Яким чином сторона в судовому засіданні повинна довести відмову від визнання в попередньому судовому засіданні обставин? Яка процедура вирішення судом цього питання?

У своїх поясненнях у судовому засіданні сторона може відмовитися від визнання в попередньому судовому засіданні обставин (ст. 178 ЦПК). При цьому сторона повинна довести, що вона визнала обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози, тяжкої обставини або обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною.

Це має важливе значення для розгляду і вирішення справи, оскільки за ст. 61 ЦПК обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню (ч. 1).

Застосування зазначеного положення закону буде усклад -нюватиея тим, що передбачає необхідність проведення фактично окремого етапу судового засідання, так як сторона не лише повинна зазначити про відмову від визнання раніше обставини, а й довести цей факт певними доказами, які суд повинен, зі своєї сторони, оцінити за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об 'єктивному та безпосередньому дослідженні цих доказів.

Відмова від раніше визнаної обставини не є цивільно-правовою угодою, однак, на нашу думку, для з'ясування фактів наявності помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози, тяжкої обставини або обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною суд повною мірою може скористатися постановою Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 р. № 3 (з відповідними змінами) «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», однак лише для оцінки доводів цієї сторони і з урахуванням особливостей цивільної процедури.

Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу, яка апеляційному порядку оскарженню не підлягає, так як не перешкоджає подальшому провадженню у справі та не передбачена ст. 293 ЦПК. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку, тобто положення ч. 1 ст. 61 ЦПК не буде діяти, так як підстава для звільнення від доказування вже не існує.

Чи вправі суд допитати свідків, які з'явилися, при відкладенні розгляду справи у відсутності якоїсь із сторін у справі?

За загальним правилом судовий розгляд цивільних справ повинен закінчуватися постановленням судового рішення, в якому суд має дати відповідь на заявлені вимоги позивача і заперечення відповідача і це повинно відбутися в першому ж судовому засіданні (ст. 157 ЦПК). Однак існують обставини, які відповідно до вимог закону не дають можливості ухвалити рішення у справі, тому розгляд справи ускладнюється. Відкладення розгляду справи - це перерва судового розгляду на чітко визначений строк з метою забезпечення умов для правильного розгляду і вирішення справи по суті.

У ЦПК немає такого зазначення при відкладенні розгляду справи і допиті свідків, які з'явилися, як присутність всіх осіб, які беруть участь у справі, про що було зазначено в ст. 176 ЦПК 1963 р. Проте це не значить, що при неявці когось з осіб, які беруть участь у справі, можна допитати свідків, які з'явилися, при відкладенні розгляду справи в будь-якому випадку. Це можливо лише при неявці таких осіб і прийнятті судом рішення про розгляд справи за їх відсутності з підстав, які передбачені в ст. 169 ЦПК.

Якщо після відкладення розгляду справи у випадку, коли сторони не наполягали на повторенні пояснень учасників цивільного процесу, наданих раніше, знайомі з матеріалами справи суд надає їм право не повторювати свої пояснення знову ж, а лише підтвердити їх і надати додаткові пояснення, якщо вони існують (ч. 7 ст. 191 ЦПК). Це можливо за виключенням випадків, коли змінюється склад суду або до участі у справі залучаються інші особи.