Яким чином суд може зобов'язати сторону в попередньому судовому засіданні надати докази, які, на думку суду, є обов'язковими для правильного вирішення справи?

Суд не може зобов'язати сторону надати певні докази, оскільки подання доказів є конституційним правом сторін, а не їх обов'язком. Разом з тим, суд повинен роз'яснити ційстороні положення ч. З ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК про обов'язок сторін довести обставини, на які вони посилаються та наслідки невиконання цього і наслідки неподання доказів у встановлений судом строк. Такі роз'яснення повинні бути зафіксовані в протоколі (журналі) судового рішення, а в судовому рішенні - про пасивність сторін та на відмову від участі у змагальному процесі.

Яким чином суд може в місячний строк, встановлений для проведення попереднього судового засідання, встигнути витребувати всі необхідні докази для справи? Нерідко буває, що вже в ході розгляду справи по суті постає питання про витребування інших доказів, чому ЦПК не надає суду такого права?

У питанні міститься системна помилка. Проведення попереднього судового засідання і проведення підготовчих дій до судового розгляду - це різні поняття. За ст. 129 ЦПК встановлений строк для проведення попереднього судового засідання, в якому повинні бути лише визначені процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду. А самі підготовчі дії вчиняються судом і після цього строку. Тобто підготовка справи до судового розгляду закінчується не постановленням ухвали попереднього судового засідання, а закінченням всіх процесуальних дій, визначених цією ухвалою, про які всі учасники процесу повинні знати. Лише після цього постановляється ухвала про призначення справи до судового розгляду (ст. 156 ЦПК) і призначається дата судового засідання. Зазначена дата судового засідання призначається ухвалою попереднього судового засідання (п. 9 ч. 6 ст. 130 ЦПК) у тому випадку, якщо ніякі підготовчі дії не призначаються, наприклад, у справі про розлучення.

Разом з тим, проведення попереднього судового засідання, проведення всіх підготовчих дій, які визначені, та призначення дати судового засідання повинні бути проведенів строк, встановлений ст. 157 ЩІК: не більше двох місяців, а для певних категорій справ - не більше одного місяця. Тому, визначаючи строк, в який докази повинні бути надані, слід зазначене враховувати. Також не слід призначати попереднє судове засідання на останні дні, визначені для його проведення, оскільки слід враховувати можливість його відкладення (ч. 8 ст. 130 ЦПК).

На жаль, аналіз тих справ, що надходять до судів апеляційної та касаційної інстанцій для перегляду, вказує на те, що в більшості випадків в ухвалі попереднього судового засідання не зазначаються, які процесуальні дії з підготовки справи до судового розгляду слід провести, нерідко справа зразу же призначається до розгляду, а потім суд починає витребовувати докази тощо. Внаслідок цього і порушуються строки розгляду справ.

Витребування доказів в ході судового розгляду не заборонено, оскільки саме для цього випадку в ч. 2 ст. 191 ЦПК передбачено право оголошення перерви (а не відкладення розгляду справи). Проте це повинні бути докази, потреба в яких виникла в ході судового розгляду, а не докази, які сторони повинні були надати, а суд їм це роз'яснити, при проведенні попереднього судового засідання.