ФіМН.теми та питання на семінар
.doc
„Філософія та методологія науки”
(для магістрів)
Змістовий модуль1. Філософія та методологія науки як цілісний опис і пояснення процесів, методів та форм наукового пізнання дійсності
Тема 1. Філософія науки, її предмет та місце в системі знання.
Тема 2. Основні концепції філософії науки.
Тема 3. Генезис науки.
Тема 4. Наукова раціональність. Історичні типи раціональності.
Тема 5. Структура наукового пізнання. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання.
Тема 6. Особливості соціально-гуманітарних наук.
Тема 7. Закономірності і динаміка розвитку науки.
Рекомендована література (основна)
Алексеев П.В., Панин А.В. Теория познания и диалектика.– М., 1991.
Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія: В 2т. – К.,1994.
Аристотель. Метафизика//Соч.:В 4 т. – Т.1. – М.,1976.
Арцишевский Р.А. Мировоззрение: сущность и специфика развития. – Львов, 1986.
Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 1976.
Бердяев Н. Смысл истории. – М., 1981.
Богомолов А.С. Античная философия. – М., 1985.
Вернадский В.И. Несколько слов о ноосфере//Русский космизм. – М., 1993.
Гадамер Х.Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. – М., 1988.
Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа//Соч.: В 14 т.– Т.1,4. – М.,1976.
Гегель Г.В.Ф. Философская пропедевтика//Работы разных лет: В 2т.– Т.1. – М.,1971.
Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980.
Кант И. Критика чистого разума // Соч..: В 6 т. – Т.3. – М.,1966.
Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. – М., 1974.
Коршунов А.М., Мантатов В.В. Диалектика социального познания. – М.,1988.
Лейбниц Г.В. Монадология//Соч.: В 4 т. – М.,1983. – Т.1.
Локк Дж. Опыт о человеческом разуме // Соч.: В 3 т. – Т.1. – М., 1985.
Мамардашвили М. Как я понимаю философию. – М.,1992.
Мир философии: Книга для чтения: В 2ч. – Ч.1. – М.,1991.
Рузавин Г.Й. Диалектика и современное научное мышление // Филос. науки. – 1991. – №6.
Спиноза Б. Этика//Cоч.: В 2 т. – Т.1.– М., 1957.
Фейербах Л. Основные положения философии будущего//Избр. фил. произв.: В 2-х т.– Т.1. – М., 1955.
Філософія: Курс лекцій: Навч.посібник // Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін. – К., 1993. – Розд.4.
Шевченко В.Н. Социально-философский анализ развития общества. – М., 1984.
Шинкарук В.І. Філософія і нові історичні реалії//Філос. і соціолог.– №4. – 1992.
Шинкарук В.І. Філософія незалежності і незалежна філософія// Віче. –1992. – №6.
Юм Д. Исследование о человеческом разумении. – М.,1995.
Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.
Зміст семінарських занять
С е м і н а р с ь к е з а н я т т я № 1
Тема 1. Філософія науки, її предмет та місце у системі знання.
Наука як специфічна форма пізнавальної діяльності.
Наука як предмет філософського дослідження.
Відношення філософії і науки як методологічна проблема.
Методи вивчення науки та її історії.
Теми рефератів:
Поняття науки.
Критерії науковості знання.
Проблема демаркації науки і філософії.
Рекомендована література
Бунге М. Философия физики. – М., 1975.
Быков В.В. О некоторых методах изучения науки// Очерки истории и теории развития науки. – М.,1987.
Вайцзекер К. Философия и физика. //Вопросы философии. – 1993. – № 1.
Ильин В.В. Критерии научности знания. – М., 1989.
Кезин А.В. Научность: эталоны, идеалы, критерии. – М., 1985.
Кузнецов Б.Г. Идеалы современной науки. – М., 1983.
Мигдал А.Б. Философия и физика //Вопросы философии. – 1990. – № 1.
Методологическое сознание современной науки. – К., 1983.
Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. – М.,1998.
Степин В.С.,Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. – М., 1996.
Современная философия науки. Хрестоматия. – М., 1996.
Ракитов А.И.Философские проблемы науки. – М., 1977.
Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. – К., 2000.
С е м і н а р с ь к е з а н я т т я № 2
Тема 2. Еволюція уявлень про науку. Постпозитивістські концепції науки.
Передумови становлення та сутність філософії постпозитивізму.
Концепція наукових революцій Т.Куна.
Концепція науково-дослідницьких програм І.Лакатоса
Епістемологічний анархізм П.Феєрабенда.
Теми рефератів:
1. Концепція наукових революцій Т.Куна і математика
Проблема демаркації науки і філософії в концепції І.Лакатоса.
Рекомендована література
Вартофский М. Модели.Репрезентация и научное понимание. – М., 1988.
В поисках теории развития науки. – М., 1982.
Гайденко П.П. Эволюция понятия науки. – М., 1980.
Койре А. Очерки истории философской мысли. – М., 1985.
Кун Т. Структура научных революций – М., 1975.
Мамчур Е.А. Проблемы социокультурной детерминации научного знания. – М.,1987.
Малкей М.Наука и социология знания. – М.,1982.
Никифоров А.Л. От формальной логики к истории науки. – М., 1983.
Наука и культура. – М., 1984.
Полани М. Личностное знание. – М.,1985.
Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983.
Современная философия науки. Хрестоматия. – М., 1996.
Структура и развитие науки. – М., 1978.
Черняк В.С. История, логика, наука. – М., 1986.
Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. – К., 2000.
Философия в современном мире. Философия и наука. – М.,1972.
С е м і н а р с ь к е з а н я т т я № 3
Тема 3. Генеза науки. Наукова раціональність. Історичні типи раціональності
Генеза протонаукового знання в Античності.
Передумови виникнення науки в епоху Нового часу.
Основні ознаки постнекласичної науки.
Обґрунтування раціоналізму в античній філософії.
Наукова раціональність та її структура.
Норми й ідеали сучасної науки.
Теми рефератів:
Атомістична програма наукового пізнання Демокріта.
Науково-дослідницька програма Декарта.
Синтез філософії Платона і Аристотеля у творчості Галілея.
Синергетика як провідна наукова парадигма другої половини ХХ ст.
Еволюція уявлень про раціональність поведінки.
Проблема раціональної поведінки в концепції М.Вебера
Раціональне і ірраціональне.
Рекомендована література
Автономова Н.С. Рассудок, разум, рациональность. – М., 1988.
Вейль Г. Математическое мышление. – М., 1989.
Гайденко П.П. Эволюция понятия науки. – М., 1980.
Гайденко П.П. Эволюция понятия науки (ХVІІ-ХVІІІ вв.). –М., 1987.
Галилей Г. Диалог о двух главнейших системах мира - птоломеевой и коперниковой. – М.-Л., 1948.
Декарт Р. Сочинения: В 2-х тт. – М.,1989. – Т. 1.
Дорфман Я.Г. Всемирная история физики (с древнейших времен до конца ХУІІІ в.) – М., 1974.
Ильин В.В. Критерии научности знания. – М., 1989.
Касавин И.Т., Сокулер З.А. Рациональность в познании и практике. – М.,1989.
Кузнецов Б.Г. Идеалы современной науки. – М., 1983.
Клайн М. Математика: утрата определенности. – М., 1984.
Наука и культура. – М., 1984.
Кирсанов В.С. Научная революция ХVІІ века. – М.,1987.
Койре А. Очерки истории философской мысли. – М.,1985.
Косарева Л.М. Социокультурный генезис науки Нового времени. – М.,1989.
Кузнецов Б.Г. Идеи и образы Возрождения. – М., 1979.
Кузнецов Б.Г.Развитие физических идей от Галилея до Эйнштейна. – М.,1963.
Порус В.Н. Системний смисл поняття «наукова раціональність»// Філософська і соціологічна думка. – 1992. – № 1.
Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983.
Пружинин Б.И. Рациональность и историческое единство научного знания. – М.,1986.
Степин В.С.,Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. – М., 1986.
Сучасне природознавство: когнітивний, світоглядний, культурно-історичний виміри. – К., 1995.
Холтон Дж. Тематический анализ науки. – М., 1981.
Философия, естествознание, социальное развитие. – М., 1989.
С е м і н а р с ь к е з а н я т т я № 5
Тема 5. Структура наукового пізнання. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання. Особливості соціально-гуманітарних наук. Закономірності й динаміка розвитку науки.
Поняття методу і методології.
Емпіричний рівень пізнання, його методи і форми.
Теоретичний рівень пізнання, його методи і форми.
Методи побудови та функції теорії.
Понятття соціального пізнання.
Структура соціально-гуманітарного пізнання.
Проблема істини в соціально-гуманітарному пізнанні.
Перспективи оновлення парадигми соціального пізнання.
Спадкоємність в розвитку наукового пізнання.
Диференціація та інтеграція наук.
Поглиблення й розширення процесів математизації і комп’ютеризації.
Проблема прогресу науки, та його критерію.
Теми рефератів:
Гіпотетико-дедуктивний метод побудови фізичної теорії.
Проблема ефективності математики в науці.
Теорія як форма наукового пізнання.
Концепція соціального пізнання В.Дільтея.
Раціональний зміст поняття „епістема” в творчості М.Фуко.
Причина незбагненної ефективності математики в науці.
Взаємодія наук та їх методів.
Рекомендована література
Ахутин А.В. История принципов физического эксперимента. От античности до ХVII в. – М., 1976.
Грязнов Б.С., Дынин Б.С., Никитин Е.П. Теория и ее объект. – М.,1973.
Гейзенберг В. Шаги за горизонт. – М., 1987. – С. 178-181.
Борн М. Физика в жизни моего поколения. – М.,1963. – С.31-57,135-171.
Карпович В.Н. Проблема, гипотеза, закон. – М., 1980.
Клайн М. Математика: утрата определенности. – М., 1984.
Логика научного исследования. – М., 1965.
Методы научного познания и физика. – М.,1985.
Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. – М.,1998.
Пуанкаре А. О науке. – М., 1983.
Физическая теория. – М., 1980.
Шевырёв В.С. Теоретическое и эмпирическое в научном познании. – М., 1978.