- •Передмова
- •1. Суть менеджменту та управління
- •2. Управління – наука чи мистецтво?
- •3. Предмет науки та методи її пізнання
- •4. Цілі та завдання менеджменту
- •Виникнення менеджменту.
- •Історичні передумови виникнення менеджменту
- •Становлення перших теорій управління
- •Теорія індустріального менеджменту
- •Формування школи „Наукового менеджменту”
- •Теорії „людського фактора” в управлінні
- •Концепція „виробничої демократії”
- •7. Розвиток управлінської думки в Україні
- •Закони та принципи менеджменту
- •1. Закони та закономірності менеджменту
- •2. Сутність принципів менеджменту в досягненні мети
- •3. Загальні принципи управління
- •4. Сучасні принципи менеджменту
- •Методи управління
- •1. Сутність і класифікація методів управління
- •2. Економічні методи управління
- •3. Організаційно-розпорядчі (адміністративні) методи управління
- •4. Соціально-психологічні методи управління
- •Планування як функція менеджменту
- •1. Суть планування
- •2. Методи розробки планів
- •3. Стратегічне планування
- •4. Система планування часу
- •Організація і менеджмент
- •1. Поняття організації
- •2. Загальна характеристика організацій
- •3. Внутрішнє і зовнішнє середовище організації
- •4. Роль менеджера в управлінні
- •5. Модель сучасного менеджера
- •6. Складові успіху організації
- •Теорія і практика мотивації
- •1. Зміст і еволюція поняття мотивації
- •2. Змістові теорії мотивації
- •3. Процесійні теорії мотивації
- •4. Мотиваційна теорія підкріплення
- •1. Суть і зміст контролю
- •2. Види контролю
- •Процес контролю
- •Поведінкові аспекти контролю
- •5. Характеристики ефективного контролю
- •Основи делегування
- •1. Поняття делегування
- •2. Опір делегуванню
- •3. Основні правила (техніка) делегування
- •4. Елементи делегування повноважень
- •Особистість в управлінні
- •1. Особистість як об’єкт і суб’єкт управління
- •2. Керівник і підлеглий
- •3. Складові авторитету керівника та шляхи його формування
- •Лідерство в менеджменті
- •1. Суть лідерства
- •2. Історія розвитку лідерства
- •3. Теорії лідерства
- •Організація управлінської праці
- •1. Суть організації управлінської праці
- •2. Поділ та кооперування праці в апараті управління
- •3. Організація робочого місця в апараті управління
- •4. Проведення нарад і засідань
- •5. Організація прийому відвідувачів
- •Управління робочим часом
- •Робочий час і його основні елементи
- •2. Діагностика робочого часу
- •3. Нормування часу виконавців
- •4. Планування часу керівників і спеціалістів
- •5. Шляхи підвищення ефективності використання робочого часу
- •Психологія менеджменту
- •1. Психологічний портрет менеджера
- •2. Особистість в управлінні.
- •3.Створення іміджу
- •4. Як досягти успіху
- •Управління конфліктами
- •1. Поняття організаційного конфлікту і його структура
- •2. Види організаційних конфліктів
- •3. Модель процесу конфлікту та його функціональні наслідки
- •4. Функції конфліктів і форми їх подолання
- •5. Особливості діяльності керівника в управлінні та запобіганні конфліктів
- •Управління стресами
- •1. Що таке стрес?
- •2. Причини стресу
- •3. Управління стресом
- •4. Боротьба зі стресом
- •Управлінські рішення
- •Суть та види управлінських рішень
- •Необхідність прийняття рішень
- •Організація і контроль виконання управлінських рішень
- •1. Основні підходи до прийняття рішень
- •2. Процес прийняття рішень
- •3. Методи і способи прийняття рішень
- •4. Організація та контроль виконання рішень
- •Ділова кар'єра та її організація
- •Поняття і цілі ділової кар'єри.
- •2. Організація підбору та оцінки кадрів
- •3. Адаптація працівників
- •4. Методи атестації персоналу
- •5. Управління діловою кар'єрою
- •Основні принципи японської та американської системи управління
- •1. Принципи формування і підготовки кадрів
- •2. Контроль діяльності працівників
- •3. Система прийняття рішень
- •4. Особливості японського та американського підходів до управління
- •Західноєвропейська модель менеджменту
- •1. Передумови формування західноєвропейської моделі менеджменту
- •2. Характеристика менеджменту окремих західноєвропейських країн
- •3. Особливості розвитку західноєвропейської моделі менеджменту на сучасному етапі
- •Комунікації
- •1. Процес комунікації
- •2. Міжособистісні та організаційні комунікації
- •3. Управління комунікаційними процесами
- •Документація та діловодство.
- •1. Поняття документообігу.
- •2. Схеми руху документів
- •Інноваційна діяльність як об'єкт інноваційного менеджменту
- •1. Суть інноваційного менеджменту
- •2. Поняття, класифікація інновацій
- •3. Різновиди інноваційної діяльності
- •4. Етапи реалізації інновації
- •5. Характеристика інноваційної інфраструктури
- •Афоризми в менеджменті
- •Тести Статеві відмінності в управлінській діяльності
- •Обличчя як об’єкт дослідження
- •Працездатність впродовж доби
- •Графологічний тест
- •Ключ до графологічного тесту
- •Тест „Визначення стилю керівництва”
- •Тест „Оцінка прагнення до успіху”
- •Ключ до тесту
- •Тест „Орієнтація”
- •Висновки
- •Тест „Аналіз мотивації діяльності молодого педагога”
- •Тест „Інформаційна культура молодого вчителя” (є.І. Рогов)
- •Обробка результатів
- •Тест „Який я педагог?”
- •Обробка отриманих результатів
- •Тест „Як ви знаєте педагогічну психологію?”
- •Тест „Чи організована ви людина?”
- •Тест „Ваш авторитет”
- •Методика Прутченкова
- •Прислів'я і приказки
- •Обробка отриманих результатів
- •Тест „Упевненість у собі”
- •Обробка отриманих результатів
- •Опитувальний лист (запропонований а. Я. Анцуповим)
- •1. Моє ставлення до:
- •Тест „Оцінка конфліктності особистості”
- •Тест „ Чи конфліктна ви особистість?”
- •Тест „Оцінка стилю спілкування”
- •Список літератури
3. Система прийняття рішень
Японська система прийняття рішень – це докладний обмін ідеями і тактичними планами аж до досягнення повної згоди, в першу чергу, на нижчих рівнях, тобто там, де ці рішення у випадку їхнього прийняття й повинні виконуватися. Ця процедура за західними мірками тривала і незвична, але головна її ідея в тому, що все це з надлишком компенсується на стадії виконання рішень.
Японці вважають, що важливим є не стільки саме рішення, скільки те, як широко про нього інформовані люди і якою мірою вони готові його підтримувати. Нерозуміння цього призводить часто до того (і це можна багаторазово простежити на нашій практиці), що провалюються самі гарні рішення і, навпаки, дають несподіваний гарний ефект посередні рішення, якщо вони підтримані виконавцями.
Коли потрібно прийняти рішення, то, звичайно, воно формується на самому нижчому рівні. Причому нерідко проект рішення доручається підготувати наймолодшому працівнику. При цьому переслідуються дві цілі: уникнути можливої стандартності мислення і навчити молодого працівника, нехай навіть він наробить помилок. Навчання на практиці значно ефективніше лекцій, тим більше, що можливі помилки будуть обов’язково виправлені на інших управлінських рівнях.
Потім проект рішення проходить через усі служби і всіх посадових осіб, що мають до нього хоча б мінімальне відношення. Рішення попадає на вищий рівень управління лише в тому випадку, якщо усі прийшли до повної згоди (схвалення рішення). У проекті рішення є спеціальне „поле для незгодних”, але воно практично завжди залишається чистим.
Зрозуміло, що процес узгодження рішення дуже тривалий, за що і дорікають японців. Американці, наприклад, говорять, якщо Ви їдете в Японію і маєте намір протягом двох днів укласти чи призупинити, наприклад, угоду про продаж, розраховуйте на два тижні, і то якщо пощастить. Для ухвалення рішення японцям потрібна вічність. А японці говорять про західний стиль прийняття рішень, що американці підписують контракт чи приймають рішення без зволікань, але спробуйте змусити їх виконати його – на це їм буде потрібна вічність.
Ефективність японської системи прийняття рішень складається в дуже швидкій його практичній реалізації, і це зрозуміло, оскільки воно усіма усвідомлене, тобто кожен твердо знає, що він повинен зробити для реалізації рішення.
Якщо говорити про нашу методику прийняття рішень, то вона воістину унікальна; ми або приймаємо їх не думаючи, але заздалегідь знаючи, що вони нездійсненні, а тому і даремно говорити про контроль виконання, або не приймаємо зовсім ніяких рішень, хоча абсолютно переконані в необхідності їхнього прийняття і абсолютній можливості й ефективності їхнього виконання. Приклади з упровадженням, вірніше з невпровадженням, нових, найчастіше унікальних відкриттів наших вчених і фахівців, відомі усьому світу.
Характерною рисою японської системи прийняття рішень є навмисна, з погляду західних фахівців, невизначеність того, хто і за які рішення несе відповідальність. У США, наприклад, завжди відомо, хто відповідає за виконання рішення. Тому американські фахівці часто не знають, як поводитися з японцями. І якщо в них щось не вийшло, то вони говорять: „Якби вони (японці) тільки сказали нам, хто саме відповідає за рішення цієї проблеми, ми могли б домовитися”. Дійсно, створюється враження, що японці „пускають по колу”. Але треба зрозуміти, що це не навмисна дія, а нерозуміння того, чого хочуть домогтися партнери, оскільки в японців практично немає поняття індивідуальної відповідальності. І дійсно, нема рації призначати кого-небудь відповідальним за виконання рішення, оскільки кожний виконає усе, що від нього потрібно по даному рішенню, і зробить це обов'язково, бо знає, що робити, і згодний з цим. Тому рішення буде виконано автоматично, без якого-небудь зовнішнього контролю.