Право акціонерів вимагати скликання позачергових загальних зборів акціонерів

27 вересня 1999 року група акціонерів-фізичних осіб, що володіли у сукупності 10,6%, голосів, склала письмову вимогу про скликання позачергових загальних зборів з таким порядком денним:

1. Вибори голови правління і членів правління.

2. Ухвалення програми виходу підприємства з кризової ситуації.

Свою вимогу акціонери мотивували «критичним фінансово-економічним станом акціонерного товариства, відсутністю чіткої програми виходу підприємства з кризи, а також зменшенням активів ВАТ».

Вимогу було адресовано облдержадміністрації, НАУДКП, правлінню ВАТ і спостережній раді ВАТ, але надіслано тільки до облдержадміністрації. Наступного дня письмову вимогу з облдержадміністрації було передано голові правління ВАТ під розписку.

Ініціаторами скликання позачергових зборів виступила група акціонерів, серед яких був колишній голова правління ВАТ, котрий володів пакетом акцій 0,3%. Він очолював підприємство майже 10 років і свого часу залишив посаду голови правління за власним бажанням у зв'язку з переходом на посаду начальника управління зовнішньоекономічних зв'язків облдержадміністрації.

Його наступником на посаді голови правління став головний інженер підприємства, який обіймає цю посаду понині.

Ініціативна група в своїх діях розраховувала на підтримку облдержадміністрації та місцевого представництва НАУДКП. Про це, зокрема, свідчить, той факт, що вимогу про скликання зборів було подано до облдержадміністрації.

Питання:

1. Чи законні були вимоги групи акціонерів, на думку правління?

На думку правління вимоги акціонерів не законні

2. Чи правильно діяли акціонери, подаючи вимогу про скликання позачергових зборів?

Варіант №5

Право акціонерів вимагати скликання позачергових загальних зборів акціонерів

29 вересня 1999 року правління на своєму засіданні розглянуло вимогу акціонерів і вирішило перевірити кількість акцій та достовірність підписів акціонерів під письмовою вимогою. З цією метою було створено комісію з 5 осіб. Комісія перевірила кількість голосів акціонерів способом звірки з реєстром акціонерів, а також справжність підписів акціонерів через персональне опитування акціонерів.

Комісія з перевірки кількості акцій та достовірності підписів акціонерів установила:

а) акціонери, які володіють у сукупності 0,9% голосів, не підписували вимоги, а їхні підписи було підроблено, про що комісія отримала письмові заяви акціонерів;

б) акціонери, які володіють у сукупності 0,7% голосів, письмово відмовилася від своєї попередньої вимоги з різних мотивів (не розуміли значення своїх дій, передумали тощо).

15 жовтня 1999 року на підставі результатів перевірки правління ВАТ визнало, що вимогу про скликання позачергових загальних зборів акціонерів підписали акціонери, які володіють у сукупності 9% голосів, і відмовилось скликати позачергові збори. Своє рішення правління мотивувало також тим, що у серпні 1999 року на відкритому засіданні спостережної ради правління звітувало про свою роботу за півріччя і в першому кварталі 2000 року відповідно до п. 8.2.1 Статуту ВАТ буде проведено чергові загальні збори акціонерів.

Питання:

1. Чи правильно діяло правління, призначивши комісію для перевірки справжності підписів?

2. Чи варто було правлінню протистояти вимозі акціонерів?

Варіант №6