Вектором називається напрямлений
відрізок. Позначається: 
,
А – початок, В – кінець вектора, або
.Довжина
вектора 
або 
називається його модулем і позначається:
 Вектори 
називаються рівними, якщо 
однаково напрямлені, а їх модулі рівні
.Нульовий вектор – вектор, модуль
якого дорівнює нулю, позначається: 
.
Ортом вектора 
називається вектор 
;
 
,
. Додавання векторів визначається
за правилом паралелограма або многокутника.
Сума векторів замкнутого многокутника:
.
Закони додавання векторів:
	Протилежні вектори. Два вектора 
і 
називаються взаємно протилежними, якщо
їх модулі рівні 
і напрямлені протилежно 
Протилежний вектору 
позначається -
. Із 
.
 Сума протилежних векторів 
.
	Віднімання векторів 
 і  
(
позначається: 
)
– обернена операція додавання векторів:
  
  .
Множення вектора на скаляр. Добуток вектора і скаляра λ (позначається: λа) є вектор, який має:
Закони множення вектора на скаляр:
	Вираз вектора через його модуль і орт:
	
		
  Лінійна комбінація векторів. Якщо
над векторами 
виконуються операції додавання,
віднімання і множення на скаляр, то
вектор вигляду 
	      
називається лінійною комбінацією заданих векторів. Тому операції додавання, віднімання і множення на скаляр називаються лінійними операціями.
	Лінійні залежності між векторами.
Вектори 
називаються лінійно залежними
(незалежними), якщо їх лінійна комбінація
є нуль-вектор  
при не всіх скалярах (при всіх скалярах)
 λ1,  λ2, ..., λn,
 рівних нулю.
Колінеарні вектори. Вектори називаються колінеарними, якщо вони паралельні між собою, однаково або протилежно напрямлені.
	Колінеарні  вектори   
,
і тільки колінеарні, належать одній
прямій   l   з
спільним на ній початком O.
	Нехай лінійна комбінація
	
0
. Звідси	
тобто вектор   
 колінеарний  вектору   
.
	Отже, два лінійно залежні вектори
колінеарні. 	Якщо вектори
незалежні, то лінійна комбінація: 
при  
і  
.
Компланарні вектори. Вектори, паралельні до однієї площини, називаються компланарними.
Компланарні вектори зі спільним початком належать площині .
Нехай три вектори 
- компланарні. Тоді 
.
Звідки   
0
тобто три компланарні вектори лінійно залежні, і навпаки: три вектори лінійно залежні тоді і тільки тоді, коли вони компланарні.
Розклад вектора по трьом не компланарним
векторам. Нехай 
-
довільний вектор і вектори 
- не компланарні, всі вони з спільним
початком. Тоді вектор 
єдиним способом розкладається по
трьом не компланарним векторам :
,
де коефіцієнти 
визначаються
однозначно і називаються координатами
вектора 
.
Отже, будь-які чотири вектора простору лінійно залежні.
Метод координат.
Із однозначного розкладу будь-якого вектора по трьом не компланарним векторам дає можливість вектори, а також точки простору визначать трійками чисел (координатами).
Завдяки цьому стає можливим у векторній алгебрі застосовувати такі скалярні аналітичні методи, які заміняють операції з векторами операціями над координатами їх – трійками чисел. Тому стає можливим застосування векторної алгебри в аналітичній геометрії, взагалі, в різних областях математики.
	Трійка не компланарних ортів
з спільним початком в точці О називається
базисом векторного простору (позначається:
(
).
Будь-який вектор 
 в цьому базисі розкладається       
 скаляри х1, х2,
х3    називаються координатами
вектора   
  і позначаються: 
( х1, х2, х3
).
Положення будь-якої точки М в просторі
визначається в базисі (
)
 радіусом-вектором 
Координати радіус-вектора 
називаються і координатами точки М (х1,
х2, х3) в цьому
базисі простору.
Орти відповідно визначають осі Ох, Оу, Оz косокутної системи координат Оxyz.
Таким чином, між точками простору в базисі ( ) і трійками скалярів – їх координат існує взаємно однозначна відповідність. Це перший принцип аналітичної геометрії в просторі.
	Якщо не компланарні орти базису (
)
взаємно ортогональні, то вони утворюють
ортогональний базис 
векторного простору: 
,
який визначає прямокутну систему
координат Оxyz.  Орти
 відповідно визначають осі координат:
Ох – вісь абсцис, Оу - вісь
ординат, Оz – вісь
аплікат. В базисі 
радіус-вектор 
точки М (х, у, z)
записується у вигляді: 
.
	На площині косокутна і ортогональна
системи координат визначаються відповідно
базисами: 
і  (
).
	У базисі 
радіус-вектор 
є діагоналлю прямокутного паралелепіпеда.
Тому модуль радіус-вектора
дорівнює 
 	Позначимо в прямокутних
трикутниках   
і 
відповідно
кути: 
=
.
Косинуси цих кутів: 
називаються напрямленими косинусами
вектора 
У цих трикутниках: 
З цих рівностей  випливає:
Отже,      			
1.11 Лінійні операції над векторами в координатній формі.
1. Алгебраїчне додавання (сума і різниця векторів).
Нехай 
.
 Тоді
,
 
 
	2.  Множення вектора 
на скаляр 
	3. Визначення вектора за його початком
і кінцем. Нехай (рис.1.14)  
Тоді
	4. Модуль вектора 
визначається як віддаль між двома
точками
5. Напрямні косинуси вектора :
1.12Поділ відрізка в заданому
відношенні. Знайти точку М (х,у) яка
лежить між точками М1(х1,у1)
і М2(х2,у2)
відрізка М1,М2
або поза ними на прямій М1М2
 і ділить відрізок у відношенні 
(рис.1.15): 
Якщо
,
  то 
(точка М ділить внутрішньо відрізок
М1М2).
Якщо 
 то 
(точка М ділить зовнішньо відрізок
М1М2).
	Отже мають місце рівності: 
 і 
Звідси
або в координатній формі:
Зокрема, якщо λ=1, то точка М(х,у,z) – середина відрізка М1М2. Тоді
	Тут: із відношення М1М : ММ2
= λ випливає, якщо довільна точка М
переміщається від М1 до М2,
то λ 
якщо вона переміщається в напрямі 
поза точкою М2(М1) то
 (рис.1.16).  Отже, 
.
7)  Знайти модуль вектора
і його проекції на координатні
площини і  напрямні косинуси.
	Розвязання.
Модуль вектора 
дорівнює:  
.
 Проекції вектора 
на координатні площини дорівнюють.
Напрямні косинуси:
§ 2. Скалярний добуток двох векторів.
2.1 Кут 
між двома векторами 
з спільним початком О  позначається:
	Якщо 
, то відповідно:  
  ; якщо один з векторів  
 або  
 нульовий, то кут між ними невизначений.
	Означення. Скалярним добутком
векторів  
 і  
   (позначається: 
) називається число (скаляр), що дорівнює
добуткові модулів цих векторів на
косинус кута між ними: 
	Якщо  
, то при 
  скалярний добуток відповідно: 
 Якщо 
, то відповідно:
	Вираз скалярного добутку через добуток
модуля одного вектора на його проекцію
другого вектора : 
Закони скалярного добутку:
 - переставний,
 - розподільчий,
 - сполучний відносно скалярного множника.
Скалярний квадрат вектора дорівнює
квадрату модуля: 
	Отже, 
Кут між векторами  
визначається рівністю   
Таблиця скалярного добутку ортів:
	
	
	
		
1 0 0
0 1 0
0 0 1
2.2 Вираз скалярного добутку через
координати. Нехай 
. Тоді 
За таблицею скалярного добутку ортів і закону сполучення відносно скалярних множників має місце рівність:
Скалярний добуток двох векторів дорівнює сумі добутків однойменних координат.
	Проекція вектора  
 на вісь 
 :
Формула косинуса кута 
між векторами  
Напрямні косинуси вектора 
Напрямні косинуси зв’язані  співвідношенням:
Модуль вектора 
Необхідною і достатньою умовою
перпендикулярності векторів 
Приклади:
2) Задано точки А(3, 1, 0), В(0, -2, 6), С(3,
-2, 0) і D(1, -2, 4). 
Обчислити проекцію 
на вісь 
.
	Розвязання.
	Знаходимо 
.
   Тоді
.
3) Знайти модуль вектора 
Розвязання. За формулою квадратного скаляра, дістаємо:
.
8) Обчислити довжину діагоналей паралелограма ABCD , якщо
Розвязання. Діагоналі паралелограма:
Довжина діагоналей:
9)Обчислити скаляр: 
,
якщо 
.
Розвязання. За законами скалярного добутку знаходимо:
17. Векторний добуток.
3.1  Означення. Векторним добутком
векторів 
(позначається: 
)
називається вектор 
,
який визначається трьома умовами:
1) модуль 
2) вектор 
;
3) напрям вектора 
такий, що упорядкована трійка векторів
є права (має однакову орієнтацію з правим
ортонормованим базисом: 
3.2 Геометричні властивості векторного добутку.
1. 
- площі паралелограма, побудованого
на векторах 
з спільним початком;  
,
 коли 
.
2. Площа S
трикутника, визначеного векторами   
 з спільним початком, дорівнює:
.
3. 
 тобто  
,
де 
.
4. 
 (вектори 
- колінеарні, 
)
3.3 Алгебраїчні властивості векторного добутку.
1. відсутність переставного закону:
.
Вектори 
 які мають однакові модулі, колінеарні,
перпендикулярні до площини 
, але трійки: 
 протилежної орієнтації. Отже, вектори
є протилежними векторами, тобто 
.
2. Сполучний закон по відношенню до скалярного множника:
3. Розподільний закон відносно додавання:
3.4  Таблиця векторних добутків ортів.
 У таблиці для визначення знаків
користуються такою схемою: 
	
- 
							
-
-
-
 
