3. Моделювання бізнес-процесів у середовищі bPwin

BPwin є могутнім засобом моделювання і документування бізнес-процесів. Цей продукт використовує технологію моделювання IDEF0 (Integration Definition for Function Modeling) – найбільш поширений стандарт, який прийнятий для моделювання бізнес-процесів. Цей стандарт був розроблений в лабораторії військово-повітряних сил США в 1981 році і успішно використовувався для розробки систем протиповітряної оборони.

Крім стандарту IDEF0, BPwin підтримує також методології моделювання DFD (data flow diagram) і IDEF3 (workflow). Методологія DFD служить для опису потоків даних, які виникають внаслідок діяльності компанії. Методологія IDEF3 служить для графічного опису потоку процесів (робіт), взаємодії процесів і об'єктів, які змінюються цими процесами.

У залежності від корпоративного стандарту з проведення системного аналізу бізнес-процесів на початковому етапі проектування системи, можуть використовуватися різні типи або комбінації цих методологій моделювання.

Метод опису процесів idef0

Діаграми IDEF0 наочні і прості для розуміння, в той же час вони формалізують уявлення про роботу компанії, допомагаючи з легкістю порозумітися розробникам і майбутнім користувачам продукту.

Основу методології IDEF0 складає графічна мова опису бізнес-процесів. Модель в нотації IDEF0 являє собою сукупність ієрархічно впорядкованих і взаємопов'язаних діаграм. Кожна діаграма є одиницею опису системи і розміщується на окремому аркуші. Модель побудована згідно стандарту IDEF0 може містити чотири типи діаграм:

1. Контекстну діаграму;

2. Діаграми декомпозиції;

3. Діаграми дерева вузлів;

4. Діаграми для експозиції (FEO).

1. Контекстна діаграма – це вершина деревовидної структури ієрархічно впорядкованих і взаємопов'язаних підпроцесів; вона є найбільш узагальненим описом системи та її взаємодії із зовнішнім середовищем. В будь-якій моделі може бути тільки одна контекстна діаграма.

2. Після опису системи в цілому проводиться розбиття її на крупні фрагменти. Цей процес називається функціональною декомпозицією; а діаграми, які описують кожний фрагмент і взаємодію фрагментів, називаються діаграмами декомпозиції. Діаграмами декомпозиції містять споріднені роботи, тобто дочірні роботи, що мають спільну батьківську роботу. Після декомпозиції контекстної діаграми проводиться декомпозиція кожного великого фрагмента системи на більш дрібні, і т.д. до досягнення потрібного рівня деталізації опису. Після кожного сеансу декомпозиції проводяться сеанси експертизи – експерти предметної області вказують на відповідність реальних бізнес-процесів створеним діаграмам. Знайдені невідповідності виправляються і тільки після проходження експертизи без зауважень можна приступати до наступного сеансу декомпозиції. Таким чином досягається відповідність моделі реальним бізнес-процесам на будь-якому рівні моделі. Синтаксис опису системи в цілому і кожного її фрагмента однаковий у всій моделі.

3. Діаграми дерева вузлів показує ієрархічну залежність робіт, але не показує взаємозв’язки між ними. Таких діаграм в моделі може бути скільки завгодно, оскільки дерево може бути побудоване з довільною глибиною деталізації і не обов’язково з вершини діаграми (її кореня).

4. Діаграми для експозиції (FEO) будуються для ілюстрації окремих фрагментів моделі, для ілюстрації альтернативної точки зору, або з іншою спеціальною метою.

Роботи (Activity) означають найменування процесів, функцій або задач, які відбуваються протягом певного періоду часу і мають розпізнавані результати. Роботи зображаються у вигляді прямокутників. Всі роботи повинні бути названі і визначені. Ім'ям роботи повинно бути дієслово або дієслівна форма (наприклад "Виготовлення деталі", "Прийом замовлення" тощо). Робота "Виготовлення деталі" може мати, наприклад, наступне визначення: "Робота відноситься до повного циклу виготовлення виробу від контролю якості сировини до відвантаження готового упакованого виробу".

Контекстна діаграма складається тільки з однієї роботи - "прямокутника", як правило, це назва бізнес-процесу, що моделюється. Роботи на діаграмах декомпозиції зазвичай розміщуються по діагоналі від лівого верхнього кутка вікна моделі BPwin до правого нижнього. Такий порядок називається порядком домінування. Згідно такому принципу розміщення в лівому верхньому кутку розміщується найважливіша робота або робота, що за часом виконання є першою. Далі вправо вниз розміщуються менш важливі роботи або роботи, що виконуються пізніше попередньої. Таке розміщення полегшує читання діаграми, крім того, на ньому базується поняття взаємозв’язку робіт.

Кожна з робіт на діаграмі декомпозиції може бути в свою чергу декомпонована. На діаграмі декомпозиції роботи нумеруються автоматично зліва направо; номер роботи відображається в правому нижньому кутку прямокутника (роботи). В BPwin недекомпоновані роботи мають в лівому верхньому кутку невелику діагональну риску.

Взаємодія робіт із зовнішнім світом і між собою описується у вигляді стрілок.

Стрілки (Arrow) представляють деяку інформацію та іменуються іменниками (наприклад, "Заготівля", "Виріб", "Замовлення"). У IDEF0 розрізнюють п'ять типів стрілок:

1. Вхід (Input) – матеріал або інформація, які використовуються або перетворюються роботою для отримання результату (виходу). Допускається, що робота може не мати жодній стрілки входу. Кожний тип стрілок підходить до певної сторони прямокутника, що зображає роботу, або виходить з неї. Стрілка входу малюється як така, що входить в ліву грань роботи. При описі технологічних процесів (для цього спочатку і був створений IDEF0) не виникає проблем визначення входів. При моделюванні ІС входами є не фізичні об'єкти, а дані, тому часто виникають ситуації, коли входом і виходом процесу є одні й ті ж дані, але тим часом якість цих даних міняється. У зв'язку з цим стрілки входу і виходу повинні бути чітко визначені з тим, щоб указати на те, що дані дійсно були перероблені. Дуже часто складно визначити, чи є дані входом або управлінням. У цьому випадку підказкою може служити відповідь на питання: "Переробляються/ чи змінюються дані в роботі чи ні?". Якщо змінюються, то швидше усього це вхід, якщо немає – управління.

2. Управління (Control) – правила, стратегії, процедури або стандарти, якими керується робота. Кожна робота повинна мати хоч би одну стрілку управління. Стрілка управління малюється як така, що входить у верхню грань роботи. Управління впливає на роботу, але не перетворюється роботою. Якщо мета роботи – змінити процедуру або стратегію, то така процедура або стратегія буде для роботи входом. У разі виникнення невизначеності в статусі стрілки (управління чи вхід) рекомендується малювати стрілку управління.

3. Вихід (Output) – матеріал або інформація, які виконуються роботою. Кожна робота повинна мати хоч би одну стрілку виходу. Робота без результату не має значення і не повинна моделюватися. Стрілка виходу малюється як така, що виходить з правої грані роботи.

4. Механізм (Mechanism) – ресурси, які виконують роботу, наприклад персонал підприємства, верстати, пристрої тощо. Стрілка механізму малюється як така, що входить в нижню грань роботи. По розсуду аналітика стрілки механізму можуть не зображатися в моделі.

5. Виклик (Call) – спеціальна стрілка, що вказує на іншу модель роботи. Стрілка виклику малюється як така, що виходить з нижньої грані роботи. Стрілка виклику використовується для зазначення, що деяка робота виконується за межами системи, що моделюється. У BPwin стрілки виклику використовуються в механізмі злиття і поділу моделей.