Чи може бути враховане судом касаційної інстанції визнання учасника процесу певної обставини, якщо він викликаний до цього суду для дачі пояснень?

Відповідно до ч. 1 ст. 61ЦПК обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Проте прийняти визнання учасником процесу певної обставини, внаслідок чого більше не підлягає доказуванню, може лише суд першої та апеляційної інстанції, яким надано право встановлювати фактичні обставини справи.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК під час розгляду справи в касаційному порядку суд не може встановлювати та (або) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним. Тому для суду касаційної інстанції не діють правила, встановлені ст. 61 ЦПК.

Відповідно до ст. 328 ЦПК у разі відкриття касаційного провадження у справі суддя-доповідач витребовує справу із суду першої інстанції. Як бути з розглядом касаційної скарги, якщо справа знаходиться в апеляційному суді у зв'язку з поданням апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, наприклад, на ухвалу про передачу справи до іншого суду, про роз'яснення рішення, відмови ухвалити додаткове рішення тощо?

Дане питання ЦПК не врегульовано, оскільки в ст. 328 ЦПК зазначено лише про те, що при відкритті касаційного провадження у справі, суддя-доповідач витребовує цивільну справу з суду першої інстанції. До усунення цієї спірної ситуаціїв законодавчому порядку, своє роз'яснення повинен дати Верховний Суд України.

Уданому випадку дійсно виникає спірна ситуація, оскільки в силу ЦПК подання касаційної скарги на судове рішення, що набрало законної сили, не є підставою ні для відкладення, ні для зупинення провадження в суді апеляційної інстанції.

На нашу думку, прийнята до провадження суду апеляційної інстанції скарга на зазначені у питанні ухвали суду першої інстанції повинна бути розглянута. Тільки після розгляду апеляційної скарги справа повертається до суду першої інстанції, який зобов'язаний невідкладно направити справу до суду касаційної інстанції.

При цьому суд першої інстанції повинен завчасно повідомити Верховний Суд України про причини не направлення справи.

Чи повинен суд касаційної інстанції розглянути заявлене одночасно з поданням касаційної скарги клопотання про зупинення виконання рішення суду, якщо касаційна скарга залишена без руху? Чи повинно бути таке клопотання мотивованим чи достатньо зазначити про незаконність судового рішення?

Зазначене питання було спірним на час набрання новим ЦПК чинності (з 1.09.2005 р.), оскільки право зупинення виконання рішення було передбачене в ч. 1 ст. 327 ЦПК, яка врегульовувала порядок подання касаційної скарги, після чого суддя-доповідач здійснював процесуальні дії, направлені на відкриття касаційного провадження і міг залишити касаційну скаргу без руху.

Законом № 3570-1V від 16.03.2006 р. (набрав чинності з 14.04.2006 р.) право судді-доповідача касаційної інстанції зупинити виконання рішення суду передбачене ст. 328 ЦПК. Зі змісту цієї статті вбачається, що зупинення виконання судового акту можливе лише після подання належним чином оформленої касаційної скарги і вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

ЦПК передбачено наступне: за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суддя-доповідач у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду. З цього правового положення не випливає, що клопотання повинно бути мотивованим. Разом з тим, зазначено, що зупиняється виконання рішення у разі необхідності, а це означає, що заявник повинен обґрунтувати необхідність зупинення виконання рішення. Наприклад, можуть бути наведені підстави утруднення чи неможливості повороту виконання рішення у разі його скасування або настання інших негативних наслідків для заявника тощо.

Суд касаційної інстанції також повинен мотивувати свою ухвалу про зупинення чи відмову в зупиненні виконання рішення (ухвали).

Що означає зупинення виконання судом касаційної інстанції рішення (ухвали)? Чи може бути зупинено виконанням рішення суду першої інстанції, якщо в касаційному порядку розглядається, наприклад, скарга на ухвалу апеляційного суду про залишення без розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції?

Суд касаційної інстанції вправі зупинити виконання рі шення суду першої інстанції чи ухвалу суду апеляційної інстанції, постановлену за наслідками перегляду рішення суду, оскільки саме вони підлягають виконанню. Наприклад, ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі примусовому виконанню не підлягає, тому необхідності в її зупиненні немає.

Разом з тим, слід звернути увагу на те, що неможливо зупинити виконання судового рішення, яке вже виконано. Зупинення виконання такого судового акту є безпредметним. Суддя-доповідач при розгляді клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, про зупинення виконання судового рішення повинен переконатися в тому, що воно ще не виконано. Також особа, яка просить про зупинення виконання судового рішення, повинна надати докази того, що судове рішення ще не виконане.

Строк, на який судовий акт може бути зупинений виконанням, ЦПК не зазначено. Тому, як правило, судове рішення зупиняється виконанням до розгляду справи в касаційному порядку. Проте ЦПК не забороняє суду встановити інший строк для зупинення виконання судового рішення, виходячи з конкретних обставин справи.

Крім цього, рішення суду першої інстанції може бути зупинене виконанням у разі, якщо воно є предметом касаційного оскарження. Тобто, якщо в касаційному порядку оскаржується ухвала апеляційного суду про залишення апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції без розгляду (відмова у прийнятті скарги, повернення скарги тощо), зупинити виконання рішення суду першої інстанції не можна, оскільки воно не є предметом касаційного розгляду.