їх первинного джерела до кінцевого споживача.

Із сказаного виходить, що логістика включає оптимальне управління певним різновидом потоків. Причому види цих потоків ускладнювалися з розвитком логістики (таблиця 1.2).

Таблиця 1.2 Взаємозв’язок етапів розвитку логістики з основними функціями і видами керованих потоків⁶

Етап розвитку логістики	Функція	Різновид потоку
1920-1950 р.р. (фрагментаризація)	Прогнозування попиту Закупівля Організація пакувальних робіт Вантажоперевезення Складування	Матеріальний
1960 р. (становлення)	Управління розподілом Управління замовленнями Транспортування Управління запасами в збуті Обслуговування споживачів	Матеріальний
1970 р. (розвиток)	Планування потреб Виробниче планування Управління запасами у виробництві Технологічне транспортування	Матеріальний Інформаційний
1980-1990 р.р. (інтеграція)	Управління інформаційними потоками Управління фінансовими потоками Управління сервісним обслуговуванням	Матеріальний Інформаційний Фінансовий Сервісний

Як видно з таблиці 1.2 поява інформаційних потоків у якості об’єкта управління характерна лише для останніх етапів розвитку логістики. Вони характеризуються масовим впровадженням автоматизованих систем управління, що дозволило розширити функції логістики.

Для просування принципів логістики найважливіше значення мали створення систем електронних банківських операцій (на основі міжнародної міжбанківської мережі SWIFT і SWIFT II), використання для підтримки інформаційної взаємодії між логістичними партнерами стандартів "електронного обміну даними" (Еelectronic Data Interchange, EDI) і "електронного обміну даними в управлінні, торгівлі і на транспорті" (Electronic Data Interchange for Administration, Commerce and Transport, EDIFACT).

Просуванню логістичних концепцій у бізнесі сприяв ринок електронних комунікацій, а саме, мереж передачі даних, факсимільного зв'язку, електронної пошти, телеконференцій, загальнодоступного програмного забезпечення. Логістичні партнери почали широко використовувати можливості систем масового інформаційного обслуговування, як комерційних (CompuServe, America Online), так і некомерційних (Internet).

Отже, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій посилив розуміння того, що нарівні з матеріальними необхідно управляти супутніми інформаційними потоками і саме тоді виник термін "інформаційна логістика".

У 1985 році Рада Логістичного менеджменту (РЛМ) США уточнила визначення логістики: "Логістика - це процес планування, управління і контролю ефективного (з точки зору зниження витрат) потоку запасів сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, послуг і супутньої інформації від місця виникнення цього потоку до місця його споживання (включаючи імпорт, експорт, внутрішні та зовнішні переміщення) з метою повного задоволення запитів споживачів" [Council of Logistics Management. Anneal Report - Oakbrook (III), 1985].

З наведеного визначення випливає, що:

- логістична діяльність має інтегрований характер і триває починаючи з місця виникнення до місця споживання потоку матеріальних ресурсів і готової продукції;

- для логістичної діяльності надзвичайну важливість має управління супутньою інформацією;

- до сфери інтересів логістики входять не тільки матеріальні, а й сервісні (нематеріальні) потоки.