- •Д ніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка в. Лазаряна
- •Будова та експлуатація штучних споруд залізниць
- •Вимоги до оформлення роботи
- •1. Складання варіанту мосту
- •1.1. Вихідні дані та склад проекту
- •1.2. Гідрологічні умови мостового переходу
- •1.3. Геологічні умови мостового переходу
- •1.4. Підбір прогонів мосту
- •1.5. Підбір стоянів
- •1.6. Підбір проміжних опор
- •2. Визначення обсягів робіт
- •3. Розрахунок плити баластового корита залізобетонної залізничної прогонової споруди
- •3.1. Вибір розрахункової схеми, визначення навантажень та зусиль
- •3.1.1. Зовнішня консоль
- •3.1.2. Внутрішня консоль
- •3.2. Підбір перерізу плити баластового корита
- •3.3. Перевірка за міцністю від дії згинального моменту
- •3.4. Перевірка за витривалістю від дії згинального моменту
- •3.5. Перевірка за міцністю від дії поперечної сили
- •3.6. Перевірка плити за тріщиностійкістю
- •4. Розрахунок балок проїзної частини металевої прогонової будови з наскрізними фермами
- •4.1. Розрахунок поздовжніх балок проїзної частини
- •4.1.1. Вибір розрахункової схеми, визначення навантажень та зусиль
- •4.1.2. Підбір перерізу поздовжньої балки
- •4.1.3. Перевірка перерізу балки на міцність за нормальними напруженнями
- •4.1.4. Перевірка перерізу балки за нормальними напруженнями на витривалість
- •4.1.5. Перевірка перерізу балки на міцність за дотичними напруженнями
- •4.1.6. Перевірка стінки балки при сумісній дії нормальних та дотичних напружень
- •4.1.7. Розрахунок поясних швів поздовжньої балки
- •4.1.7. Розміщення ребер жорсткості та визначення їх розмірів
- •4.2. Розрахунок поперечної балки проїзної частини
- •4.2.1. Вибір розрахункової схеми, визначення навантажень та зусиль
- •4.2.2. Підбір та перевірка перерізу поперечної балки
- •4.3. Розрахунок прикріплення балок проїзної частини
- •4.3.1. Розрахунок прикріплення поздовжньої балки до поперечної
- •4.3.2. Розрахунок прикріплення поперечної балки до ферми
- •Бібліографічний список
- •Додатки Додаток 1
- •Підмостові габарити судноплавних прогонів мостів у метрах
- •Додаток 2
- •Величини нормативних еквівалентних навантажень для завантаження однозначних і окремих ділянок двозначних ліній впливу [2]
- •Додаток 3
- •Додаток 4
- •Характеристики типових металевих наскрізних прогонових будов із сталі 10г2с1д (або15хснд) з проїздом внизу на дерев’яних поперечинах
- •Додаток 5
- •Додаток 6
- •Додаток 7
- •Додаток 8
- •Додаток 9
- •Основні дані уніфікованих прогонових будов під залізницю
- •Об’єм матеріалів
- •Об’єм матеріалів
- •Додаток 14
- •Основні характеристики опорних частин
- •Додаток 15 Масивні проміжні збірно-монолітні та монолітні бетонні опори під залізобетонні прогонові будови довжиною 16.5-34.2м з їздою верхом. Типовий проект №828/2, лдтм, 1971р. [6]
- •Додаток 24
- •Додаток 25
- •Додаток 26
- •Додаток 27
- •Розрахункові опори бетону різних класів при розрахунку конструкцій мостів за граничними станами першої групи (таблиця 3.6 [2])
- •Додаток 28 Коефіцієнти та формули для розрахунку прямокутного перерізу
- •Коефіцієнти для розрахунку прямокутного перерізу
- •Додаток 29
- •Додаток 30
- •Додаток 31
- •Додаток 32
- •Додаток 33
- •Коефіцієнт, що враховує ступінь зчеплення арматурних елементів з бетоном (таблиця 3.24 [2])
- •Додаток 34
- •Навантаження від ваги балок проїзної частини [8]
- •Додаток 35
- •Сортаменти сталі для конструкцій мостів (таблиця 4.)
- •Додаток 36
- •Додаток 37
- •Додаток 38
- •Додаток 39
- •Додаток 40
- •Додаток 41
1.2. Гідрологічні умови мостового переходу
При визначені гідрологічних умов студентам рекомендується користуватися даними зазначеними на бланку профілю та наступними загальними умовами: мостовий перехід знаходиться в районі з помірним континентальним кліматом; річка має повільну течію та стійке русло; міст знаходиться на прямій ділянці одноколійної залізниці І категорії; траса перетинає річку під прямим кутом.
Характеризуючи
водотік, студент в курсовій роботі
повинен зазначити максимальну та
мінімальну відмітки профілю, відмітки
рівнів меженної та високої води
(відповідно
та
);
порахувати ширину русла при
,
глибину річки в її найглибшому місці
при відмітках
та
,
а також ширину лівої
та правої
заплав при
,
загальну ширину розливу річки під час
весняного паводку.
Оцінка гідрологічних умов дозволяє зробити загальні висновки щодо конструювання, так по рівню меженних вод визначається розміщення глибини у річці в найбільш несприятливий для судноплавства період. Із цього розміщення глибини в першому приближенні визначають розташування судноплавних прогонів за шириною ріки. З урахуванням рівня межені призначають також відмітки обрізів фундаментів руслових опор (зазвичай на 0,5 м нижче ), а на місцевості, яка не покрита водою, – на рівні поверхні ґрунту після розмиву і не менше 0,5 м. Біля опор судноплавних прогонів повинна забезпечуватися мінімальна глибина води для проходу суден.
1.3. Геологічні умови мостового переходу
Характеризуючи геологічні умови необхідно згідно бланку профілю визначити найменування та потужність (товщину) шарів ґрунту по осі мосту та оцінити фізико-механічні властивості ґрунтів, що дозволить судити про можливі типи улаштування фундаментів і вибрати їх основу. Тип основ вибирають виходячи з геологічних умов місця мостового переходу з урахуванням способів виконання робіт і конструктивних вимог. Рекомендації щодо призначення типів фундаментів і орієнтовного вибору основ при різних статичних схемах, які рекомендовано використовувати в курсовій роботі наведені в Додатку 3 даних Методичних рекомендацій.
На мостових переходах через великі річки геологічні умови й умови виконання робіт за шириною річки часто змінюються. Внаслідок цього для руслових опор застосовуються інші основи, ніж для берегових або заплавних. Основи у руслі рекомендується влаштовувати на високих пальових ростверках, а берегові й заплавні – на низьких пальових ростверках, або руслові опори закладати на фундаментах глибокого закладення із паль-оболонок, а заплавні – на призматичних палях.
Разом з вибором типу фундаментів геологічний розріз дозволяє також намітити відмітки закладання обрізу фундаментів. Звичайно їх закладають на 0,5–1,0 м нижче верхньої границі материкового ґрунту, враховуючи можливість відхилень у розміщенні шарів ґрунту за висотою. Також необхідно враховувати вимоги відносно мінімальних глибин закладення фундаментів. Для масивних фундаментів на природній основі величини цих заглиблень повинні бути:
при будь-яких ґрунтах, окрім скельних, за відсутності розмиву – 1,0 м, рахуючи від донної поверхні або дна водотоку;
у скельних ґрунтах – 0,25 м, рахуючи від відмітки, на якій розрахунковий опір основи виходить не нижче величини тиску фундаменту.
У випадку ґрунтів, що розмиваються, величини заглиблень приймають:
для фундаментів загальною висотою до 10 м – більше 2,5 м;
для фундаментів загальною висотою більше 10 м – більше 5 м (рахуючи від поверхні ґрунту після загального та місцевого розмивів).
Окрім того, якщо ґрунти схильні до здимання (глинисті ґрунти), підошва фундаменту повинна бути розташована на 0,25 м нижче глибини промерзання.
На місцевості, яка покрита водою, верх плити ростверку розміщується на 0,5 м нижче , товщина плити повинна бути не менше 2 м. Якщо вода відсутня (на суходолі) низ плити ростверку розташовують:
у великоуламкових, крупних і середніх піщаних ґрунтах н будь-якому рівні за умови, що товщина вказаних шарів ґрунтів простягається нижче глибини промерзання і під час промерзання відсутні ґрунтові води;
у глинистих, суглинкових, мілких піщаних та пилуватих ґрунтах – не менше ніж на 0,25 м нижче глибини промерзання.
У річках з легко розмивними ґрунтами русла необхідно враховувати можливість переміщення з часом найбільших глибин, а з ними і суднового ходу за шириною ріки.
На
основі оцінки викладеного вище студент
в даному розділі пояснювальної записки
повинен прийняти рішення по фундаментам
опор, які він буде використовувати в
своєму варіанті мосту, та відмітки їх
залягання (
та
).
