Чи можливо попереднє судове засідання відкладати з інших підстав, не передбачених ч. 8 ст. 130 цпк?

За заявою однієї або обох сторін про неможливість явки до суду проведення попереднього судового засідання може бути відкладено, якщо причини неявки буде визнано судом поважними.

У разі неявки у попереднє судове засідання сторони без поважних причин або неповідомлення нею причин неявки з'ясування обставин справи проводиться на підставі доказів, про подання яких було заявлено до або під час попереднього судового засідання. У подальшому прийняття інших доказів залежить від поважності причин, через які вони були подані несвоєчасно.

Зазначені положення, які передбачені в частинах 8 і 9 ст. 130 ЦПК, є дещо нелогічними в контексті регламентації законом всього попереднього судового засідання. Так, за ч. 2 цієї статті у попереднє судове засідання викликаються, крім сторін, також і треті особи, однак їх неявка у попереднє судове засідання, незалежно від причин, судом до уваги не береться і через їх неявку судове засідання відкладено бути не може.

Також ці положення закону вказують на те, що суд вправі лише відкласти попереднє судове засідання у разіповажної неявки сторони процесу і не вправі об'являти у попередньому судовому засіданні перерву, наприклад, для подання нових доказів, для уточнення позову тоїцо. Тобто, за загальним правилом ЦПК, попереднє судове засідання може бути відкладено лише один раз. Це є суттєвим і направлене на запобігання зловживанням процесуальними правами та затягування судового розгляду. На жаль, дані судової практики свідчать про те, що зазначені особливості попереднього судового засідання не завжди враховуються, а інколи й з об'єктивних причин.

Разом з тим, таке законодавче обмеження, на нашу думку, є не зовсім невиправданим, так як необхідність відкладення попереднього судового засідання або оголошення перерви можуть виникнути для надання додаткової можливості врегулювати спір до судового розгляду, наприклад для обговорення умов мирової угоди, для уточнення позову у зв'язку з поданими запереченнями відповідача або для подання додаткових доказів тощо.

Вважаємо, що суд вправі відкласти попереднє судове засідання в разі явки до нього лише представника сторони і неявки самої сторони (позивача чи відповідача), якщо визнає його явку обов'язковою для з'ясування певних обставин позову чи заперечення на нього або для вирішення питання про можливість врегулювання спору до судового розгляду тощо (оскільки застосовуються загальні правила судового розгляду і виключення щодо застосування цих положень в цій главі ЦПК не зроблено).

У ході проведення попереднього судового засідання відповідач заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і позивач згоден із заявленим клопотанням. Чи вправі суд закрити провадження по справі в попередньому судовому засіданні з цих підстав?

Ні, не вправі. На жаль, це є недосконалістю нового ЩІК.

Відповідно до положень ч. З ст. 130 ЦПК у попередньому судовому засіданні можуть бути прийняті лише наступні судові рішення: 1) ухвала про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову; 2) ухвала про закриття провадження у справі у зв'язку з укладенням мирової угоди; 3) ухвала про залишення заяви без розгляду у зв'язку з передачею справи на розгляд третейського суду; 4) рішення по суті спору на користь позивача в разі визнання відповідачем позову.

У разі, якщо відповідач у попередньому судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі через те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд повинен постановити ухвалу про проведення попереднього судового засідання, призначити час і місце судового розгляду і лише в порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК закрити провадження у справі. Проте, якщо сторони не заперечують про призначення справи до судового розгляду в цей же день через деякий проміжок часу, це не буде порушенням ст. 74 ЦПК щодо строку, за який до судового засідання повинно бути вручена судова повістка. При цьому в обов'язковому порядку повинні бути проведені різні судові засідання (спочатку попереднє судове засідання, а потім судове засідання).

У справі беруть участь кілька відповідачів. У попереднє судове засідання з'явився лише один відповідач, інші відповідачі не з'явилися без поважних причин при належному повідомленні. Чи можливо за таких умов у попередньому судовому засіданні ухвалити рішення на користь позивача в разі визнання відповідачем, який з'явився, позову?

Ні, не можна, хоча такі приклади в судовій практиці існують (рішення про задоволення позову у попередньомусудовому засіданні Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.02.2007р. у справі № 2-9299/07 за позовом Ж. до С. та Ч. про визнання угод недійсними, визнання права власності, третя особа - біржа "Україна", яке було скасовано в апеляційному порядку).

Визнання відповідачем позову в попередньому судовому засіданні за певних умов є підставою для ухвалення рішення на користь позивача (ч. 4 ст. 174 ЦПК).

Разом з тим, для цього необхідно, щоб у судовому засіданні були присутніми всі відповідачі, оскільки, якщо вони беруть участь у справі, це означає, що до кожного з них заявлені певні позовні вимоги.

Відповідно до ст. 216 ЦПК суд, ухвалюючи рішення проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Отже, якщо хтось з відповідачів не з'явився у попереднє судове засідання (а це його право, а не обов'язок), незалежно від причин неявки, суд не вправі ухвалювати рішення про задоволення позову, якщо позов визнав відповідач, який з'явився в судове засідання, оскільки він міг визнати лише ті вимоги, що заявлені безпосередньо до нього. У даному випадку суд повинен здійснити всі передбачені законом підготовчі дії, які вимагаються у справі, і призначити справу до розгляду в судовому засіданні.