2.2. Серцево-судинна система

До отруйної дії спиртного не залишається байдужою і серцево- судинна система. Алкоголь та шкідливі продукти його обміну, всмоктуючись у кров і проходячи через печінку, потрапляють у загальний кровотік і здійснюють шкідливий вплив на кров, судини та серце. Алкоголь руйнує еритроцити, а також знижує вміст гемоглобіну й понижує імунобіологічні властивості крові. Навіть невеликі дози спиртних напоїв (60-120 г) зумовлюють короткочасне прискорення ритму серцевої діяльності, підвищення артеріального тиску, іноді незначний біль у ділянці серця. При гострому сп'янінні обличчя червоніє (за рахунок швидкого розширення судин шкіри), пульс прискорений до 100-120 ударів за хвилину (в нормі 60-80 уд./хв.). У деяких людей порушується ритм роботи серця. Тиск крові то підвищується, то знижується (чистіше). Ці ознаки свідчать про негативну реакцію серцево-судинної системи на вжитий алкоголь.

Внаслідок сильного сп'яніння погіршується робота серця, може виникнути слабкість судин, у результаті чого синіють губи й Ніс, з'являється задишка. Пульс прискорюється вже до 120-150 ударів за хвилину. Знижується артеріальний тиск крові, порушується постачання кисню тканинам (кисневе голодування). Від різкого падіння тиску й зупинки серця може раптово настати смерть.

Судини різного калібру в здорових людей перебувають у псиному тонічному напруженні. Якщо тонус артерій піднімається, їхній просвіт звужується, а артеріальний тиск підвищується. Зниження тонусу судин супроводжується падінням артеріального тиску. Робота серця, його ритм і тонус артерій регулюються нервовою системою і нервовими центрами. При гострому сп'янінні нервова регуляція судинного тонусу порушується, капіляри (дрібні судини), яким належить вирішальна роль у підтриманні на певному рівні артеріального тиску, розширюються. Збільшується проникність капілярів. Це веде до застійних явищ у внутрішніх органах й утворення крововиливів. Під впливом спиртного артеріальні судини спочатку розширюються, тиск понижується, а потім тонус артерій та артеріальний тиск підвищуються, і в результаті виникають судинні кризи.

Зловживання спиртними напоями частіше призводить до зниження артеріального тиску (гіпотонії). Але в певної частини хворих хронічне алкогольне отруєння супроводжується гіпертонією.

Без сумніву, алкоголь негативно впливає на перебіг гіпертонічної хвороби. Гіпертонічні кризи - ускладнення гіпертонічної хвороби, виникають усе частіше, характеризуються раптовим різким підвищенням артеріального тиску, головним болем, нудотою та блюванням. Такий стан може ускладнитись інсультом або інфарктом міокарда, нирковою недостатністю.

Під дією алкоголю кровоносні судини мозку втрачають властиву їм еластичність, свій тонус, і часто різке коливання артеріального тиску зумовлює виникнення інсульту (розрив кровоносної судини з крововиливом у тканину мозку), внаслідок чого паралізуються кінцівки й втрачається мова - іноді беззворотньо.

Для серцевої діяльності шкідливі будь-які спиртні напої: чи то міцні, чи слабоалкогольні. Наше серце переганяє кров по кровоносній системі і день, і ніч. У середньому серце скорочується 60 - 80 разів за хвилину, при кожному скороченні викидається в кровоносне русло до 100 мл крові. За 1 хвилину серце перекачує 7 - 8 л крові, за добу - близько 12 тонн. Найважливіше завдання збереження здоров'я людини - не обтяжувати серце надмірним навантаженням.

Однак хворі, які страждають хронічним алкоголізмом, часто скаржаться на біль (здавлюючий), що виникає у ділянці серця. Це пов'язано зі специфічними змінами у м'язі серця в більшості хворих. Річ у тому, що під впливом алкоголю серцевий м'яз у них перероджується, між м'язовими волокнами відкладається жир. Змінені стінки серця втрачають свою пружність, стають в'ялими, порушується функція серця. При довгому й систематичному вживанні великої кількості пива розвивається так зване «пивне» серце. Воно характеризується значним збільшенням розмірів серця за рахунок товстого жирового шару, який покриває його, сковує й утрудняє роботу цього найважливішого органа. У хворого з'являються слабкість, задишка навіть при незначному фізичному навантаженні, а згодом - і в стані спокою.

Хронічна алкогольна інтоксикація супроводжується порушенням обміну речовин у міокарді, зменшується кількість білків і вітамінів. Особливо значним буває дефіцит тіаміну (вітаміну В,). Порушення обміну речовин врешті призводить до морфологічних змін. Розвивається так звана алкогольна кардіопатія, або міокардіопатія - захворювання серцевого м'яза. Виникає воно поступово в практично здорових людей, які схильні випити, але які поки ще не є ні п'яницями, ні алкоголіками. Характеризується це захворювання збільшенням розмірів серця, втратою пружності серцевого м'яза з поступовим розвитком серцевої недостатності, виникненням аритмії. Як правило, хворий скаржиться на серцебиття, порушення ритму роботи серця, задишку (навіть у стані спокою), неможливість виконувати фізичну роботу, а в більш пізній стадії він не може підніматися сходами чи швидко йти по рівній місцевості. Серцева недостатність поступово прогресує, нижні кінцівки набрякають, а в черевній порожнині накопичується рідина (розвивається водянка) - людина стає інвалідом. Іноді ці симптоми не встигають розвитися через виникнення порушення ритму серцевої діяльності та раптової смерті.

Алкогольних змін зазнають і стінки судин. У людей молодого віку (20-40 років) часто розвивається атеросклеротичне ураження коронарних судин й гостра коронарна недостатність. Ці серйозні зміни призводять до передчасного розвитку атеросклерозу. При зловживанні спиртним тонус судин знижується. Порушення окислення жирів призводить до підвищення концентрації холестерину в крові, який відкладається на внутрішній стінці артерій. З часом у цих місцях відкладаються солі кальцію, розвивається сполучна тканина й з'являються так звані атеросклеротичні жирові бляшки. Внутрішня поверхня судин стає нерівною, шорсткою, судини втрачають здатність до розширення. Діаметр артерій звужується, і порушується нормальний кровообіг. Крім того, такі змінені артерії здатні до спазмування. Усі ці фактори значно порушують кровообіг, викликають недостатнє постачання кисню до органів і тканин. Розвитку атеросклерозу особливо сприяє вживання спиртних напоїв у поєднанні з їжею, багатою жирами, яку часто вживають п'яниці.

Найчастіше атеросклеротичним процесом уражаються судини головного мозку, серця й нижніх кінцівок. Помічено, що в п'яниць та алкоголіків атеросклерозом уражаються переважно коронарні судини серця, по яких кров тече до серцевого м'яза. При ураженні судин головного мозку погіршується пам'ять, порушується сон і працездатність. Хворі скаржаться на головний біль, запаморочення, постійний шум у голові, неможливість зосередитись. Іноді погіршується слух та зір. Атеросклероз судин мозку створює сприятливі умови для розвитку інсульту (крововиливу в мозок).

Атеросклеротичний процес судин серця локалізується у вінцевих судинах, які забезпечують серцевий м'яз киснем та необхідними поживними речовинами. Атеросклеротичні бляшки у вінцевих судинах перешкоджають нормальному кровообігу і є найбільш частою причиною приступів грудної жаби. Якщо атеросклеротичний процес буде прогресувати, то може раптово розвитися інфаркт міокарда.

Ураження нижніх кінцівок атеросклеротичним процесом може привести до гангрени (омертвіння) кінцівок. Ризик виникнення цієї хвороби значно підвищується у курців.