- •Тема 1. Макроекономіка як наука
- •Практична функція макроекономіки.
- •Об’єкт та предмет макроекономіки. Об’єкт макроекономіки
- •Предмет макроекономіки
- •Методологія макроекономіки.
- •Становлення та розвиток макроекономіки.
- •Тема 2: Макроекономічні показники в системі національних рахунків План
- •1. Поняття національного виробництва
- •3. Система національних рахунків
- •2. Кругооборот національного виробництва
- •І. Рахунки товарів та послуг
- •Іі. Рахунок виробництва
- •Ііі. Рахунок створення доходів і розподілу первинних доходів
- •IV. Рахунок вторинного розподілу доходів
- •V. Рахунок використання доходу, який є у розпорядженні та рахунок скоректованого доходу
- •VI. Рахунок операцій з капіталом
- •4. Валовий національний продукт і методи його виміру
- •1.2. Методи виміру валового національного продукту
- •1.2.1. Розрахунок внп за витратами
- •Якщо від внп відрахувати чистий експорт (е), то лишиться валовий внутрішній продукт (ввп):
- •5. Похідні показники обсягу національного виробництва
- •Тема 3: Ринок праці План:
- •1. Зайнятість як економічна проблема.
- •2. Природний та фактичний рівні безробіття
- •3. Економічні та соціальні втрати від безробіття. Закон Оукена
- •1.4. Політика зайнятості в розвинутих і перехідних економіках.
- •Тема 4: Товарний ринок Лекція План
- •Тема 1. Макроекономіка як наука
- •Тема 2: Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •Тема 4: Товарний ринок
- •Тема 6. Інфляційний механізм
- •Тема 11 . Держава в системі макроекономічного регулювання
- •1. Поняття і структура національного ринку
- •2. Сукупний попит: фактори його формування і зміни
- •2.1. Фактори формування сукупного попиту
- •2.2. Фактори зміни сукупного попиту
- •3. Сукупна пропозиція: фактори формування і зміни.
- •3.1. Форма кривої сукупної пропозиції
- •3.2. Фактори зміни сукупної пропозиції.
- •4. Макроекономічна рівновага
- •4.1. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції
- •4.2. Зміна рівноваги
- •Зміщення кривої сукупного попиту
- •4.2.2. Ефект храповика1
- •4.2.3. Зміщення кривої сукупної пропозиції
- •Тема 5. Грошовий ринок
- •1. Пропозиція грошей Сутність та структура грошової пропозиції.
- •Грошовий мультиплікатор
- •Тепер праву частину рівняння (5.5) поділимо на суму банківських депозитів, тобто на d:
- •Мультиплікація грошової бази банківською системою
- •2. Попит на гроші
- •Класичний підхід до функції попиту на гроші
- •Кейнсіанська функція попиту на гроші
- •Фрідменська функція попиту на гроші
- •3. Механізм грошового ринку
- •4. Процентна ставка
- •Тема 6. Інфляційний механізм
- •Сутність та види інфляції.
- •2. Причини та наслідки інфляції.
- •Перерозподіл доходів між приватним сектором і державою.
- •3. Інфляція і безробіття.
- •Тема 7. Споживання домогосподарств.
- •1. Доходи домогосподарств
- •2. Кейнсіанська теорія споживання
- •3.Функції споживання з урахуванням фактора часу
- •Тема 8. Приватні інвестиції
- •1. Роль інвестицій в економіці.
- •Неокласична функція інвестицій
- •Функція інвестицій у житлове будівництво
- •Функція інвестицій в запаси
- •3. Проста інвестиційна функція
- •4. Заощадження та інвестиції
- •Механізм врівноваження заощаджень з інвестиціями
- •Структура заощаджень та їх трансформація в інвестиції
- •Тема 9. Сукупні витрати і ввп
- •1. Сукупні витрати і рівноважний ввп
- •Метод «витрати — випуск»
- •Метод «вилучення — ін’єкції»
- •2. Мультиплікатор витрат
- •Сутність та кількісна визначеність мультиплікатора витрат.
- •Механізм мультиплікації автономних витрат.
- •Мультиплікативний вплив інвестицій на дохід
- •3. Сукупні витрати і потенційний ввп
- •Рецесійний розрив
- •Інфляційний розрив
- •Тема 10. Економічна динаміка
- •1. Основні засади теорії економічного зростання Сутність та форми економічного зростання
- •Розриву потенційного ввп
- •Кейнсіанська теорія економічного зростання
- •Неокласична теорія економічного зростання
- •2. Модель Солоу
- •Передумови моделі Солоу
- •Фактори економічного зростання в моделі Солоу
- •Висновки моделі Солоу
- •3. Джерела економічного зростання
- •Внесок факторів виробництва в економічне зростання
- •Внесок технічного прогресу в економічне зростання
- •Економічне зростання з урахуванням всіх джерел
- •4. Економічні цикли
- •Тема 11 . Держава в системі макроекономічного регулювання
- •1 Роль держави в кругопотоку доходів і продуктів.
- •2. Вплив держави на економічну рівновагу.
- •3. Стабілізаційна політика.
- •4. Полеміка навколо стабілізаційної політики
- •Тема 12. . Зовнішньоекономічна діяльність
- •1. Національна економіка з урахуванням решти світу Зв’язки національної економіки з рештою світу
- •2. Платіжний баланс Сутність та методологія складання платіжного балансу
- •Платіжний баланс україни за 2003 рік* млн дол. Сша
- •Рахунок поточних операцій
- •Рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій
- •Взаємозв’язки рахунків та врівноваження платіжного балансу
- •3. Валютний курс Валюта і номінальний валютний курс
- •Реальний валютний курс
- •Двосторонній та багатосторонній валютний курс
- •Етапи розвитку міжнародної валютної системи
Метод «вилучення — ін’єкції»
Щоб зрозуміти сутність методу «вилучення — ін’єкції», слід враховувати, що джерелом сукупних витрат є дохід від реалізації ВВП. Але в процесі перетворення сукупного доходу в сукупні витрати в економіці постійно відбуваються два протилежні явища: з одного боку, вилучення, які зменшують витрати в економіці, з іншого — ін’єкції, які збільшують ці витрати.
В загальному форматі вилучення — це такі форми розподілу поточного ВВП, які не спрямовуються на його закупівлю. Ін’єкції — це такі форми витрат, які не індуковані поточним ВВП, але спрямовуються на його закупівлю. Якщо розглядати економіку в цілому, то в ній вилучення відбуваються в формі податків, заощаджень та імпорту, а ін’єкції здійснюються у формі державних закупівель, інвестицій та експорту. Рівновага в економіці забезпечується лише за умов, коли сума вилучень дорівнює сумі ін’єкцій:
Податки + заощадження + імпорт = Державні закупівлі + інвестиції + експорт.
У
спрощеній економіці, якою є приватна
закрита економіка, вилучення дорівнюють
приватним заощадженням, а ін’єкції —
приватним інвестиціям. Це означає, що
рівноважний ВВП досягається лише за
умов, якщо
.
При цьому І
—
це заплановані інвестиції, які є складовим
елементом запланованих сукупних витрат.
Визначення
рівноважного ВВП за методом «вилучення
— ін’єкції» не протирічить його
визначенню за методом «витрати —
випуск». Це пояснюється тим, що рівновага
між заощадженнями та запланованими
інвестиціями є лише іншим відображенням
рівноваги між запланованими сукупними
видатками і ВВП. Якщо за методом «витрати
— випуск» рівновага в економіці
визначається за формулою
,
то звідси
.
Оскільки
,
тому
.
Крім запланованих інвестицій, як ми уже знаємо, можуть виникати незаплановані інвестиції в товарні запаси. Фактичні інвестиції, як правило, відхиляються від запланованих. Але вони завжди врівноважуються із заощадженнями за рахунок незапланованих інвестицій:
(9.8)
Права частина рівняння (9.8) відображає фактичні інвестиції, які дорівнюють сумі запланованих і незапланованих інвестицій. Отже, незаплановані інвестиції є вирівнюючим елементом, за рахунок якого фактичні інвестиції завжди врівноважуються із заощадженнями. Такий висновок кореспондується із методом «витрати — випуск», згідно з яким фактичні сукупні витрати завжди врівноважуються з ВВП за рахунок незапланованих інвестицій.
В нашому прикладі заплановані інвестиції є сталою величиною, яка не залежить від ВВП. На противагу їх заощадження змінюються, оскільки є тією частиною ВВП-доходу, яка залишається після здійснення витрат на споживання. Враховуючи функцію споживання, яку відображає рівняння (9.4), заощадження можна визначити за формулою:
(9.9)
Попередньо
ми встановили, що в нашому прикладі
рівноважний ВВП дорівнює 200 млрд.
грн. Тому, якщо у рівняння (9.9) замість
підставимо 200, то отримаємо величину
заощаджень:
.
Отже, заощадження дорівнюють 30 млрд. грн. Таку ж суму в нашому прикладі становлять і заплановані інвестиції. Це дає підстави стверджувати, що рівноважний ВВП дорівнює 200 млрд. грн., оскільки лише за такого обсягу ВВП вилучення в формі заощаджень дорівнюють ін’єкціям в формі запланованих інвестицій. В усіх інших випадках рівновага між заощадженнями та запланованими інвестиціями порушується.
Наприклад, якщо ВВП дорівнює 210 млрд. грн., то заощадження складуть 34 млрд. грн.:
.
Якщо ВВП дорівнює 190 млрд. грн., то заощадження складуть 26 млрд. грн.:
.
Ще раз зауважимо, що заощадження є функцією ВВП, а заплановані інвестиції — елементом запланованих сукупних витрат. Тому перевищення заощаджень над запланованими інвестиціями свідчить, що ВВП на таку ж суму перевищує заплановані сукупні витрати:
.
І навпаки, якщо заощадження менше запланованих інвестицій, то це означає, що на таку ж суму ВВП менше запланованих сукупних витрат:
.
Але якщо заощадження врівноважуються із запланованими інвестиціями, то ВВП дорівнює запланованим сукупним видаткам:
.
Визначення рівноважного ВВП за методом «вилучення — ін’єкції» можна продемонструвати графічно (див. 9.2).
Рис 9.2. Модель «заощадження — інвестиції»
На рис. 9.2 лінія запланованих інвестицій (І) має горизонтальний вигляд, тобто відповідає нашому припущенню, що інвестиційні плани підприємств не залежать від поточного ВВП. Лінія заощаджень (S) має додатний нахил і відображає пряму залежність заощаджень від поточного ВВП.
Згідно з моделлю «заощадження — інвестиції» рівноважний ВВП дорівнює 200 млрд. грн., оскільки лише в цьому випадку заощадження дорівнюють запланованим інвестиціям, про що свідчить перетин їхніх ліній в точці . За інших рівнів ВВП рівновага між заощадженнями та інвестиціями порушується. Так, коли ВВП дорівнює 210 млрд. грн., заощадження перевищують заплановані інвестиції на 4 млрд. грн. Але на цю суму вони врівноважуються із фактичними інвестиціями за рахунок незапланованих інвестицій в збільшення товарних запасів. Якщо ВВП дорівнює 190 млрд. грн., заощадження менше запланованих інвестицій на 4 млрд. грн. На цю суму вони врівноважуються із фактичними інвестиціями за рахунок незапланованих інвестицій в скорочення товарних запасів.
