Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сканирование.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
855.55 Кб
Скачать

5.2. Динамічний стереотип та екстраполяція рухових навичок

Руховий навик є сформованим комплексом рухів, що складається з декількох фаз, зв'язаних в одну цілу рухову дію. Спостерігається певний закономірний зв'язок заміни одних елементів іншими. Цей зв'язок постійний і проходить в одному напрямку. Цей своєрідний ланцюг рухових дій стає стереотипністю, тобто чіткою визначеністю. Ця стереотипність належить тільки до зовнішньої форми рухів. Проте внутрішня структура цього стереотипу мінлива, тобто змінюється склад м'язів, що беруть участь у русі, кількість рухових одиниць, що скорочуються і т.ін. Тому часові та силові зміни між фазами цілісного руху змінюються. І.П. Павлов назвав цей стереотип динамічним. Такий динамічний стереотип характерний для циклічних та ациклічних стандартних рухів (біг, гімнастика). У ситуаційних видах спорту стереотипність належить не до послідовності складних рухових комбінацій, а лише до окремих елементів (удари, кидки та ін.).

У процесі життєдіяльності людини доводиться виконувати рухові дії "з місця" без будь-якої попередньої підготовки. Це стає можливим завдяки високій пластичності ЦНС. Здатність ЦНС на основі наявного досвіду адекватно розв'язувати рухові завдання, які знову виникли, називається екстраполяцією.

Таблиця 15.

Фази формування рухових навичок

з/п

Стадія (фаза) навички

Фізіологічна характеристика та механізм формування

1.

Генералізації (іррадіації)

  1. Екстро-пропціо-інтерорецептивні імпульси через відносно слабкий і нестійкий гальмівний процес викликають у корі великого мозку іррадіацію збудження. 2. Відсутнє очне диференціювання тих подразнень, які сприймаються органами чуття, тому рухові акти мають узагальнений, генералізований характер. 3. У м'язах, що активно діють, спосте-рігається імпульсація не лише в період скорочень, але і в інтервалах між ними. 4. При ви-конанні рухового акту м'язи весь час напружені й до нього прилучаються багато зайвих нервово-м'язових одиниць, робота виконується неекономно, швидко настає втома. 5. Тимчасові зв'язки між відповідними центрами не закріплені. 6. Рухи не точні, не коор-диновані, в роботу залучаються багато зайвих у даному руховому акті м'язів. Біоструми ре-єструються не тільки в м'язах, які необхідні для здійснення рухового акту.

2.

Концентрації

1. Процес збудження менше іррадіює по корі великого мозку. 2. Індуктивне гальмування по-силюється, збудливий процес стає більш концентрованим. 3. У діяльність залучаються тільки не-обхідні для здійснення рухового акту м'язи, 4. Біоструми концентруються, а залпи імпульсів від пропріорецепторів у ЦНС стають короткими і реєструються лише під час скорочень м'язів. 5. При повільному виконанні рухів спостерігається реципрокність (узгодження) між м'язами та біо-електричною активністю, яка починає виникати послідовно. 6. Тимчасові зв'язки вже достатньо закріплені, в зовнішньому малюнку рухової навички і в діяльності нервових центрів створюється динамічний стереотип, але повністю ще не сформований. 7. Рухи виконуються більш економко, вільно, координовано й точно, У незвичайній обстановці (змаганнях, втомі) стереотип нервових процесів може порушуватися, рухи стають некоординованими, як і в попередній фазі.

3.

Стабілізації

1. Повністкі сформований динамічний стереотип. Уже не порушується при екстремальних си-туаціях. 2. Рухи виконуються за рахунок скорочення тільки необхідних у цьому акті м'язів. 3. Ре-ципрокність у роботі м'язів синергістів й антагоністів виявляється не повністю 4. Точність управ-ління рухами, чітке дозування м'язових зусиль.

Форми екстраполяції різні. Екстраполяція здійснюється не тільки при формуванні нових, але й при звичних рухових діях. Так, якщо спортсмен володіє декількома варіантами кидка в баскетбольну корзину, то він екстраполює його види у найрізноманітніших ситуаціях і варіантах. Екстраполяція рухових навичок особливо яскраво виявляється у спортивних іграх, єдиноборстві.

Спадковість мало впливає на форми екстраполяції. Вона розширюється тільки в процесі спортивного тренування. Тому в спортивному тренуванні застосовують вправи з умовами, що змінюються.