Якого змісту повинна бути заява боржника про скасування судового наказу? Чи в обов'язковому порядку судовий наказ підлягає скасуванню?

Відповідно до ст. 104 ЦПК після видачі судового наказу суд невідкладно надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стя-гувача з копіями доданих до неї документів та роз'яснюється його право в разі заперечення проти вимог стягувана протягом десяти днів з дня отримання судового наказу подати заяву про його скасування.

ЦПК не передбачає ініціативи суду у скасуванні виданого судового наказу.

Із заявою про скасування судового наказу може звернутися лише боржник, що чітко передбачено статтями 105, 106 ЦПК. При надходженні такої заяви від стягувача суддя відмовляє в її прийнятті.

Закон не встановлює вимог до змісту заяви про скасування судового наказу. Так, у відповідності до положень ст. 106 ЦПК при надходженні до суду заяви боржника про скасування судового наказу у встановлений законом строк, суддя одноособово протягом п'яти днів без судового розгляду і виклику сторін скасовує свій судовий наказ, про що постановлюється ухвала, в якій теж роз'яснюється, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

При цьому, незгода боржника з заявленими до нього вимогами означає, що він оспорює документально підтверджене право кредитора на стягнення з нього грошової суми або витребування майна. У такому випадку для суду не є важливим мотиви такої незгоди і вони не повинні з'ясовуватись, виданий судовий наказ безумовно скасовується.

Таким чином, суд зобов'язаний у будь-якому випадку скасувати виданий судовий наказ та роз'яснити заявнику його право пред'явити позов на загальних підставах, оскільки при скасуванні судового наказу учасники спору не викликаються, судове засідання не проводиться і суд не може входити в обговорення обставин справи, так як виникає спір про право.

Крім того, частина 1 статті 106 ЦПК про скасування судового наказу - імперативна норма.

Ухвала суду про скасування судового наказу апеляційному оскарженню не підлягає, так як не перешкоджає заявнику можливість подання позовної заяви, а ухвала суду про відмову в задоволенні заяви боржника про скасування виданого судового наказу може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно з п. 1 ч. 1 ст. 293 ЦПК.

Які дії суду в разі надходження заяви боржника про скасування судового наказу з пропуском установленого строку?

Відповідно до ст. 72 ЦПК право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Статтею 73 ЦПК встановлено порядок поновлення або продовження процесуальних строків і при вирішенні цього питання суд повідомляє осіб, які беруть участь у справі.

Проте ч. 1 ст. 106 ЦПК зазначено, що заява боржника про скасування судового наказу, що подана в установлений стрбк, розглядається протягом п'яти днів з дня її надходження без судового розгляду і виклику сторін. У ч. 2 цієї ж статті передбачено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч. 2 ст. 104 цього Кодексу, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку подання цієї заяви.

На жаль, законодавець не зазначив порядок розгляду заяви про поновлення пропущеного вказаного строку, хоча в інших випадках спеціально зазначає, що у наказному провадженні процесуальні дії вчиняються судом без проведення судового засідання та виклику учасників процесу.

Разом з тим, аналіз зазначених процесуальних норм у системному зв'язку із суттю наказного провадження як спрощеного безспірного документарного провадження, в якому не в повній мірі діє принцип усності цивільного процесу, вказує на те, що в разі пропуску строку оскарження судового наказу відповідна заява суддею залишається без розгляду, якщо немає клопотання про його поновлення. Зазначена ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку (п. 15 ч. 1 ст. 293 ЦПК).

У разі подання заяви про поновлення пропущеного з поважних причин строку (дане клопотання може бути зазначене безпосередньо в самій заяві про скасування судового наказу), суддя одноособово розглядає питання про поновлення строку і при наявності поважних причин поновлює цей строк, про що постановляє ухвалу. Не буде помилкою, якщо цією ж ухвалою суд скасує виданий судовий наказ та роз'яснить наслідки скасування судового наказу (ч. З ст. 106 ЦПК).