3.Грошові системи.
Гроші виникають у IV – III тис. до н.е., а грошові системи – лише із зародженням капіталістичного способу виробництва. Грошова система – це форма організації грошового обігу, що історично склалася у певній країні та закріплена у національному законодавстві.
У розвитку грошової системи виділять два етапи:
1) перебування загального еквівалента безпосередньо в обігу і виконання ним функції грошей;
2) зниження, а загалом припинення виконання золотом функції загального еквівалента і функціонування паперових грошей.
До грошової системи належать:
грошова одиниця певної країни (гривня, американський долар, англійський фунт стерлінгів та ін.);
державні грошові знаки (металеві або паперові), які мають законну силу і певний порядок випуску, обігу, вилучення та ін.;
регламентація безготівкового обігу;
порядок обміну національної валюти на іноземну і регульований державою валютний курс;
державне регулювання грошового обігу та масштаб цін.
Закони грошового обігу
У будь – якій економічній системі діє закон обігу грошей, згідно з яким кількість грошових одиниць (Г), необхідна в даний період для забезпечення товарно –грошового обігу, прямо пропорційна кількості товарів і послуг (Т), їхній ціні (Ц) та обернено пропорційна швидкості обігу грошей (ш).
Цей закон може мати такий математичний вигляд
Г ш= Ц Т або Г+- кредити
Ш
Ц Т
Г= ш
В ідеальному випадку для кругообігу грошей в економіці кількість їх має відповідати вимогам торгівлі при рівні цін, що склався, і певної швидкості обігу. Ця рівновага описується рівнянням Фішера:
М V= P Q
Де М – кількість грошей в обігу, V – швидкість обігу грошової одиниці, Р – середній рівень цін, Q – кількість товарів і послуг.
Шановні студенти!
Уважно опрацюйте питання «інфляція» та підготуйте відповідь на запитання: соціально-економічні наслідки інфляції. Покажіть шляхи подолання інфляції. Використайте інтернет ресурс та знайдіть відповіді на запитання :сучасні інфляційні процеси в Україні.
Інфляція
Термін вперше почав використовуватися у Північній Америці за час ів громадянської війни 1865р. та характеризувався розбуханням паперово-грошового обігу.
Інфляція (лат.inflatio – здуття) – ситуація перебільшення кількості грошової маси, яка перебуває в обігу, над товарною масою (суми цін товарів і послуг).
Ознаки інфляції:
знецінення грошей (девальвація);
падіння купівельної спроможності грошей;
зростання цін на товари та послуги;
підвищення грошової вартості життя.
Чи всяке зростання цін є показником інфляції? (відповідь: Круш П.В, ст.321).
1.Рівеньінфляції - показує зміни цін в економіці. Він вимірюється за допомогою індексів цін, як різниця між індексом цін поточного року та індексом цін попереднього (базового) року. За 100% приймається індекс цін попереднього (базового )року.
2.Темп інфляції – показує , як змінилася сама інфляція за певний період.
Темп інфляції – від індексу цін поточного року віднімаємо індекс цін попереднього року, ділимо на індекс цін попереднього року і множимо на 100%.
Протилежним до інфляції поняттям є дефляція, коли загальний рівень цін падає і купівельна спроможність грошей підвищується.
Дезінфляція означає сповільнення темпів інфляції.
Причини інфляції.
Внутрішні:
деформація економіки, яка пов’язана з відставанням галузей, що виробляють предмети споживання, від галузей, що продукують засоби виробництва;
дефіцит державного бюджету, пов'язаний із ростом урядових витрат;
високий рівень невиробничих витрат держави;
диспропорції на макро- і макрорівні, що є проявом циклічного характеру розвитку економіки,;
монополія держави на зовнішню і внутрішню торгівлю;
монополія великих компаній на встановлення цін;
високі податки та висока процентна ставка за кредит;
помилки в економічній політиці держави тощо.
Зовнішні:
структурні світові кризи, що супроводжуються багаторазовим зростанням цін на сировину, нафту, імпорт яких став приводом для різкого підвищення монополіями;
обмін банками національної валюти на іноземну, внаслідок чого виникає потреба у додатковій емісії паперових грошей, що поповнює канали грошового обігу;
зменшення надходжень від зовнішньої торгівлі;
від’ємне сальдо зовнішньоторгівельного та платіжного балансу тощо.
Види інфляції.
Залежно від причин, які викликали інфляцію, наявні:
Інфляція попиту;
Інфляція пропозиції.
Залежно від темпу приросту цін інфляцію можна поділити на такі види:
помірна (повзуча) – річний приріст цін – 10%;
галопуюча – від 20 до 300%;
гіперінфляція – тисячі чи мільйони відсотків на рік.
Залежно від можливості передбачати зростання цін виділяють:
очікувану інфляцію;
неочікувану.
За характером перебігу може бути:
збалансованою;
незбалансованою.
За характером інфляційного процесу або знецінення грошей буває:
відкрита інфляція;
прихована інфляція;
придущена інфляція;
Економічні наслідки інфляції:
дезорганізує господарство, наносить серйозної шкоди як крупним корпораціям,так і дрібному бізнесу насамперед із-за невизначеності ринкової кон’юнктури;
утруднюється проведення ефективної макроекономічної політики;
нерівномірне зростання цін посилює диспропорцію між галузями економіки, викривляє структуру споживчого попиту;
ціна припиняє виконувати свою головну функцію в ринковому господарстві – бути об’єктивним інформаційним сигналом;
відбувається відтік капіталів у торгівлю;
інфляція активізує «втечу від грошей», перетворюючи цей процес в лавиноподібний; загострює товарний голод; підриває стимули до грошового накопичення;
порушує функціонування кредитно-грошової системи, відроджується бартер;
знецінюється надходження від оподаткування - негативно впливає на фіскальну політик;
ризик інвестицій;
падає курс національної валюти.
Соціальні наслідки інфляції:
знижуються реальні доходи населення;
знецінюються грошові заощадження населення;
погіршуються умови життя.
Шановні студенти ! Зробіть висновок до теми.