Підсумки і значення

Ніяких тактичних і стратегічних результатів битва не принесла — до грудня 1916 року лінія фронту зрушилася до рубежів, які займали обидві армії до 25 лютого 1916 року. Під час Верденської битви обидві сторони втратили близько мільйона осіб, серед яких убитими — до 430 тис. чоловік. Біля Вердену вперше отримали широке застосування легкі кулемети, рушничні гранатомети, вогнемети і хімічні снаряди. Значно зросла артилерійська щільність, велася енергійна боротьба за панування у повітрі, застосовувалися штурмові дії авіації. Піхота в наступі будувала глибокі бойові порядки і створювала штурмові групи. Вперше проводилися оперативні перегрупування військ за допомогою автомобільного транспорту. Під Верденом зазнав фіаско німецький стратегічний план кампанії 1916 — одним сильним і швидким ударом вивести з війни Францію. Верденська операція, а також Битва на Сомміознаменували собою початок виснаження військового потенціалу Німецької імперії і посилення Антанти.

Реферат на тему: «Битва на річці Соммі»

Роботу виконала

Учениця групи №18

ХПЛ

Кан Валерія

2014-2015 н.р.

Битва на річці Соммі

Битва на Соммі (фр. Bataille de la Somme, нім. Schlacht an der Somme, англ. Battle of the Somme) — наступальна операція англо-французьких військ проти німецьких на р.Сомма (Північна Франція) Відбувалася 1 липня — 18 листопада 1916 року в порядку реалізації спільного стратегічного плану Антанти на 1916 рік, який був узгоджений на 2-ій (грудень 1915 року) і 3-ій (березень 1916) міжсоюзницьких конференціях у Шантільї з метою забезпечення стратегічної взаємодії на різних театрах війни.

Плани союзницьких військ Задум операції

Задум операції ґрунтувався на досвіді кампаній 1915 року та полягав у прямолінійному і методичному прориві оборони супротивника шляхом послідовного захоплення німецьких ліній оборони аж до виходу військ на оперативний простір. Артилерія мала прокладати шлях піхоті, а остання — просуватися розробленим графіком до «рубежів вирівнювання» .

Початковий план операції

Початковий план операції передбачав проведення наступу силами трьох французьких і двох англійських армій (64дивізії) з проривом німецької оборони на фронті протяжністю у 70 км. Для забезпечення його успіху намічалося залучити близько 50% важкої артилерії і до 40% авіації, що були у союзників до того часу на західноєвропейському фронті. Оскільки боєздатність англійських військ була ще недостатньо високою, основна роль у проведенні операції відводилася французьким арміям. Їхні 39 дивізій мали наступати на фронті протяжністю 45 км у напрямку Перону,Сен-Кантену, Лаону і знищити головне угруповання німців у районі Нуайон та р. Ени. Силами англійців передбачалося завдати удар на Бап, Камбре, Валансьєнн та відтіснити супротивника у районі Арраса та р. Лис. Але важка перемога у Верденській битві, яка дісталася ціною великих втрат, змусила французьке командування внести у план операції значні зміни. Кількість залучених до неї французьких дивізій зменшувалася на 25, а ділянка їх прориву скорочувався у 3 рази (до 15 км). Основні зусилля тепер покладалися на англійців.