Мал. 10.2. Структура єдиного списку тпв єс

Крім списку подвійних товарів, що наводиться у додатку І до Регламенту, у додатку ІV цього регламенту наводиться Список товарів, які є “чутливими” відповідно до національних інтересів, інтересів громадського порядку та громадської безпеки держав ЄС. Цей Список є скороченим варіантом єдиного Списку подвійних товарів, наведеного у додатку І до Регламенту ЄС № 428.

10.4.2. Структура національних списків

Кожна з держав ЄС має право і, як правило, створює списки товарів так званого “національного” контролю. Такі списки імплементуються кожною державою ЄС до єдиного списку ЄС відповідно до національного законодавства як додаткові позиції до однорідних позицій цього списку.

Таким чином, національні списки відповідають єдиному Списку подвійних товарів ЄС і жодним чином не звужують позиції цього Списку, як це показано на мал. 10.3.

10.4.3. Оновлення списків

Список товарів подвійного використання ЄС оновлюється згідно з відповідними зобов’язаннями та обов’язками, а також усіма змінами, які держави ЄС прийняли як члени міжнародних режимів нерозповсюдження та домовленостей з питань експортного контролю, або прийняли шляхом ратифікації відповідних міжнародних договорів.

З огляду на складність системи прийняття спільних рішень усіма державами ЄС, таке оновлення може займати тривалий час, якій перевищує один рік і більше.

10.5. Заходи правозастосування

Кожна держава ЄС вживає відповідних заходів з метою забезпечення належного правозастосування усіх спільних положень ЄС щодо експортного контролю. Зокрема, встановлює покарання, що застосовуються до порушників правил експортного контролю. Метою таких покарань є їх ефективна протидія порушенням правил експортного контролю, стримування суб’єктів від вчинення подальших правопорушень, а також залежність видів та обсягів покарань від тяжкості порушень. Покарання застосовуються у вигляді відповідних адміністративних чи кримінальних санкцій.

Підходи різних держав ЄС до застосування покарань у сфері експортного контролю залежать від традицій та вимог національного законодавства. У загальному вигляді державами ЄС застосовуються такий підхід, коли за правопорушення, що пов’язані з невиконанням санкції РБ ООН, або за правопорушення, які становлять під загрозу національну чи міжнародну безпеку, або за правопорушення, що створюють умови розповсюдження ЗМЗ чи засобів її доставки, застосовується кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Крім кримінальних покарань у сфері експортного контролю до суб’єктів-порушників можуть бути застосовані фінансові санкції у вигляді величезних штрафів та/або конфіскації товарів. У випадках, коли у повноважних національних органів є докази того, що держава-одержувач товарів зробила фальшиву заяву стосовно кінцевого використання “чутливих” товарів, експортерові, який брав участь в такий передачі, або в інтересах такої держави, подальші ліцензії на експорт можуть не видаватись.

Таким чином, порушення правил експортного контролю вважаються державами ЄС одними з важких правопорушень, за скоєння яких до суб’єктів-порушників застосовуються суворі кримінальні та адміністративні покарання, а також величезні штрафи.