Мазеві основи.(самостійно)

Законспектувати за планом:

1. Вимоги до мазевих основ.

2. Класифікація.

3. Латинська назва, характеристика, температура плавлення.

Прописування мазей

1. З зазначенням основи і кількості лікарських засобів:

Rp.: Mentholi 0,1

Vaselini 10,0

Misce, fiat unguentum

Da. Signa: мазь для носа.

2. Без зазначення основи:

а) із зазначенням концентрації .лікарських засобів:

Rp.: Unguenti Streptocidi 3 % — 10,0

Da. Signa: змащувати уражені ділянки шкіри;

б) без зазначення концентрації лікарських засобів:

Rp.: Unguenti Сamphorae 10,0

Da. Signa: для втирання.

Загальна технологія мазей

І. Підготовчі роботи:

Перевірка сумісності компонентів.

Розрахунки складників мазі.

Визначення методу приготування.

Вибір мазевої основи відповідно до типу мазі і характеру її дії.

Підбір ступки і товкачика

Відважування допоміжних засобів і лікарських субстанцій.

Визначення типу мазей за лікарськими засобами, що входять до різних основ

Основи	Лікарські засоби, що входять до складу мазі, утворюють тип мазі
	Не розчинні в воді, ні в жирах	Розчинні в воді	Розчинні у жирах	Густі екстракти	Олії, спермацет, воски тощо	Тваринні і рослинні матеріали
Жири та жироподібні речовини	Суспензійні (тритураційні)	Емульсійні	Розчини	Емульсійні	Сплави	Екстракційні
Гліцерогелі та гелеподібні основи	Тритураційні	Розчини	Тритураційні	Розчини	Емульсійні	Екстракційні
Мінеральні основи	Тритураційні	Емульсійні	Розчини	Емульсійні	Сплави	Екстракційні

Загальні правила приготування мазей і введення в них лікарських засобів

Готують мазі, дотримуючись вимог чинної нормативної документації:

1. Готують ваговим методом, на основах, вказаних у власних статтях або в прописі.

2. При екстемпоральному виготовленні за відсутності вказівки в рецепті основу підбирають з урахуванням фізико-хімічних властивостей компонентів, їх сумісності, призначення мазі

3. Для змішування компонентів мазі використовують порцелянові або скляні ступки із товкачиками, підібрані відповідно до кількості мазі, фарфорові або пластмасові шпателі (мат. 50).

Мал. 50. Шпателі: я — металеві; б— рогові; в — порцелянові; г — гнучкі; д— пластинки

Nota bene! Металеві шпателі в разі виготовлення мазей із солями ртуті, йодом, ду-бильними л.з. не використовують (реагують з металом).

Приготування складається з таких стадій:

1. плавлення;

2. розчинення;

3. диспергування;

4. емульгування;

5. змішування і випробування однорідності

6. змішування (для визначення однорідності беруть 4 проби по 0,02-0,03, помішують їх по 2 на 2 предметних скла, покривають другим предметним склом і притискують до утворення плями діаметром 2см. При розгляді неозброєним оком на відстані 30 см в 3 із 4 проб не повинно бути видимих часток. Якщо частки виявляються у більшому числі плям, визначення про-водять на 8 пробах. Наявність часток допускається у 2 плямах. Тонкість мазей-суспензій в аптеці перевіряють органолептично - при розтиранні мазі на тильній стороні долоні не повинно бути крупинок.);

7. пакування;

8. маркування ("Зовнішнє”, "Зберігати в прохолодному, захищеному від світла місці");

9. випробування готової мазі за технологічними показниками якості.

Введення л. р. в мазі залежить від розчинності, і від концентрації:

1. Вводять до складу мазей у вигляді найтоншого порошку: лікарські засоби, не розчинні ні у воді ні в основі:

—цинку оксид;

—вісмуту нітрат основний;

—глину білу;

—дерматол;

—норсульфазол, стрептоцид та інші су льфаніламідні препарати;

—тальк;

—сірку;

лікарські засоби, що потребують для розчинення великої кількості води:

—кислоту борну;

—натрію тетраборат;

—деякі сульфаніламідні препарати.

2. Л. р. розчинні в воді до 3% розчиняють в мінімальній її кількості , а потім додають основу та емульгують:

водорозчинні лікарські засоби:

—солі алкалоїдів;

—срібла нітрат;

—калію йодид та ін.

3. л. р. розчинні в основі в кількості до 5 % розчиняють у відповідній до основи рідини, а потім додають основи, якщо міститься 5% і більше розчиняють у підплавленій основі.

розчинні в жирах лікарські засоби:

—камфору;

—ментол;

—тимол;

—хлоралгідрат;

—анестезин до 2 %;

—фенілсаліцилат;

—фенол кристалічний.