Передмова

В сучасній освіті відбуваються складні процеси перебудови у відповідності до потреб сучасності, до тих вимог, які висувають у розвинутих країнах. Бурхливі процеси паралельного розвитку принципу гуманізації і людиноцентристського підходу в освітніх закладах спрямовані на забезпечення цілей самореалізації кожного конкретного працівника та конкретного вихованця (учня/студента), разом з реалізацією цілей освіти, навчального закладу як освітньої організації, яка має надавати певні послуги (пов’язані з освітою та вихованням), необхідні для суспільства.

Необхідність переосмислення надання психологічних знань і методів їх засвоєння на основі інноваційних підходів до навчання продиктована специфікою соціальної ситуації, яка висуває перед системою освіти вимоги, націлені розвиток і формування людини, здатної до безперервного розвитку через зміну способів своєї освітньої, професійної і соціальної діяльності. Сьогодні від людини вимагається уміння працювати не лише з іншими людьми, а й із самою собою, до того ж працювати не за стереотипом, а з урахуванням життєвих умов, що весь час змінюються.

Необхідність застосування новітніх методів навчання та виховання, індивідуалізації навчально-виховного процесу, спостереження за здійсненням розвитку, стимулювання саморозвитку і саморозкриття як вихованця/учня/ студента так і сучасного педагога вже не заперечується сучасними педагогами.

Викладачі-розробники сучасних програм мають враховувати вимоги інноваційного викладання нового покоління. Необхідність привести у відповідність зміст психологічних знань і методи їх засвоєння на основі інноваційних підходів до освіти вимагає нового типу організації навчання психології, комп’ютеризації і певної віртуалізації задля охоплення і засвоєння великого обсягу інформації і вироблення гнучкого, мобільного підходу, активної життєвої і позиції у професійній діяльності відповідності до вимог сучасності. І це має враховуватися й у плануванні, й у наданні і збереженні інформації (і це враховувалося під час складання цієї програми).

Досить часто відбувається поєднання перевірених ефективних та нових форм навчання й оформлення звітності з сучасними вимогами майбутньої професії студентів та постійних змін і нових запитів соціуму, на які треба орієнтуватися. Важливу роль відіграють методи гуманітарного пізнання з їх суб’єкт-суб’єктними відносинами, сутність яких у діалозі, знаходженні та інтерпретації особистісних смислів суб’єктів освітнього процесу, виникнення змін у зв’язку з актуалізацією студентами минулого досвіду й раніше засвоєної інформації.

Задля організації зі студентами ситуації продуктивних взаємодій і сучасної творчої діяльності, направленої на актуалізацію існуючих у студентів досвіду і створення зони перспективного розвитку (В.Я. Ляудіс) використовуються різні форми сумісної діяльності: поділені між викладачем і студентами дії; дії, що ініціюються викладачем; дії, що само організуються, дії, що саморегулюються студентами; партнерство. Надається перевага взаємо- і самоконтролю у рамках загальних, загально групових цінностей і смислів, взаємо- і самооцінці слухачів, що направлене на цілі, що мають соціальне та особистісне значення.

Як важлива умова успішного засвоєння психологічних знань здійснюється актуалізація студентами існуючих знань і досвіду взаємодій з іншими людьми та певного життєвого/професійного досвіду у процесі навчання. Система сучасного інноваційного викладання курсу має бути гнучкою і відкритою, що дозволяє доповнювати її (новими знаннями, новою інформацією тощо), пов’язаними з актуальними ситуаціями навчання.