2. Вплив алкоголю на основні системи організму людини.

2.1. Нервова система.

Алкоголь потрапляє з шлунка в кров уже через дві хвилини після вживання. Кров розносить його по всіх клітинах організму. Найважчу, найбільш вибіркову, «ударну» дію алкоголь має на центральну нервову систему, особливо на головний мозок. Порушується робота кори головного мозку й найближчої до неї підкоркової області, тобто вищої нервової діяльності. Відбувається част­кове або повне розбалансування взаємодії відділів мозку й організму, коли верхні відділи мозку не управляють нижчерозміщеними. Під впливом алкоголю людина втрачає здатність керувати собою. Як писав І. П. Павлов: «П'яні подібні до тварин, у яких видалені півкулі головного мозку».

Не дивно, що насамперед на вживання спиртних напоїв реагує нервова система. Пов'язано це з тим, що так звані ліпіди (жирові утворення), які містяться в клітинах нервової системи у великому обсязі, легко розчиняються спиртом. Алкоголь, проникаючи в нервові клітини, знижує їхню реактивність, при цьому порушується діяльність клітин кори великих півкуль, а потім його дія поширюється на клітини підкоркових центрів і спинного мозку. Ці порушення мають ще зворотний характер при одноразовому й нечастому вживанні спиртних напоїв. При тривалій дії алкоголю відбувається закупорка найдрібніших капілярних судин мозку й настає втрата деякої частини клітин. Руйнування декількох тисяч нервових клітин мозку не приводить до видимих змін його, оскільки мозок налічує від 14 до 17 млрд. клітин. Але якщо ж зловживання алкоголем триває, кількість загиблих клітин може досягати сотень мільйонів.

Відомо, що за нормальних умов у корі головного мозку відбуваються два протилежні процеси - збудження й гальмування. Проте, навіть невеликі дози спиртного порушують злагоджену роботу кори головного мозку. Алкоголь, насамперед, пригнічує процес гальмування в корі великих півкуль головного мозку й посилює процес збудження. Внаслідок пригнічення процесів гальмування в нервових клітинах кори відбувається розгальмування підкіркових центрів головного мозку. Саме цим пояснюється такий типовий для картини алкогольного сп'яніння стан збудження.

Процеси збудження й гальмування в нервових клітинах здійснюються за допомогою біогенних амінів (біологічно активних речовин), які синтезуються в мозку і є хімічними передавачами збудження з одного нервового закінчення клітини на інше. Кожна нервова клітина має відростки, за допомогою яких клітини з'єднуються одна з одною за посередництвом синапсів. Синапси є своєрідними регуляторами, які мають здатність або пропускати нервовий імпульс збудження далі, або блокувати його (гальмувати), перериваючи процес передачі.

Значна частина біогенних амінів, забезпечуючи безперервність передачі процесу збудження від клітини до клітини, руйнується під впливом спеціальних ферментів. У звичайних умовах запаси біогенних амінів у нервовій клітині або в її закінченнях відновлюються, система постійно перебуває в рівновазі: біогенних амінів виробляється достатньо, щоб повністю забезпечити нормальне функціонування нервових клітин, які регулюють обмін речовин й поведінкові реакції людини. Ця рівновага під впливом алкоголю порушується.

Тонко збалансована система рівноваги біогенних амінів мозку порушується навіть при одноразовому прийомі невеликих доз спиртних напоїв. Ці порушення ще більшою мірою зростають при регулярному або систематичному прийомі спиртних напоїв.

Велику роль у хімічній регуляції передачі нервових збуджень відіграють ендогенні (виробляються організмом) опіоіди.

Дослідження з вивчення нейрохімічних механізмів впливу алкоголю на нервову систему показали, що прийом алкоголю приводить до порушення взаємодії систем ендогенних опіоідів і пов'язаних з ними нейромедіаторних та ендокринних систем, яке, зрештою, призводить до порушення нормальної і збалансованої діяльності різних систем організму, що забезпечують стійкість його функціонування в зовнішньому середовищі.

Отже, навіть невеликі дози алкоголю впливають на обмін і процеси в нервовій тканині, на передачу нервових імпульсів. Одночасно порушується робота судин головного мозку: відбувається їхнє розширення, збільшення проникності, що приводить до крововиливу в тканину мозку. У підлітковому віці мозкова тканина бідніша фосфором, багатша водою, перебуває у стадії структурного й функціонального вдосконалення, тому алкоголь особливо небезпечний для неї. Навіть одноразові вживання спиртного можуть мати найсерйозніші наслідки.

Токсичне ураження головного мозку (алкогольна снцефалопатія) виявляється розвитком алкогольних психозів – біла гарячка, депресія, марення ревнощів, манія пере­слідування (алкогольний параноїд), галюцинації (слухові, зорові); призводить до алкогольної деградації особи.

На психіку підлітка неодноразове або часте вживання алкоголю справляє буквально руйнівний вплив. При цьому затримується не тільки розвиток вищих форм мислення, вироблення етичних, моральних категорій та естетичних понять, але й утрачаються вже розвинуті здібності. Підліток «тупіє» інтелектуально, емоційно та морально.

Алкогольна деградація особи виявляється в тому, що особа стає усе більш грубою, більш примітивною, погіршується пам'ять. Розлад пам'яті може досягти такого ступеня, що хворий практично стає повним інвалідом, який потребує постійного догляду.

При систематичному пияцтві та алкоголізмі виражені зміни настають не тільки в центральній, але і в периферичній нервовій системі. Можуть розвинутися алкогольні поліневрити, які характеризуються болем різної інтенсивності або неприємними відчуттями типу «повзання мурашок», оніміння, судом м'язів, переважно нижніх кінцівок, неможливість ходити через різку слабкість нижніх кінцівок («ватні» ноги).

Запальні зміни міжреберних, сідничного та інших нервів приводять до тяжких наслідків - невралгій, невритів, що супроводжуються постійним болем, обмеженням рухів. Людина практично стає інвалідом.

Таким чином, алкоголь ослаблює організм, гальмує формування й дозрівання його органів і систем, а в деяких випадках, наприклад при зловживанні, і зовсім зупиняє розвиток деяких функцій вищої нервової діяльності.