- •Загальна спортивна фізіологія фізіологія спорту як наука про динаміку функціонального стану організму спортсменів в умовах тренувальної спортивної діяльності
- •Адаптація до м'язової діяльності і функціональні резерви організму
- •2.1. Загальні закономірності процесів адаптації
- •Фізіологічна характеристика стадій адаптації
- •2.2. Процеси адаптації при спортивному тренуванні
- •2.3. Адаптація м'язів до фізичного навантаження
- •Запаси енергетичних речовин в організмі
- •Енергозабезпечення м'язової роботи
- •2.4. Адаптація серцево-судинної системи до фізичного навантаження
- •Фізіологічна класифікація і характеристика спортивних вправ
- •Класифікація вправ за енергетичною потужністю
- •Фізіологічна класифікація спортивних вправ
- •3.1. Циклічні вправи
- •Характеристика зон відносної потужності
- •Характеристика анаеробних циклічних вправ
- •Характеристика циклічних аеробних вправ
- •Енергетична характеристика циклічних спортивних вправ
- •3.2. Ациклічні вправи
- •3.3. Прицільні вправи
- •3.4. Вправи, що оцінюються за якістю виконання
- •3.5. Нестандартні вправи
- •Контрольні запитання й завдання
- •Фізіологічний стан організму при спортивній діяльності
- •4.1. Доробочий стан
- •Різновиди передстартових і стартових реакцій
- •4.2. Робочий стан
- •Фізіологічні зміни й механізми загальної та спеціальної розминки
- •Фізіологічна характеристика і механізми періоду впрацьовування
- •4.3. Післяробочий стан
- •Фізіологічні основи формування рухових навичок і навчання спортивної техніки
- •5.1. Умовно-рефлекторні механізми як основа формування рухових навичок
- •5.2. Динамічний стереотип та екстраполяція рухових навичок
- •Фази формування рухових навичок
- •5.3. Фази формування рухових навичок
- •5.4. Роль зворотних зв'язків, аферентного синтезу й акцептора дії у формуванні рухових навичок
- •(За п.К. Анохіним).
- •Фізіологічні основи розвитку фізичних якостей
- •6.1. Фізіологічна характеристика сили
- •6.2. Фізіологічні основи швидкісно-силових якостей
- •Вікові показники максимально анаеробної потужності
- •6.3. Фізіологічні основи витривалості
4.1. Доробочий стан
Доробочий стан характеризується тим, що спортсмен ще не виконує ніяких рухових дій, але в організмі спостерігається цілий ряд змін у діяльності фізіологічних систем. Ці впливи пов'язані з психічними чинниками (мисленнєве уявлення про змагання, умови змагань, наявність суддів, глядачів, спортсменів і т.д.). Зміни фізіологічних функцій під впливом цих чинників у фізіології визначено як передстартовий стан.
Передстартовий стан. Показником правильної фізіологічної і психологічної підготовки спортсменів є результат, досягнутий у змаганнях. Іноді спортивні досягнення, показані в змаганнях, нижчі за рівень підготовки спортсмена. У таких випадках впливає передстартовий стан спортсмена, Комплекс змін фізіологічних і психічних функцій, що виникає внаслідок уявлення про майбутні змагання, називається передстартовим станом. Розрізняють ранній передстартовий стан, що виникає за декілька днів до початку змагань, передстартовий стан – з моменту потрапляння в умови змагань, і стартовий стан, що виникає за декілька хвилин до старту. Необхідно насамперед з'ясувати механізм виникнення передстартових станів. Передстартові стани треба розглядати як біологічну пристосовну реакцію організму, в ході якої відбувається мобілізація рухових і вегетативних функцій для майбутньої роботи. Автоматична регуляція фізіологічних функцій відбувається за механізмом умовних рефлексів.
Величина фізіологічних змін визначається специфічними та неспецифічними впливами навколишнього середовища. До специфічних чинників належить передусім обсяг майбутнього фізичного навантаження. Ранг змагань, наявність сильних суперників, тип ВНД належить до неспецифічних чинників.
Встановлено, що у видах спорту з виявом вибухової сили (стрибуни, метальники) показники концентрації уваги кращі, ніж у бігунів на довгі дистанції та лижників.
Таким чином, функціональні зміни в організмі зумовлені не тільки потужністю майбутньої роботи, але і психічними чинниками, що призводять до зниження працездатності.
Розрізняють три різновиди передстартових реакцій (табл. 14):
1) бойова готовність;
2) стартова апатія;
3) стартова лихоманка.
За даними С.М.Оя (1967), інформативним показником передстартових реакцій є тремор рук (на прикладі жінок-плавців і гімнасток). Так, середня частота коливань за 15 хвилин до старту при бойовій готовності – 63; при стартовій лихоманці – 111; при стартовій апатії – 42.
Бойова готовність характеризується оптимальною мобілізацією вегетативних і соматичних систем. Підвищується точність диференціювань просторових, силових і часових параметрів рухів. Цей комплекс фізіологічних і психічних змін забезпечує готовність до досягнення максимального результату.
При стартовій лихоманці спостерігається підвищена збудливість ЦНС. Посилення діяльності мозкового шару наднирників викликає збільшення вмісту адреналіну в крові, що викликає надмірне збудження. Спостерігається підвищення ЧСС до 180, температури тіла на 1,5° С. Надмірне збудження викликає зниження точності диференціювань параметрів рухів. Зрештою, це призводить до зниження результату.
Таблиця 10.