Яким документом відповідач має право заявити про визнання позову?

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ЦПК відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду (мається на увазі до виходу суду до нарадчої кімнати). Якщо визнання позову відповідачем викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Таким чином, законодавець чітко не визначив певної форми заявлення відповідачем про визнання позову. Це волевиявлення відповідача може бути виражено у письмовому відзиві (поясненні) на позов або відповідній заяві до суду, а також у поданому в судовому засіданні письмовій заяві або усно. У разі усного заявлення клопотання про визнання позову воно заноситься до протоколу судового засідання і підписується відповідачем, а якщо ведеться технічна фіксація судового засідання, то необхідно, щоб відповідач ще й оформив своє клопотання письмово.

Чи можливо у справах про встановлення юридичного факту (та інших справах окремого провадження) ухвалювати рішення в попередньому судовому засіданні?

В окремому провадженні діють багато положень, що відносяться до позовного провадження. Однак, та обставина, що в окремому провадженні не розглядається спір про право, а також відсутні сторони, зазначене дозволяє виділити ряд процесуальних особливостей, що характеризують порядок розгляду справ окремого провадження і відмінних від позовного провадження. Це, зокрема: процесуальним засобом відкриття провадження у справі є не позов, а заява, так як немає матеріально-правових вимог до інших осіб; у зв'язку з цим відсутні всі інститути, пов'язані з позовом. Тобто, немає місця відмові від позову, укладення мирової угоди, визнання позову тощо.

Оскільки у таких справах немає відповідача, а значить неможливе визнання позову, то, відповідно, ухвалити рішення в справах окремого провадження в попередньому судовому засіданні неможливо.

Чи може суд після проведення попереднього судового засідання в цей же день продовжити розгляд справи посуті в судовому засіданні, якщо належним чином повідомлений учасник процесу не з'явилася у попереднє судове засідання?

Ні, не вправі. Особа, яка бере участь у справі, була повідомлена про час і місце проведення попереднього судового засідання, явка в яке за змістом положення ст. 27 ЦПК не є обов'язковою. Виходячи з цього, особа, яка бере участь у справі, сама визначає характер своїх процесуальних дій та свою поведінку в стадії провадження до судового розгляду. Неявка в попереднє судове засідання ще не означає, що учасник процесу відмовився від явки в судове засідання чи не бажає брати участь при розгляді справи по суті.

Чи вправі суд при призначенні справи до судового розгляду повідомити учасників процесу, які з'явилися в попереднє судове засідання, під розписку? Чи відповідає закону такий порядок повідомлення?

У главі 7 розділу І ЦПК "Судові виклики і повідомлення" не зазначено про такий порядок повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про дату судового засідання. Проте, відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК, судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Звичайно, що мається на увазі повідомлення під розписку гїри відкладенні розгляду справи в стадії судового розгляду. На нашу думку, зазначена правова норма може застосовуватися і в стадії підготовки справи до судового розгляду, тобто після проведення попереднього судового засідання учасники процесу, які з'явилися, під розписку повідомляються про час і місце судового розгляду, розписка долучається до матеріалів справи.