2.3. Система дихання

При алкоголізмі часте ураження органів дихання пов'язане з наркотичною дією алкоголю. Так, невеликі дози спиртного через центральну нервову систему посилюють акт дихання, збільшується споживання кисню. При вживанні великої кількості спирту дихання пригнічується і може зовсім припинитися.

Легені беруть активну участь у видаленні алкоголю з організму людини. Пари, які виділяються легенями, містять сліди незміненого алкоголю й продуктів його розпаду. Вони здійснюють безпосередній токсичний вплив на легеневу тканину, а також на слизову оболонку верхніх дихальних шляхів. Особливо страждають при цьому дрібні легеневі пухирці - альвеоли, у яких відбувається газообмін. їхня тканина під впливом алкоголю втрачає пружність, розширюється, на внутрішній поверхні виділяється слиз, що викликає кашель.

Голос в алкоголіків стає грубий, сиплий («пропитий»), із своєрідним тембром, оскільки від парів алкоголю запалюються голосові зв'язки, що призводить до їхнього потовщення та ущільнення.

Після кожного гострого сп'яніння легені переповнюються кров'ю, спостерігаються крововиливи в легеневу тканину, вогнища запалення. Просвіт судин розширюється, підвищується їхня проникність. Порушуються газообмін і живлення легеневої тканини. Створюються умови для проникнення інфекції і запалення легень.

Гостре запалення легень (пневмонія) в алкоголіків і п'яниць найчастіше виникає після сп'яніння і переохолодження. Перебіг його важкий, з ускладненнями: абсцесом (нагноєнням), бронхоектазами (розширення бронхів), кровотечами. Видужання від пневмонії при алкоголізмі затягується іноді до кількох місяців.

Тривалий вплив на організм алкоголю у поєднанні з переохолодженням та інтенсивним курінням досить-таки часто викликає хронічне запалення бронхів і легень. Запальний процес знищує епітелій легень, сприяє відмиранню деяких ділянок легеневої тканини з подальшим заміщенням цих ділянок сполучною тканиною. При цьому зменшується дихальна поверхня легень. Пневмонія потребує тривалого лікування антибіотиками, сульфаніламідними препаратами, фізіотерапевтичними методами.

Хронічний бронхіт і хронічне запалення легень у подальшому сприяють виникненню невиліковних захворювань - емфіземи (розширення) легень та пневмосклерозу. Порушується дихальна функція легень, з'являються задишка й постійний кашель, часто з виділенням гнійного харкотиння. Смертність від гострої пневмонії з ускладненнями серед п'яниць та алкоголіків у 10 разів вища порівняно з людьми, які не п'ють. Алкоголіки порівняно з людьми, які не зловживають спиртними напоями, частіше хворіють (анальними захворюваннями бронхів, трахеї, гортані, плеври, раком глотки й гортані. При сп'янінні в холодну погоду організм охолоджується, чого п'яний не відчуває, а це посилює можливість загострення хронічних запальних процесів, які мають млявий і тяжкий перебіг. Переохолодження може призвести до трагічних наслідків.

Спирт руйнує еластичну тканину легень, що спричиняє розвиток пневмосклерозу, при якому порушується кровообіг, створюються умови для розмноження туберкульозних паличок.

Систематичне зловживання алкоголем не лише значно полегшує зараження туберкульозом, а й значно ускладнює його перебіг. Насамперед це відбувається через різке ослаблення захисних сил організму на ґрунті п'янства. Перебіг туберкульозу легень в алкоголіків і п'яниць важкий, у них швидше настає генералізація процесу, й утворюються туберкульозні каверни.

Хворих алкоголізмом дуже важко вилікувати від туберкульозу легень. Смертність серед них від цієї хвороби в 27 разів вища, ніж серед тих людей, що не п'ють.

Отже, у людей, які тривалий час зловживають спиртними напоями, кров у легенях застоюється, ускладнюється кровообіг і порушується газообмін (збагачення крові киснем). У таких хворих з'являється синюшність губ і задишка навіть при незначному фізичному навантаженні. У кінцевому результаті вони втрачають працездатність і стають інвалідами.