
- •Глава 1. Загальні положення (принципи цивільного процесу, склад суду тощо) 29
- •Глава 2. Цивільна юрисдикція (підвідомчість) 40
- •Глава 4. Учасники цивільного процесу. Їх права та обов'язки 51
- •Глава 5. Участь прокурора у процесі 59
- •Глава 6. Судові докази, доказування 62
- •Глава 7. Судові виклики та повідомлення 70
- •Глава 8. Судові витрати 73
- •Глава 9. Наказне провадження 80
- •Глава 10. Пред'явлення позову. Відкриття провадження у справі 87
- •Глава 11. Забезпечення позову 95
- •Глава 12. Попереднє судове засідання. Підготовка справи до судового розгляду 103
- •Глава 13. Судовий розгляд 112
- •Глава 14. Ускладнення судового розгляду 120
- •Глава 15. Судові рішення 124
- •Глава 16. Заочний розгляд справи 128
- •Глава 17. Окреме провадження. Загальні положення 132
- •Глава 18. Розгляд справ про обмеження цивільної дієздатності, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності 135
- •Глава 19. Розгляд справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою 136
- •Глава 20. Розгляд справ про усиновлення 138
- •Глава 21. Розгляд справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення 139
- •Глава 22. Розгляд справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність 143
- •Глава 23. Розгляд справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю 145
- •Глава 24. Апеляційне провадження 147
- •Глава 25. Касаційне провадження 164
- •Глава 26. Провадження у зв'язку з винятковими обставинами 176
- •Глава 27. Провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами 178
- •Глава 28. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень 182
- •Глава 29. Судовий контроль за виконанням судових рішень. Виконавче провадження 185
- •Глава 30. Визнання та виконання рішень іноземних судів в україні. Провадження у справах за участю іноземних осіб 190
- •Глава 31. Застосування деяких норм законодавства щодо рішень третейських судів 197
- •Передмова
- •Яким чином при вирішенні цивільних справ суд застосовує норми права інших держав?
- •Чи застосовується новий процесуальний закон (нові процесуальні норми) при розгляді справи, яка була розпочата розглядом за часів дії минулого цпк?
- •Як правильно розуміти поняття «змагальність сторін», «диспозитивність процесу» у контексті нового цпк?
- •Чи не має суперечності між диспозитивністю як принципом цивільного процесу і правом суду залучати до участі в процесі без згоди позивача іншу особу як співвідповідача?
- •Що означає принцип усності цивільного процесу, як він нормативно виражений? Як принцип усності співвідноситься з вимогою обов'язкової письмової форми закріплення процесуальних дій?
- •Чи діє в цивільному процесі принцип безперервності? Якщо так, то як він нормативно закріплений, як виражається і які його вимоги?
- •Яким чином у цивільному процесі реалізується принцип безпосередності судового розгляду та в яких процесуальних нормах він проявляється? Чи діє цей принцип на стадії провадження до судового розгляду?
- •Що означає принцип концентрації процесу та чи діє він у новому цпк?
- •Чи допускається при розгляді справи процесуальна аналогія?
- •Чому за положеннями ст. 22 цпк прокурору не можна заявити відвід?
- •Як вирішується питання у разі заявлення відводу всьому складу місцевого суду? Чи слід направляти справу до апеляційного суду для вирішення питання щодо підсудності?
- •Чи може бути підставою для скасування судового рішення порушення процедури розгляду заяви про відвід?
- •Чи вправі особа, яка бере участь у справі, заявити відвід судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу в усній формі?
- •Які основні критерії розмежування справ між судами загальної юрисдикції та спеціалізованими судами?
- •У чому особливості розмежування справ, які підлягають розгляду за правилами цивільного і кримінального судочинства?
- •За правилами якого виду судочинства розглядаються заяви щодо нотаріальних дій чи відмови в їх вчиненні? у яких справах участь нотаріуса чи нотаріальної контори є обов'язковою?
- •Як визначити, за правилами цпк, кас чи гпк належить розглядати справи за скаргами на дії державного виконавця?
- •Чи може бути пред'явлений позов до суду (судді), зокрема, про відшкодування шкоди при затягуванні розгляду справи чи вчиненні (або невчиненні) інших дій при розгляді справи?
- •Глава з. Підсудність цивільних справ Чи є порушення правил підсудності безумовною підставою для скасування судового рішення?
- •У чому особливість підсудності справ, у яких однією із сторін є суд або суддя?
- •Які справи підсудні апеляційному суду по першій інстанції?
- •Чи може позов пред'являтися (або змінюватися підсудність) за місцем постійного знаходження відповідача, і не за його місцем реєстрації?
- •В яких випадах підсудність визначається за вибором позивача?
- •Чи поширюються на справи, що виникають з дольової участі у будівництві житла, правила підсудності, передбачені законодавством про захист прав споживачів?
- •Які правила підсудності кількох вимог, пов'язаних між собою?
- •У чому особливість виключної підсудності?
- •Чи можуть сторони домовитись про підсудність їх справи (договірна підсудність) після відкриття провадження у справі та чи буде вона обов'язковою для суду?
- •Чи є обов'язковим для суду клопотання відповідача про передачу справи до іншого суду за місцем проживання, якщо раніше його місце проживання не було відоме?
- •Як повинен поступити суд, якщо виявлено порушення правил підсудності?
- •Глава 4. Учасники цивільного процесу. Їх права та обов'язки Як правильно визначати сторін у справах, в яких бере участь юридична особа, яка знаходиться на стадії банкрутства?
- •Який склад учасників справи за позовом про визнання права власності у разі втрати позивачем документа, що засвідчу є його право власності?
- •Чи можливе правонаступництво у справі в разі смерті під час розгляду справи позивача - фізичної особи, яка має статус суб'єкта підприємницької діяльності?
- •Що розуміється під судовим представництвом у цивільному процесі?
- •Як розуміти положення ст. 38 цпк про те, що особа, яка відповідно до закону захищає права інших осіб, може брати участь у справі особисто або через представника?
- •Хто може бути представником фізичної особи у цивільному процесі? Чи можуть бути представником фізичної особи емансиповані особи?
- •Чи вправі адвокат при наявності ордера вчиняти процесуальні дії, передбачені ст. 31 цпк (диспозитивні права)?
- •Чи вправі суд задовольнити позов на підставі визнання представником відповідача обставин справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог?
- •У чому особливості призначення або заміни законного представника судом та яка процедура вирішення цього питання при розгляді справи?
- •Як правильно розуміти положення ст. 56 цпк щодо особи, яка надає правову допомогу та який документ повинен посвідчувати цю особу щодо її кваліфікації?
- •Як повинен реагувати суд па зміну позивачем предмета чи підстави позову? Чи вправі позивач одночасно змінити предмет і підставу позову?
- •Чи зобов'язаний суд видавати учасникам процесу копії матеріалів справи на підставі ст. 27 цпк або у разі посилання на Закон України «Про доступ до судових рішень»?
- •Чи вправі прокурор однієї області пред'явити позов до певного суду, що розташований в іншій області?
- •Чи становиться прокурор, який пред'явив позов в інтересах інших осіб, стороною у справі?
- •Чи вправі суд оцінювати зазначені прокурором підстави представництва, зокрема, інтересів громадянина?
- •Хто, за допомогою яких критеріїв визначає неможливість громадянина безпосередньо звернутися до суду? Що слід вважати поважними причинами, крім перерахованих в ст. 36-1 закону «Про прокуратуру»?
- •Чи вправі суд оцінювати правильність визначення прокурором органу, в інтересах якого подано позовну заяву, у разі представництва інтересів держави? Наведіть приклади із судової практики.
- •Чи вправі прокурор звертатися в суд за захистом прав дитини, яка має батьків або знаходиться під опікою?
- •Глава 6. Судові докази, доказування Яке значення для судової практики мають поняття належності та допустимості доказів у цивільному процесі?
- •Яким чином суд може встановити, що надані йому докази одержані з порушенням порядку, вставленому законом, при виконанні положення ст. 59 цпк?
- •Чи може протокол допиту свідка у кримінальній справі, в якій провадження закрито, бути письмовим доказом у цивільній справі? Чи обов'язково повторно допитувати цю особу як свідка у цивільній справі?
- •Чи мають преюдиціальне значення обставини, встановлені не рішенням суду, а ухвалою суду?
- •Які особливості призначення експертизи в новому цпк?
- •Яке значення для справи має висновок експертизи, наданий стороною в якості додатку до позовної заяви чи заперечення на позов?
- •Чи може суд встановити строк для проведення експертизи? Які наслідки порушення цього строку?
- •Чи підлягає оскарженню за правилами кас відмова експертів від дачі висновку по цивільній справі, внаслідок чого провадження у цивільній справі зупиняється?
- •Чи підлягає оскарженню ухвала суду про призначення експертизи як забезпечення доказу?
- •Якщо дати, повідомлення в пресу позивач в силу фінансових можливостей не може, то чи може суд з власної ініціативи провести таку публікацію та хто буде оплачувати оголошення?
- •Чи може суд направляти судові повістки представнику юридичної особи, що знаходиться не за юридичною адресою цієї особи?
- •Глава 8. Судові витрати Чи можливо звільнити позивача від сплати судового збору при зверненні до суду?
- •Чи може суд відстрочити або розстрочити сплату судового збору при збільшенні позивачем ціни позову?
- •Чи звільняються державні органи, що звертаються в суд за захистом державних чи суспільних інтересів, від сплати судового збору при поданні апеляційної (касаційної) скарги?
- •Чи звільняються від сплати судового збору позивачі у справах, що виникають з дольової участі у будівництві житла?
- •Як вираховується судовий збір при наявності процесуальної співучасті?
- •Чи можливо стягнути судові витрати, не сплачені позивачем, з відповідача у разі задоволення позовних вимог, якщо витрати на проведення експертизи були покладені на сторони у рівних частках?
- •Якою нормою передбачено право відшкодування судових витрат третім особам та їх представникам, пов'язаних з явкою до суду та іншими витратами?
- •Чи підлягають оплаті як витрати на правову допомогу, якщо таку допомогу учаснику процесу надавав представник за дорученням?
- •Відповідно до ч. 2 ст. 84 цпк граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. На сьогодні такого закону немає. Яким чином слід вирішувати це питання?
- •Чи стягуються понесені судові витрати, передбачені ст. 79 цпк, у справах окремого провадження, на яке поширюються загальні положення цього Кодексу?
- •Чи може оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду про відстрочку (розстрочку) сплати судового збору або звільнення від сплати інших судових витрат друга сторона у спорі?
- •Чи вправі податкові органи вимагати в суді цивільні справи для перевірки правильності стягнення судового збору?
- •Глава 9. Наказне провадження Для чого у цпк введено новий вид провадження -наказне провадження?
- •Чи існують особливості визначення підсудності у справах наказного провадження у порівняні зі справами позовного провадження?
- •Чи є вичерпним перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ?
- •Як поступити суду, якщо у заяві про видачу судового наказу містяться різні вимоги, за одними з них передбачено видачу судового наказу, а за інгиими - ні?
- •Яку процесуальну дію слід вчинити суду при поданні заяви про видачу судового наказу без сплати судового збору?
- •Чи може бути виданий судовий наказ про стягнення боргу на підставі боргової розписки, а не договору позики?
- •Чи можливо видати судовий наказ на стягнення на підставі певного кредитного договору неустойки, процентів, комісії?
- •Чи передбачена можливість видачі судового наказу за договорами про надання населенню житлово-комунальних послуг, послуг водо-, теплопостачання, електрозв'язку?
- •Які особливості видачі судового наказу за вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати? Якими документами можна підтвердити заборгованість із зарплати?
- •Чи можна видати судовий наказ на підставі заяви прокурора про видачу судового наказу в інтересах громадянина?
- •Що означає "спір про право", при наявності якого суддя постановляє ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу?
- •Що може означати для судді певну спірність заявлених вимог, що є підставою за правилами формальної логіки відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу?
- •В який строк суддя повинен постановити ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу?
- •Який порядок розгляду заяв про видачу судового наказу?
- •Якого змісту повинна бути заява боржника про скасування судового наказу? Чи в обов'язковому порядку судовий наказ підлягає скасуванню?
- •Які дії суду в разі надходження заяви боржника про скасування судового наказу з пропуском установленого строку?
- •Чи можна видавати заявнику примірник судового наказу для примусового виконання у разі, якщо від боржника не надійшло повідомлення про отримання копії судового наказу?
- •Чи може інший суддя скасувати судовий наказ за заявою боржника, якщо суддя, який його видав, знаходиться у відпустці?
- •Чи підлягає оскарженню ухвала суду про залишення заяви боржника про скасування судового наказу без розгляду через пропуск строку на подання такої заяви?
- •Чи можуть бути усунені недоліки виданого судового наказу?
- •Як вирішується питання у разі пропуску строку звер-до суду, наприклад, у трудових справах?
- •Чи не є відмовою від права на звернення до суду за захистом договір про передачу спору на вирішення до третейського суду?
- •Чи можна вимагати від позивача подання позовної заяви в друкованому вигляді, оскільки рукописні тексти іноді неможливо прочитати?
- •У чому особливості вимог, що пред'являються до змісту позовної заяви?
- •Чи обов'язково проводити судовий процес державною мовою та чи повинна позовна заява подаватися до суду викладеною лише державною мовою?
- •З якого моменту починається перебіг процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків позовної заяви, яка залишена без руху (ч.І ст. 121 цпк)?
- •Чи вправі суд оцінювати обґрунтування підстави пред'явлення позову прокурором на захист прав інших осіб?
- •Чи не буде вважатися тотожним позовом пред'явлення тієї самої вимоги, але після скасування призупиненої дії певної норми права?
- •Що таке тотожний позов? Наведіть приклади судової практики, пов'язані з тотожним позовом.
- •Глава 11. Забезпечення позову Чи не порушуються принципи змагальності та процесуального рівноправ'я сторін при вирішенні питання про забезпечення позову за відсутності відповідача?
- •Чи може подавати заяву про вжиття заходів забезпечення позову не позивач, а відповідач?
- •Чи вправі суд самостійно обрати вид забезпечення позову або замінити вид, якого просить вжити заявник, виходячи з обставин справи, характеру спору?
- •Чи можна постановити ухвалу про забезпечення позову в день надходження відповідного позову та заяви і до відкриття провадження у справі? в якому складі суду постановляти таку ухвалу?
- •Чи можливо в процесі розгляду однієї й тієї ж справи повторно звернутись із заявою про забезпечення позову, якщо за попередньою заявою в її задоволенні було відмовлено?
- •Чи може суд розглянути заяву про забезпечення позову у справах, які знаходяться на експертизі та зупинені провадженням?
- •Чи можливо забезпечити заяву, подану в порядку окремого провадження, за аналогією із забезпеченням позову?
- •Чи можливо забезпечити скаргу на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, зокрема зупиненням виконавчого провадження?
- •Як розуміти положення п.7ч.1 ст. 152 цпк про передачу речі, яка є предметом позову, на зберігання іншим особам при вирішенні питання про забезпечення позову?
- •Які це інші види забезпечення позову та як розуміти застосування кількох видів забезпечення позову, про що йдеться вч.2 ст. 152 цпк?
- •Що робити із заявою про забезпечення позову, поданою до пред'явлення позову за правилами ч. 4 cm. 151 цпк, однак не про захист права інтелектуальної власності?
- •Які особливості накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб?
- •Яким чином фізична особа, яка не є учасником справи, по якій в порядку забезпечення позову накладено арешт на її власне майно, може захистити свої права?
- •Чи вправі суд (суддя) зупинити або відкласти чи відстрочити виконання ухвали суду про забезпечення позову, яка виконується негайно, наприклад, у зв'язку з її оскарженням чи з інших поважних причин?
- •У чому особливості відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову?
- •Глава 12. Попереднє судове засідання. Підготовка справи до судового розгляду у чому особливості правового регулювання та значення стадії підготовки справи до судового розгляду в новому цпк?
- •Чи по всім категоріям справ позовного та окремого провадження проводиться попереднє судове засідання?
- •Яким чином суд повинен виконати припис ч. 1 cm. 130 цпк про те, що попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду?
- •Що означає положення про те, що суд при проведенні попереднього судового засідання уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову (п. 1 ч.6 ст. 130 цпк) ? Які особливості здійснення цієї дії?
- •Чи вправі суд зобов'язати відповідача надати письмове заперечення проти позову, особливо у складних справах?
- •Яким чином при проведенні попереднього судового засідання суддя вирішує питання про те, які саме обставини (факти) будуть мати для даної справи юридичне значення?
- •Яким чином суд вправі виконати таке завдання попереднього судового засідання як вирішення питання про склад осіб, які братимуть участь у справі?
- •Чи можливо попереднє судове засідання відкладати з інших підстав, не передбачених ч. 8 ст. 130 цпк?
- •Як оформлювати проведені (чи ті, що мають бути проведені) процесуальні дії суду в попередньому судовому засіданні — однією ухвалою чи про кожну дію окремою ухвалою?
- •Яким чином суд може зобов'язати сторону в попередньому судовому засіданні надати докази, які, на думку суду, є обов'язковими для правильного вирішення справи?
- •Чи можна в попередньому судовому засіданні надати сторонам у справі про розлучення строк для примирення, якщо відповідач буде заперечувати проти задоволення позову?
- •Як співвідносяться положення п. 9 ч. 6 ст. 130 цпк та ст. 156 цпк щодо подвійного визначення дати судового засідання?
- •Чи повинен суд окремо постановляти ухвалу про необхідні дії, які слід провести до судового розгляду, чи можливо про зазначені дїі вказати в ухвалі попереднього судового засідання?
- •Які особливості ухвалення рішення суду в попередньому судовому засіданні? у чому особливості визнання відповідачем позову? Чи може суд не прийняти визнання відповідачем позову і в яких випадках?
- •Яким документом відповідач має право заявити про визнання позову?
- •Чи можливо у справах про встановлення юридичного факту (та інших справах окремого провадження) ухвалювати рішення в попередньому судовому засіданні?
- •Чи вправі суд при призначенні справи до судового розгляду повідомити учасників процесу, які з'явилися в попереднє судове засідання, під розписку? Чи відповідає закону такий порядок повідомлення?
- •Якщо при проведенні попереднього судового засідання сторони не заперечують в цей же день продовжити розгляд справи по суті, то яким чином слід оформити процесуальні документи?
- •Глава 13. Судовий розгляд Чому в цпк не передбачено відповідальності сторони за неявку до суду, за порушення порядку під час проведення судового засідання?
- •Цпк передбачає різні способи вручення судових повісток. За якими критеріями перевіряється належне повідомлення про дату судового засідання?
- •Чи потрібно прокурору або адвокату, які беруть участь у справі, роз'яснювати їхні права та обов'язки, адже вони юристи?
- •Як реагувати суду на заявлене клопотання особи, яка володіє державною мовою, однак бажає давати пояснення рідною для неї мовою, наприклад, російською (співвідношення ч. 2 ст. 7 та ч. 2 ст. 55 цпк)?
- •Чи можна прийняти зустрічний позов, поданий після проведення попереднього судового засідання, незважаючи на те, що за правилами ст. 123 цпк це забороняється, однак у цьому є доцільність?
- •Чи може суд зі своєї ініціативи в порядку ч. 2 ст. 157 цпк подовжити строк розгляду справи, якщо є для цього підстави, однак сторони такого клопотання не заявляють або заперечують проти цього?
- •Яким чином сторона в судовому засіданні повинна довести відмову від визнання в попередньому судовому засіданні обставин? Яка процедура вирішення судом цього питання?
- •Чи вправі суд допитати свідків, які з'явилися, при відкладенні розгляду справи у відсутності якоїсь із сторін у справі?
- •При новому розгляді справи після скасування раніше ухваленого рішення нерідко єпроблемою повторно викликати свідків для допиту. Чи можна у такому разі оголосити їх показання, що були дані раніше?
- •Чи вправі суд з власної ініціативи допитати свідка, якщо це потрібно для ухвалення законного і обґрунтованого рішення?
- •Яка процедура розгляду заяви про фальшивість письмового доказу (ч. 2 cm. 185 цпк)?
- •Чи потрібно при відкладенні розгляду справи повторно досліджувати докази, якщо вони були досліджені раніше?
- •Яким чином виконати вимоги ч. 5 cm. 197цпк щодо роздрукування технічного запису судового засідання, якщо немає відповідної технічної можливості та відповідного програмного забезпечення?
- •Чи вправі суд піти до нарадчої кімнати у п'ятницю, а проголосити рішення в понеділок?
- •Чи потрібно зазначати в протоколі судового засідання зміст письмових пояснень учасників процесу, що були оголошені в судовому засіданні?
- •Що означає термін "втрачене судове провадження"?
- •Які особливості розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження?
- •Чи можна на підставі п. 4 ч. 1 ст. 201 цпк зупинити провадження у справі у разі, якщо заява учасника процесу з аналогічного питання прийнята до провадження Європейського Суду з прав людини?
- •Чому при настанні одних підстав провадження у справі закривається, а при інших — заява залишається без розгляду? Які особливості їх застосування?
- •Які особливості укладення сторонами мирової угоди? Чи може суд відмовити у визнанні мирової угоди і в яких випадках? Як бути, якщо одна із сторін відмовляється виконувати умови мирової угоди?
- •Чи повинен суд визнати мирову угоду, якщо її предметом € зобов'язання, не пов'язане зі спірним право-відношенням і в ній нічого не зазначено про долю заявлених позивачем вимог?
- •Чи зобов'язані сторони в тексті мирової угоди вирішити питання про судові витрати? Якщо це питання не вирішено, чи вправі суд відмовити у визнанні мирової угоди?
- •Чи необхідно закривати провадження у справі в частині позовних вимог, якщо позивач відмовляється від них? Чи вправі позивач постійно доповнювати позовні вимоги?
- •Глава 15. Судові рішення в яких випадках судові рішення ухвалюються іменем України?
- •Чи вправі суд вийти за межі позовних вимог при розгляді певних категорій справ, якщо це передбачено нормами матеріального закону?
- •Чи слід якимось чином зазначати дату складання повного тексту судового рішення за правилами ч. З ст. 209 цпк?
- •З якого моменту починає текти строк, зазначений в ч.Зст. 209 цпк?
- •Чи є певні особливості викладення судового рішення, що не зазначені в нормах цпк?
- •Які реквізити, повинна містити в собі вступна частина рішення?
- •Чи можливо в резолютивній частині рішення суду про стягнення суми зазначити про врахування індексу інфляції чи курсу іноземної валюти на час виконання судового рішення?
- •Чи потрібно в резолютивній частині рішення суду перелічувати, в яких саме позовних вимогах позивачу в задоволенні відмовлено?
- •Чи може суд після оголошення рішення змінити його зміст, зокрема, його мотивувальну або резолютивну частини?
- •Чи може бути ухвалено додаткове рішення суддею одноособово, якщо рішення ухвалено колегіально?
- •Що означає положення про те, що окрема думка судді не оголошується в судовому засіданні і є відкритою для ознайомлення. Чи мають право особи, які брали участь у справі, отримати копію цього документу?
- •Чи повинна проголошуватись в судовому засіданні окрема ухвала?
- •Чи зобов'язаний суд при видачі судового рішення особам, які беруть участь у справі, що не володіють мовою судочинства, перевести його на їх рідну мову?
- •Глава 16. Заочний розгляд справи Яка мета запровадження у цпк заочного розгляду справи в рамках позовного провадження?
- •Які умови ухвалення заочного рішення? Прокоментуйте кожну з них.
- •Чи вправі позивач зменшити розмір позовних вимог, якщо дав згоду на ухвалення заочного рішення?
- •Який порядок постановлення ухвали про проведення заочного розгляду справи?
- •Чи зобов'язаний суд розглядати справу у заочному порядку, якщо про це просить позивач?
- •Які особливості щодо змісту заочного рішення? Чи можна ухвалити вступну та резолютивну частини заочного рішення?
- •Чи можливо ухвалити заочне рішення, якщо у справі за позовом про стягнення аліментів не з'явився відповідач, який належним чином повідомлений про дату судового засідання?
- •Згідно зч, 1 ст. 228 цпк заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Чи може бути переглянуте заочне рішення іншим складом суду?
- •В який строк відповідач може оскаржити заочне рішення до апеляційного суду після залишення його заяви про перегляд заочного рішення без задоволення?
- •Чи потрібно у справах окремого провадження постановляти ухвалу про відкриття провадження у справі та проводити попереднє судове засідання?
- •Що таке спір про право, при виникненні якого заява в порядку окремого провадження залишається без розгляду?
- •Яким чином реалізується на практиці положення про наявність спору про право, що є наслідком залишення заяви без розгляду?
- •Як визначається підсудність справ окремого провадження даної категорії?
- •Що означає «наявність достатніх даних про психічний розлад здоров'я», при якій призначається судово-психіатрична експертиза?
- •Які особливості розгляду справ про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи?
- •Хто може бути заявником, визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення їі померлою та які вимоги до змісту заяви?
- •У чому особливість розгляду справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою? Який зміст рішення суду?
- •Глава 20. Розгляд справ про усиновлення Чи можлива участь представника замість кандидата в усиновлтвачі при розгляді справ про усиновлення дітей іноземними громадянами?
- •Чи можливо повторно звернутися в суд з тією ж вимогою у разі відмови у задоволенні первісно поданої заяви про усиновлення?
- •Які процесуальні особливості розгляду справ про усиновлення? Чи передбачена законом участь прокурора при розгляді цієї справи?
- •Чи можливо одночасно з розглядом справи про усиновлення вирішити питання про захист майнових прав дитини, наприклад, про право власності дитини на майно тощо?
- •Які умови визначення юрисдикції суду у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення?
- •В якому провадженні (позовному чи окремому) підлягає розгляду вимога про встановлення факту володіння фізичною особою нерухомістю на праві власності?
- •Чи може бути встановлений в судовому порядку факт набуття громадянства України громадянином іншої держави?
- •Чи має правове значення при встановленні факту смерті строк відсутності особи, яка передбачається померлою?
- •Чи можна встановити факт належності договору дарування та факт посвідчення договору дарування певній особі?
- •Чи можливо в порядку окремого провадження підтвердити факт наявності трудового стажу, наприклад, для призначення пенсії?
- •У переліку справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення (ст. 256 цпк), не зазначено про встановлення факту реєстрації народження. Чи можна цей факт встановити і при яких умовах?
- •Які особливості змісту рішення суду (його резолютивної частини) про встановлення факту, що має юридичне значення? Чи можна усувати недоліки ухваленого рішення у цих категоріях справ?
- •Які особливості порядку розгляду справ даної категорїі?
- •Яким чином з'ясовується коло заінтересованих осіб при розгляді справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну вільність?
- •Як визначається підсудність заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю?
- •Хто має право на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції? Які права в осіб, які не брали участь у справі?
- •Чи підлягає оскарженню в апеляційному порядку ухвала суду про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, а також ухвала суду про скасування рішення третейського суду?
- •Як поступити у тих випадках, коли апеляційна скарга надійшла безпосередньо до апеляційного суду? Чи вправі апеляційний суд витребувати цивільну справу з суду першої інстанції?
- •Чи повинен суд першої інстанції направляти до апеляційного суду справу, якщо подана лише заява про апеляційне оскарження без подання апеляційної скарги і строк для її подачі закінчився?
- •Коли починає текти строк на апеляційне оскарження рішення суду, якщо суд першої інстанції в судовому засіданні проголосив лише вступну та резолютивну частини рішення?
- •Чи може апеляційний суд в одному судовому засіданні розглянути заяву про поновлення пропущеного процесуального строку і розглянути апеляційну скаргу по суті?
- •Які дії апеляційного суду щодо прийняття апеляційної скарги?
- •В якому порядку подаються заперечення на апеляційну скаргу? Чи можуть бути до них додані нові докази?
- •Чи підлягає розгляду заява про приєднання до апеляційної скарги у разі відкликання апеляційної скарги чи відмови від неї?
- •Чи може бути поновлено пропущений строк на подання заяви про приєднання до апеляційної скарги?
- •Чи вправі суд апеляційної інстанції зняти справу з апеляційного розгляду у разі не сплати чи сплати не в повному обсязі судового збору та інших судових витрат?
- •Як повинен поступити апеляційний суд, якщо ці обставини будуть виявлені до прийняття апеляційної скарги, а також після її прийняття до апеляційного розгляду?
- •Чи має право особа, яка подала апеляційну скаргу, доповнити або змінити її поза межами встановлених строків? Чи вправі апеляційний суд поновити цей строк?
- •Чи вправі апеляційний суд не прийняти відмови від апеляційної скарги або відкликання апеляційної скарги, наприклад, якщо порушуються права інших осіб?
- •Чи може сторона, яка визнала обставини в суді першої інстанції, відмовитись від такого визнання в суді апеляційної інстанції?
- •В яких випадках апеляційний суд може встановлювати нові обставини та досліджувати нові докази?
- •Чи вправі апеляційний суд, виходячи за межі доводів апеляційної скарги, перевіряти законність судового рішення в частині, що не оскаржена, а також судових рішень, що не оскаржені?
- •Чи вправі суд апеляційної інстанції зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства?
- •Як слід поступити апеляційному (касаційному) суду, якщо суд ухвалив рішення з питання, щодо якого вимоги не заявлялись?
- •В яких випадках при скасуванні рішення суду першої інстанції апеляційний суд ухвалює нове рішення, а в яких - замінює рішення?
- •Як розуміється положення про те, що не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань?
- •Відповідно до ч. 2 ст. 311 цпк висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи. Що розуміється під такими висновками і мотивами?
- •При скасуванні ухвали суду першої інстанції в яких випадках апеляційний суд вправі постановити нову ухвалу, а в яких випадках вирішує питання про передачу справи на новий розгляд?
- •В якому порядку і які питання вирішуються в парадній кімнаті при ухваленні судового рішення апеляційним судом?
- •Чи вправі апеляційний суд усунути недоліки судового рішення та які саме?
- •Які особливості постановлення судом апеляційної інстанції окремої ухвали відносно суду першої інстанції за допущені порушення норм права і помилки?
- •Глава 25. Касаційне провадження Чи поширюються положення глави з цпк щодо складу суду на формування судової колегії касаційного суду?
- •Які судові рішення апеляційного суду можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції?
- •Чи може бути об'єктом оскарження в касаційному порядку частина судового рішення, що набрала законної сили?
- •Який порядок поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження? Чи можливо одночасно поновити пропущений строк і відкрити касаційне провадження у справі?
- •Чи не є формальним залишення касаційної скарги без руху в разі недодання до неї копії оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій?
- •Чи може бути враховане судом касаційної інстанції визнання учасника процесу певної обставини, якщо він викликаний до цього суду для дачі пояснень?
- •Як поступити суду касаційної інстанції, якщо на час витребування справи і розгляду касаційної скарги суд першої інстанції ухвалить інше рішення у справі?
- •Чи мають право особи, які беруть участь у справі, просити суд касаційної інстанції прийняти додаткові матеріали на підтвердження незаконності судового рішення?
- •Виникає питання, що це за додаткові матеріали, якщо суд касаційної інстанції не досліджує нові докази, що свідчать про необґрунтованість судового рішення?
- •Що слід розуміти під межами розгляду справи судом касаційної інстанції?
- •Який порядок розгляду справи судом касаційної інстанції?
- •Які правила цивільного судочинства, що застосовує суд першоїінстанції, не діють при розгляді справи в суді касаційної інстанції?
- •Чи можливе забезпечення позову на стадії касаційного провадження?
- •Який строк розгляду справи судом касаційної інстанції?
- •Чи можуть бути застосовані положення цпк про зупинення провадження у справі на стадії касаційного розгляду справи?
- •В яких випадках суд касаційної інстанції може ухвалити нове рішення у справі?
- •Чи вправі суд касаційної інстанції усунути недоліки судового рішення та які саме?
- •Чи може бути оскаржене судове рішення суду касаційної інстанції?
- •Глава 26. Провадження у зв'язку з винятковими обставинами Які особливості провадження у зв'язку з винятковими обставинами?
- •З якого часу обчислюється місячний строк на подання скарги у зв'язку з винятковими обставинами?
- •Яким вимогам та змісту повинно відповідати судове рішення, ухвалене у зв'язку з винятковими обставинами?
- •У чому відмінність нововиявлених обставин від нових обставин? Наведіть приклад із судової практики.
- •Чи під лягає перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами ухвала суду апеляційної (касаційної) інстанції про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд?
- •Як слід поступити в разі подання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами з порушенням встановленого законом строку?
- •Як має діяти суд у разі одержання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами від особи, яка не є учасником судового процесу в даній справі?
- •Як правильно розуміти положення ч. З ст. 365 цпк про те, що після скасування рішення, ухвали суду або судового наказу справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом?
- •Чи можливо видати декілька виконавчих листів у випадку, коли виконання рішення суду повинно проводитись в декількох місцях?
- •Чи можливо змінити спосіб і порядок виконання рішення суду і замість стягнутих на користь стягувана грошових коштів передати йому майно боржника? Чи не означає це зміна судом предмета позову?
- •В якому порядку здійснюється заміна сторони виконавчого провадження?
- •Які особливості розгляду питання про поворот виконання рішення?
- •Глава 29. Судовий контроль за виконанням судових рішень. Виконавче провадження Що собою представляє стадія виконання судового рішення?
- •Хто має право на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця?
- •За правилами якого виду судочинства може оспорюватись оцінка майна, майнових прав, здійснена державним виконавцем або іншим суб'єктом оціночної діяльності?
- •Як поступити, якщо боржник, оскаржуючи арешт майна, стверджує, що арештоване майно йому не належить?
- •Як визначається підсудність справ зо позовом про відшкодування збитків, завданих державним виконавцем у процесі виконання судового рішення?
- •Які особливості розгляду скарг у порядку судового контролю за виконанням судових рішень?
- •Яким чином слід викласти резолютивну частину ухвали суду в разі задоволення скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця?
- •Нерідко оскаржується дії державного виконавця щодо порушення строку здійснення виконавчого провадження. Які це строки і як вони обчислюються?
- •Чи можливо при примусовому виконанні рішення суду про стягнення боргу з боржника - засновника господарського товариства звернути стягнення на статутний фонд господарського товариства?
- •Чи є законним закінчення виконавчого провадження у разі, якщо обов'язок боржника перед стягувачем викопано іншою особою?
- •Як визначається юрисдикційність та підсудність розгляду клопотань про визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні?
- •Які особливості правового становища іноземних осіб у цивільному процесі?
- •Яким чином при вирішенні цивільних справ суд застосовує норми права інших держав?
- •Як визначається підсудність цивільних справ, в яких бере участь іноземний елемент?
- •Глава 31. Застосування деяких норм законодавства щодо рішень третейських судів Які повноваження державних судів щодо рішень третейських судів?
- •Якими мають бути дії суду, до якого подано заяву про скасування рішення третейського суду, в разі якщо останній не надсипає су ду витребувану ним справу?
Яким чином суд може зобов'язати сторону в попередньому судовому засіданні надати докази, які, на думку суду, є обов'язковими для правильного вирішення справи?
Суд не може зобов'язати сторону надати певні докази, оскільки подання доказів є конституційним правом сторін, а не їх обов'язком. Разом з тим, суд повинен роз'яснити ційстороні положення ч. З ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК про обов'язок сторін довести обставини, на які вони посилаються та наслідки невиконання цього і наслідки неподання доказів у встановлений судом строк. Такі роз'яснення повинні бути зафіксовані в протоколі (журналі) судового рішення, а в судовому рішенні - про пасивність сторін та на відмову від участі у змагальному процесі.
Яким чином суд може в місячний строк, встановлений для проведення попереднього судового засідання, встигнути витребувати всі необхідні докази для справи? Нерідко буває, що вже в ході розгляду справи по суті постає питання про витребування інших доказів, чому ЦПК не надає суду такого права?
У питанні міститься системна помилка. Проведення попереднього судового засідання і проведення підготовчих дій до судового розгляду - це різні поняття. За ст. 129 ЦПК встановлений строк для проведення попереднього судового засідання, в якому повинні бути лише визначені процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду. А самі підготовчі дії вчиняються судом і після цього строку. Тобто підготовка справи до судового розгляду закінчується не постановленням ухвали попереднього судового засідання, а закінченням всіх процесуальних дій, визначених цією ухвалою, про які всі учасники процесу повинні знати. Лише після цього постановляється ухвала про призначення справи до судового розгляду (ст. 156 ЦПК) і призначається дата судового засідання. Зазначена дата судового засідання призначається ухвалою попереднього судового засідання (п. 9 ч. 6 ст. 130 ЦПК) у тому випадку, якщо ніякі підготовчі дії не призначаються, наприклад, у справі про розлучення.
Разом з тим, проведення попереднього судового засідання, проведення всіх підготовчих дій, які визначені, та призначення дати судового засідання повинні бути проведенів строк, встановлений ст. 157 ЩІК: не більше двох місяців, а для певних категорій справ - не більше одного місяця. Тому, визначаючи строк, в який докази повинні бути надані, слід зазначене враховувати. Також не слід призначати попереднє судове засідання на останні дні, визначені для його проведення, оскільки слід враховувати можливість його відкладення (ч. 8 ст. 130 ЦПК).
На жаль, аналіз тих справ, що надходять до судів апеляційної та касаційної інстанцій для перегляду, вказує на те, що в більшості випадків в ухвалі попереднього судового засідання не зазначаються, які процесуальні дії з підготовки справи до судового розгляду слід провести, нерідко справа зразу же призначається до розгляду, а потім суд починає витребовувати докази тощо. Внаслідок цього і порушуються строки розгляду справ.
Витребування доказів в ході судового розгляду не заборонено, оскільки саме для цього випадку в ч. 2 ст. 191 ЦПК передбачено право оголошення перерви (а не відкладення розгляду справи). Проте це повинні бути докази, потреба в яких виникла в ході судового розгляду, а не докази, які сторони повинні були надати, а суд їм це роз'яснити, при проведенні попереднього судового засідання.