При цьому при створенні ебір актуальними залишаються питання авторського права.

Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що задля ефективного функціонування, формування та всебічного наповнення ЕБІР матеріально-технічні та технологічні можливості бібліотеки повинні відповідати сучасному рівню розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, а бібліотечний персонал повинен включати фахівців, що володіють спеціальними знаннями, необхідними для роботи з ними, адже формування та наповнення електронного бібліотечно-інформаційного ресурсу в сучасних умовах потребує відповідних професійних навичок.

Розглядаючи місце бібліотечного персоналу в моделі дистантного інтернет-обслуговування, важко не погодитись з твердженням А. Чернова, що на сьогодні жодна бібліотека, навіть електронна, не в змозі обійтися без бібліотечного персоналу. Формування електронного бібліотечно-інформаційного ресурсу, його структуризація, надання доступу до нього та його використання організовує саме персонал бібліотеки.

Проте сьогодні стрімка інформатизація суспільства та бібліотечних процесів актуалізує нові вимоги до бібліотечних працівників, серед яких – вміння створювати і аналізувати документальні масиви інформаційних систем в різних сферах діяльності, враховуючи актуальність розробок і видання енциклопедичних, довідкових, серійних видань, інформаційно-аналітичних матеріалів, які б максимально задовольняли інформаційні потреби користувачів на інформацію з певної проблеми. На актуальності створення таких інформаційних масивів наголошує Л. В. Скворцов, який говорить про «доцільність проведення роботи по створенню видань, які відображували б динаміку й основні складові тих протиріч, що виникають у суспільстві».

Отже, можна говорити про потребу в «новому поколінні» бібліотечних працівників з високим рівнем інформаційної культури, які здатні ефективно забезпечувати як традиційні, так і нові форми обслуговування користувачів, швидко орієнтуватися в різноманітних за своїм характером інформаційних матеріалах, розрізняти неякісну інформацію, здійснювати її аналіз й структурування.

Як справедливо зауважує Т. Гранчак, на сьогодні «об’єктивні умови вимагають більш широкого соціально спрямованого спектру обов’язків бібліотечного працівника. Якщо в контексті культурно-просвітницької роботи основна увага приділялася виховній і просвітницькій роботі, то тепер працівник бібліотеки в першу чергу – носій інформації». Завданням бібліотекаря стає не вплив на інтереси та погляди читача, а надання читачеві допомоги у відшукуванні та структуризації всього необхідного матеріалу. Такий підхід створює умови для формування у читача власного погляду на проблему, сприяє реалізації його права на свободу вибору, яке гарантується демократичною державою. Водночас, до бібліотечного працівника висуваються вимоги морально-етичного характеру: забезпечення свободи вибору інформації, рівних можливостей в отриманні інформації всім користувачам, толерантність, дотримання прав людини.

Українською бібліотечною асоціацією 30 травня 1996р. було затверджено Кодекс етики бібліотекаря.

С еред морально-етичних норм, яким має бути вірний бібліотечний працівник, було названо, зокрема, такі:

• ми дотримуємося принципів інтелектуальної й інформаційної свободи

• ми протистоїмо спробам чинити цензуру читання і формування фондів бібліотек

• ми оберігаємо право користувачів бібліотеки на таємницю інформації та забезпечуємо конфіденційність бібліотечно-інформаційного обслуговування

• ми несемо моральну відповідальність за оперативність, повноту і об'єктивність інформації, що надається в процесі бібліотечно-інформаційного обслуговування

• ми зберігаємо та поповнюємо духовні цінності народу України, сприяємо розвитку національних культур.