Тема 4: Товарний ринок Лекція План

Тема 1. Макроекономіка як наука

МОДЕЛЬ

Тема 2: Макроекономічні показники в системі національних рахунків

План

Виробництво – це процес створення економічних благ для задоволення потреб людей. Воно охоплює три сектори: первинний (сільське господарство, видобування корисних копалин, виробництво електроенергії); вторинний (подальшу обробку сировини та матеріалів) і третинний ( торгівлю, зв’язок, транспорт, послуги).

Обмін – процес руху матеріальних благ та послуг від одного учасника економічної діяльності до іншого. Він поєднує виробників і споживачів; через обмін формується система економічних відносин в умовах ринку.

Якщо від ВНП відрахувати чистий експорт (Е), то лишиться валовий внутрішній продукт (ВВП):

Тема 4: Товарний ринок

Лекція

2. Сукупний попит: фактори його формування і зміни

2.1. Фактори формування сукупного попиту

2.2. Фактори зміни сукупного попиту

3. Сукупна пропозиція: фактори формування і зміни.

3.1. Форма кривої сукупної пропозиції

3.2. Фактори зміни сукупної пропозиції.

4. Макроекономічна рівновага

4.1. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції

4.2. Зміна рівноваги

Зміщення кривої сукупного попиту

4.2.2. Ефект храповика

4.2.3. Зміщення кривої сукупної пропозиції

Таблиця 5.1

Грошові агрегати

М0

(5.2)

LR – обов’язкові резерви, lr – норма обов’язкового резервування;

D – банківські депозити.

Крім обов’язкового мінімума резервів кожний банк може тримати певну величину наднормативних резервів, які називаються надлишковими. Їх величину банки визначають самостійно на основі аналіза співвідношення втрат і вигод. Отже, величину банківських резервів можна визначити за формулою:

BR = LR + ER (5.3)

M^s = CU + D (5.4)

(5.5)

Тепер праву частину рівняння (5.5) поділимо на суму банківських депозитів, тобто на D:

(5.6)

В правій частині рівняння (5.6) величина – це коефіцієнт готівки, який відображає відношення готівки до депозитів. Позначимо його символом cr. Величина – це резервна норма, яка відображає відношення між банківськими резервами та банківськими депозитами. Позначимо її символом rr. Якщо після цього в рівняння (5.6) внести прийняті позначення, а грошову базу (Н) перенести в його праву частину то отримаємо функцію пропозиції грошей:

(5.7)

Рівняння (5.7) показує, що грошова пропозиція являє собою добуток грошової бази (Н) і коефіцієнта пропорційності (cr + 1/cr + rr). Цей коефіцієнт називається грошовим мультиплікатором. Він показує на скільки одиниць змінюється грошова пропозиція при зміні грошової бази на одиницю. Якщо грошовий мультиплікатор позначити літерою m_m, то його формулу можна записати так:

Таблиця 5.1

Мультиплікація грошової бази банківською системою

Тема 6. Інфляційний механізм

Як свідчить рис. 6.1, при незмінній сукупній пропозиції, яку відображає крива AS, збільшення сукупного попиту від AD₁ до AD₃ викликає зростання цін від P₁ до P₃. Але слід звернути увагу на те, що в умовах різного рівня зайнятості реакція цін на однаковий приріст сукупного попиту є різною.

В

Рис. 7.2 Крива Лоренца

Рис.7.4. Вплив недоходних чинників на функцію споживання

Неокласична функція інвестицій

Функція інвестицій у житлове будівництво

Функція інвестицій в запаси

Рис. 8.8. Переміщення заощаджень від домогосподарств до підприємств

Рис. 9.1. Модель «кейнсіанський хрест»

Метод «вилучення — ін’єкції»

Податки + заощадження + імпорт = Державні закупівлі + інвестиції + експорт.

Рис 9.2. Модель «заощадження — інвестиції»

Таблиця 9.1

МУЛЬТИПЛІКАТИВНИЙ ВПЛИВ ІНВЕСТИЦІЙ НА ДОХІД

Рис. 9.3. Ефект мультиплікатора

Рис. 9.4. Рецесійний розрив

Рис. 9.5. Інфляційний розрив

розриву потенційного ВВП

Кейнсіанська теорія економічного зростання

Неокласична теорія економічного зростання

Передумови моделі Солоу

Рис. 10.3. Виробнича функція в моделі Солоу

Фактори економічного зростання в моделі Солоу

Рис. 10.4. Інвестиції, амортизація та стійкий стан

Рис. 10.5. Технічний прогрес в моделі Солоу

Рис. 10.6. Золоте правило нагромадження капіталу

Рис. 10.7. Економічні цикли