6. Що не належить до основних рис економічної інтеграції?

1. Міждержавне регулювання економічних процесів.

2. Поступове формування (замість більш або менш незалежних один від одного національних господарських комплексів) регіонального господарського комплексу із загальною структурою відтворення.

3. Усунення адміністративних і економічних бар’єрів, перешкоджаючи вільному рухові товарів, робочої сили і фінансових ресурсів у межах регіону.

4. Зближення внутрішніх економічних умов у державах, які беруть участь в інтеграційних об’єднаннях.

5. Об’єднання держав у єдиному економічному і адміністративному просторі.

7. Яких не існує видів інтеграційних об’єднань?

1. Зони вільної торгівлі.

2. Митного союзу.

3. Загального виробництва.

4. Загального ринку.

5. Економічного союзу.

8. Яке існує зараз найбільш офіційне інтеграційне об’єднання країн?

1. Європейський союз (ЄС).

2. Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН).

3. Латиноамериканська асоціація інтеграції (ЛАІ).

9. Чим визначається необхідність інтеграції економіки України у світове господарство?

1. Україна зацікавлена в інвестиціях розвинутих країн в економіку.

2. Потребами в використанні переваг міжнародного поділу праці для прискорення власного розвитку.

3. Потребами використання міжнародних організації для надання економічної допомоги Україні.

10. Чим визначаються об’єктивні можливості інтеграції України у світове господарство?

1. Високим рівнем життя в Україні.

2. Економічним потенціалом України.

3. Механізмом зовнішньоекономічних зв’язків як на загальнодержавному рівня так і на рівні підприємств.

4. Кризою економіки.

5. Розташуванням України в Європі.

6. Участю в спеціалізованих і багатоцільових економічних організаціях ООН.

7. Активним платіжним балансом.

8. Правильно вказано в п. 1, 3, 5.

9. Правильно вказано в п. 4, 6, 7.

10. Правильно вказано в п. 2, 3,.6.

11. Яку основну проблему потрібно вирішувати Україні з метою інтеграції у світове господарство?

1. Залучати більше іноземних інвестицій в економіку.

2. Знизити рівень інфляції.

3. Брати ефективну участь у міжнародному поділі праці.

4. Впроваджувати досягнення НТП у виробництві.

12.Які можна визначити суб’єкти зовнішньоекономічних відносин України.

1. Незалежні держави, що утворилися на території колишнього СРСР.

2. Країни Східної Європи, що були членами Ради Економічної Взаємодопомоги (РЕВ).

3. Розвинуті країни світу.

4. Країни Америки, Азії, Африки, що розвиваються.

5. Правильно вказано в п. 1, 3, 4.

6. Правильно вказано в п. 1, 2, 4.

7. Правильно вказано в п. 1, 2, 3, 4.

13. Які заходи щодо інтеграції України у світове господарство є менш проблемними і більш перспективними?

1. Активна участь у жорсткій конкуренції на світовому ринку.

2. Вихід на світовий ринок із сировиною та сільськогосподарською продукцією.

3. Створення і пропонування споживачам виробів більш високої якості з новими споживчими властивостями.

4. Опанування нових виробничих сфер, що потребують застосування високого інтелектуального потенціалу та глибоких теоретичних розробок.

14. Що не належить до міжнародної економічної інтеграції?

1. Виробничо-технологічне взаємопристосування та взаємопроникнення національних господарств різних країн.

2. Погодження кількома країнами економічної політики щодо спільних науково-технічних та виробничо-господарських інтересів.

3. Функціонування світової системи, вивчення та прогнозування погодних, інших атмосферних явищ та землетрусів.

4. Спільне використання ресурсів, об’єднання капіталів різних країн.

Теми рефератів.

1. Світова торгівля і торгова політика.

2. ТНК і розвиток міжнародних виробничих відносин.

3. Теоретичні концепції міжнародних економічних відносин.

4. Міжнародні економічні організації.

5. Місце і роль України в системі міжнародного поділу праці.

6. Україна в міжнародній науково-технічній та виробничій кооперації.

Література.

1. К.Т.Кривенко. В.С.Савчук. О.О.Бєляєв. Політична Економія: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2001. ст. 21 – 102.

2. С.В.Мочерний. Політична економія: Навчальний посібник – К.: Знання- прес, 2002.

3. С.В.Мочерний. О.А.Устенко. Основи економічної теорії: Навчальний посібник, - Тернопіль: Астон, 2001.

4. Г.І.Башнянин. П.Ю.Лазур. В.С.Медведєв. Політична економія – К.: Ніка – Центр Ельга, 2000.

5. В.Д.Базелевич. Економічна теорія:політекономія – К.: Зання – прес, 2008.