3. Механізм грошового ринку

Ринок грошей – це механізм, за допомогою якого попит на гроші узгоджується з їх пропозицією на умовах рівноважної процентної ставки. Врахуємо, що попит на гроші є попитом на грошові запаси. Тому тут і надалі в моделях грошового ринку під пропозицією грошей ми будемо мати на увазі пропозицію реальних грошей, яка позначається . Щоб розглянути механізм грошового ринку будемо спиратися на графічні моделі. Почнемо з моделі рівноважного ринку (рис. 5.3.)

і

і₀ Т₀

0

Рис. 5.3. Рівновага на ринку грошей

На рис. 5.3 на горизонтальній осі графіка відкладена кількість реальних грошей ( ), а на вертикальній – процентна ставка (і). Крива грошової пропозиції ( ) є зростаючою функцією від процентної ставки і тому має додатний нахил. Крива попиту на гроші ( ) є спадною функцією від процентної ставки, що обумовлює її від’ємний нахил . Рівновага на грошовому ринку досягається в точці Т₀, де крива пропозиції грошей перетинається з кривого попиту на гроші. Цій точці відповідає рівноважна процентна ставка і₀. В розгорнутому вигляді рівновагу на грошовому ринку можна виразити наступним рівнянням:

(5.18)

Рівновага між попитом і пропозицією грошей свідчить про те, що на грошовому ринку не має ні надлишку, ні нестачі грошей. За таких умов відсутні причини для зниження або зростання рівноважної процентної ставки. Але рівновага на ринку – це не статичний стан, а тенденція, яка постійно підтримується ринковим механізмом. Щоб розкрити механізм, на основі якого ринок підтримує тенденцію до рівноваги між пропозицією грошей і попитом на гроші, розглянемо кілька варіантів порушення і відновлення рівноваги на грошовому ринку.

П ерший варіант передбачає збільшення доходу (ΔΥ) на умовах, що центральний банк підтримує грошову базу на незмінному рівні . Для ілюстрації цього варіанта звернемося до графіка (рис. 5.4).

і

і₂

і₁

0

Рис. 5.4. Реакція грошового ринку на зростання доходу

Згідно з функцією попиту на гроші (5.17), зростання реального доходу збільшує грошовий попит на величину . На цю величину за даної рівноважної процентної ставки (і₁) попит на гроші перевищить пропозицію грошей. Це викликає нестачу грошей. Щоб її усунути, економічні суб’єкти намагатимуться продавати негрошові активи, скажімо, облігації. Намагання економічних суб’єктів продати облігації збільшить пропозицію на ринку фінансових активів, що викличе зниження їх ціни. Зниження цін на облігації, у свою чергу спричиняє зростання процентної ставки за такою формулою:

(5.19)

Процент, який нараховується по облігаціям, є фіксованою величиною. Тому в разі зниження ціни облігації процентна ставка зростає. Для ілюстрації формули (5.19) припустімо, що річний фіксований процент по облігаціям дорівнює 80 грн., а ціна облігації – 1000 грн. Звідси процентна ставка складе 8% (80/1000^.100). Якщо внаслідок нестачи грошей і грошей і збільшення пропозиції облігацій її ціна упаде до 800 грн., то процентна ставка зросте до 10% ( 80/800^.100).

Отже, внаслідок виникнення нестачі грошей і обумовленого цим збільшення пропозиції облігацій ціна облігацій падає, а процентна ставка зростає. В міру падіння ціни облігацій і зростання процентної ставки на грошовому ринку будуть відбуватися похідні ефекти, які корегують початкові наслідки: 1) зростання альтернативної вартості грошей, що зменшить попит на гроші ; 2) підвищення грошового мультиплікатора, що збільшить пропозицію грошей . Процентна ставка буде зростати до тих пір, поки приріст попиту на гроші не врівноважиться зі збільшенням пропозиції грошей, викликаним підвищенням грошового мультиплікатора:

(5.20)

Під впливом зростання реального доходу та похідних ефектів рівноважна процентна зросте до і₂. Це означає, що ринок грошей повертається до рівноваги за допомогою зростання процентної ставки, яка, з одного боку, частково зменшує приріст попиту на гроші, викликаний зростанням реального доходу; з іншого – збільшує пропозицію грошей за рахунок підвищення мультиплікатора. Описаний механізм порушення та врівноваження грошового ринку можна виразити за допомогою такого алгоритма: зростання попиту на гроші під впливом збільшення реального доходу виникнення нестачі грошей збільшення пропозиції облігації зниження ціни облігацій зростання процентної ставки збільшення пропозиції грошей за рахунок зростання мультиплікатора і зменшення попиту на гроші під впливом зростання процентної ставки.

Д ругий варіант передбачає, що центральний банк збільшує грошову базу (ΔН) при незмінності реального доходу . Графічне зображення даного варіанту показано на рис. 5.5

і

І₁

І₂

0

Рис. 5.5. Реакція грошового ринку на збільшення грошової бази

Згідно з функцією пропозиції грошей (5.9), емісія грошової грошової бази мультиплікативно збільшує грошову пропозицію на величину . На цю саму величину за даної процентної ставки (і₁) виникає надлишок грошей. Для того щоб позбутися надлишкових грошей економічні суб’єкти намагатимуться купувати облігації. Це збільшує попит на облігації і викликає зростання їх ціни. Внаслідок цього, згідно з формулою (5.19), зменшиться процентна ставка.

Одночасно із падінням процентної ставки на грошовому ринку з’являються похідні ефекти. По-перше, зменшується альтернативна вартість грошей, що викликає зростання попиту на гроші: . По-друге, падає грошовий мультиплікатор, який зменшуючи пропозицію грошей, корегує її збільшення: . З урахуванням емісії грошової бази та похідних ефектів рівноважна процентна ставка зменшиться до і₂. За такої процентної ставки скориговане збільшення пропозиції грошей врівноважиться з індуційованим збільшенням попиту на гроші:

(5.21)

У формулі (5.21) мультиплікатор грошей зменшується. Тому величина є від’ємною. Процентна ставка падає. Тому величина є додатною.

Підсумовуючи, можна навести алгоритм, який відображає механізм порушення рівноваги на грошовому ринку та її відновлення: збільшення пропозиції грошей, викликане емісією грошової бази виникнення надлишку грошей збільшення попиту на облігації зростання ціни облігацій зниження процентної ставки зростання попиту на гроші, викликане зменшенням альтернативної вартості грошей; зменшення пропозиції грошей внаслідок падіння грошового мультиплікатора, викликаного зниженням процентної ставки.

Третій варіант передбачає, що змінюється як реальний доход так і грошова база. Цей варіант в найбільшій мірі відповідає практиці, оскільки центральний банк завжди реагує на зміни реального доходу, виходячи з необхідності досягнення певних цілей монетарної політики. Графічна ілюстрація даного варіанта представлена на на рис. 5.6

Центральний банк може ставити перед собою різні цілі. Припустімо, що він поставив за мету утримувати процентну ставку на незмінному рівні. Досягнення даної мети можливе лише за умови збільшення грошової пропозиції пропорційно збільшенню грошового попиту. На таких умовах і побудовано графік, представлений на рис. 5.6.

Припустімо, що під впливом зростання реального доходу попит на гроші збільшився на величину . Щоб не допустити зміни процентної ставки, грошова пропозиція має бути збільшена на таку ж величину. Це означає, що

і

і₁

Рис. 5.6. Реакція грошового ринку на одночасне збільшення

доходу і грошової бази

. За цих умов на грошовому ринку не виникають ні нестача, ні надлишок грошей. Тому відсутні передумови для зниження або підвищення процентної ставки. Залишається без змін грошовий мультиплікатор і грошовий попит в тій частині, в якій він залежить від процентної ставки . Звідси збільшення грошової бази, яке необхідне для збалансованого зростання пропозиції грошей, визначається за формулою:

(5.22) На рис. 5.6 показано, що внаслідок цілеспрямованої емісії грошової бази крива пропозиції грошей змістилася вправо в положення рівно настільки, наскільки крива попиту на гроші змістилася вгору в положення . Тому процентна ставка залишилася на попередньому рівні (і₁). Алгоритм наведеного механізму врівноваження грошового ринку виглядає досить просто: збільшення попиту на гроші, викликане зростанням реального доходу, дорівнює збільшенню пропозиції грошей, викликаному цільовою емісією грошової бази, що забезпечує стабільність процентної ставки.

Інші цілі монетарної політики можуть бути досягнуті лише на умовах незбалансованої зміни пропозиції грошей. Тоді виникає або нестача або надлишок грошей. В таких випадках врівноваження грошового ринку відбувається на основі одного з двох алгоритмів, які були описані в попередніх варіантах порушення і відновлення рівноваги на грошовому ринку.

Механізм врівноваження грошового ринку, який ми розглянули, передбачає його автономне функціонування. Насправді він тісно пов’язаний з товарним ринком, що суттєво впливає на алгоритм механізму його врівноваження. Для дослідження грошового ринку у взаємодії з товарним використовується інша модель – модель IS-LM, яка буде розглядуватися в 14 розділі підручника.