3. Сукупна пропозиція: фактори формування і зміни.

Сукупна пропозиція – це економічний агрегат, який рівний сумі у грошовому виразі всіх кінцевих товарів і послуг, які можуть виробляти і продавати за даного рівня цін і за інших рівних умов.

Сукупна пропозиція – це модель, що відображає рівень наявного обсягу виробництва за кожного можливого рівня цін. Більш високий рівень цін стимулює для виробництва додаткової кількості товарів і пропозиції для їх продажу. Більш низький рівень цін впливає на скорочення виробництва товарів. Тому залежність між рівнем цін та обсягом національного продукту, який підприємства викидають на ринок, являється прямою, або позитивною. Сукупна пропозиція (AS) описує виробничу та цінову сфери економіки. Поняття сукупної пропозиції пояснює поведінку фірм, взятих разом. Фундаментальними факторами сукупної пропозиції є потенційний обсяг виробництва і витрати. Сукупна пропозиція відображає рівень наявного реального обсягу виробництва за кожного можливого рівня цін. Залежність між ними є пряма або позитивна.

3.1. Форма кривої сукупної пропозиції

Існують великі суперечності між економістами стосовно природи та форми кривої сукупної пропозиції. Проте більшість економістів нині вважає, що форма кривої AS залежить від часового інтервалу, який досліджується – довгостроковий чи короткостроковий. У короткостроковому періоді крива AS показує реальний обсяг національного виробництва, що буде вироблятися за можливого рівня цін і за інших рівних умов (див. рис.3.4).

Така форма кривої AS визначається зміною витрат на одиницю продукції при зміні обсягу національного виробництва. У короткостроковому періоді крива AS складається із трьох частин, або відрізків: 1) кейнсіанський (горизонтальний); 2) класичний (вертикальний); 3) проміжний (висхідний).

Кейнсіанський відрізок кривої сукупної пропозиції свідчить про те, що економіка знаходиться у стані глибокого спаду або депресії, і що не використовується велика кількість машин, обладнання і робочої сили. Залучення цих невикористаних ресурсів у виробництво не чинить або майже не чинить ніякого тиску на рівень цін. Річ у тім, що фактичний обсяг національного продукту Q₁ менший за потенційний Q_f. Отже, зростання обсягу національного продукту не буде супроводжуватися ні дефіцитом ресурсів, ні іншими явищами, котрі можуть сприяти підвищенню цін.

Класичний, або вертикальний, відрізок. Рухаючись вправо уздовж кривої AS, ми бачимо, що економіка досягла повного або природного рівня безробіття за даного обсягу виробництва Q_f. Економіка знаходиться в точці на кривій своїх виробничих потужностей, коли за короткий строк не можливо досягти подальшого збільшення реального виробництва, оскільки економіка вже працює на повну потужність. Хоча за повної зайнятості окремі фірми можуть спробувати розширити виробництво, запропонувавши більш високу ціну за ресурси, ніж інші фірми. Але ресурси та додатковий обсяг продукту, який отримає одна фірма, інша втратить. Унаслідок цього ціни (затрати) на ресурси в кінцевому рахунку і ціни на товари зростуть, але реальний обсяг виробництва залишиться незмінним.

Висхідний, або проміжний відрізок кривої сукупної пропозиції. На проміжному відрізку між Q₁ і Q_f ми бачимо, що збільшення реального обсягу національного виробництва призводить до зростання рівня цін. Чому? По-перше, вся економіка практично складається із необмеженої кількості товарних і ресурсних ринків і повна зайнятість виникає нерівномірно і неодночасно в усіх секторах або галузях промисловості. Тому, коли реальний обсяг національного виробництва досягає відрізка Q₁Q_f, деякі галузі можуть відчувати потребу в кваліфікованих робітниках, у той час в інших галузях, навпаки може зберігатися значне безробіття. По-друге, розширення виробництва також означає, що коли воно стане працювати на повну потужність, деяким фірмам доведеться використовувати більш старе і менш ефективне обладнання і приймати на роботу менш кваліфікованих робітників. За цих причин витрати на одиницю продукції збільшуються і фірми змушені підвищувати ціни на товари, щоб виробництво було рентабельним. Тому на проміжному відрізку збільшення реального обсягу національного продукту супроводжується зростанням цін.