
- •Базилюк Антоніна Василівна – д.Е.Н., професор, завідувач кафедри фінансів Національного транспортного університету;
- •Розділ 1. Сутність та складові бюджетного менеджменту
- •1.1. Сутність, мета та задачі бюджетного менеджменту
- •1.2. Функції бюджетного менеджменту
- •Управління доходами
- •Управління витратами
- •Управління державним кредитом і державним боргом
- •Управління міжбюджетними трансфертами
- •1.3. Бюджетний процес
- •1.4. Складові бюджетного менеджменту
- •Висновки до розділу
- •Питання для самоперевірки
- •Тестові завдання:
- •Розділ 2. Органи оперативного управління бюджетом
- •2.1. Загальна характеристика органів управління бюджетним процесом в Україні.
- •2.2. Міністерство фінансів України як центральний орган у сфері управління бюджетною системою.
- •2.3. Організації при Міністерстві фінансів України.
- •2.4. Інші органи оперативного управління бюджетом.
- •Висновки до розділу
- •Питання для самоперевірки
- •Тестові завдання:
- •Розділ 3. Бюджетне планування
- •3.1. Організаційні засади бюджетного планування
- •3.2. Методичне забезпечення бюджетного планування
- •3.3. Програмно-цільовий метод планування бюджету
- •3.4. Бюджетний аналіз у системі бюджетного планування
- •Основні прогнозні макропоказники економічного і
- •Висновки до розділу
- •Питання для самоперевірки
- •Тестові завдання:
- •Розділ 4. Казначейство україни та його роль в управлінні бюджетними коштами
- •4.1. Етапи становлення казначейської системи України
- •4.2. Функції, задачі та організаційна структура органів Державного казначейства України
- •4.3. Зміст касового виконання Державного бюджету за доходами та видатками органами Казначейства України
- •4.4. Внутрішня платіжна система Казначейства України
- •Висновки до розділу
- •Питання для самоперевірки
- •Тестові завдання:
- •Розділ 5. Виконання державного бюджету за доходами
- •5.1. Зміст та організація виконання державного бюджету за доходами
- •5.2. Порядок відкриття бюджетних рахунків для зарахування надходжень
- •5.3. Зміст операцій за надходженнями до загального та спеціального фондів Державного бюджету
- •5.4. Зміст операцій по обробці платежів до бюджетів
- •Розподіл платежів до бюджету.
- •5.5. Інформаційні технології виконання державного бюджету за доходами
- •Висновки до розділу
- •Питання для самоперевірки
- •Тестові завдання:
- •Розділ 6. Виконання державного бюджету за видатками
- •6.1. Мета, задачі та етапи виконання Державного бюджету за видатками
- •6.2. Класифікація розпорядників бюджетних коштів та порядок формування єдиної мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів
- •6.3. Організація діяльності органів Державного казначейства щодо обліку бюджетних асигнувань
- •6.4. Організація та управління процесом обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства
- •6.5. Управління касовим виконанням державного бюджету за видатками
- •6.6. Фінансовий контроль у системі Казначейства України
- •6.7. Інформаційні технології виконання державного бюджету за видатками
- •Висновки до розділу
- •Питання для самоперевірки
- •Тестові завдання :
- •Розділ 7. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів
- •7.1. Організаційні основи виконання місцевих бюджетів
- •7.2. Виконання місцевих бюджетів за доходами
- •Операції за платежами до загального фонду місцевих бюджетів
- •Операції за платежами до спеціального фонду місцевих бюджетів
- •Операції за платежами, які розподіляються між загальним та спеціальним фондами місцевих бюджетів
- •Операції за платежами, які розподіляються між рівнями місцевих бюджетів
- •Операції за коштами, тимчасово віднесеними на доходи місцевого бюджету, що підлягають розподілу
- •Операції за іншими платежами, які тимчасово віднесені на доходи місцевого бюджету
- •7.3. Виконання місцевих бюджетів за видатками
- •Висновки до розділу
- •Питання для самоперевірки
- •Тестові завдання:
- •Розділ 8. Облік виконання бюджету і звітність про виконання бюджету
- •8.1. Сутність і функції бюджетного обліку.
- •8.2. Політика, предмет і метод бюджетного обліку.
- •8.3. Принципи та правила ведення бухгалтерського обліку в органах Казначейства України.
- •8.4. Характеристика та структура Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.
- •8.5. Характеристика класів рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.
- •8.6. Організація, види та форми бюджетної звітності.
- •8.7. Звітність розпорядників бюджетних коштів.
- •8.8. Звітність органів Казначейства України про виконання державного бюджету.
- •8.9. Звітність про виконання місцевих бюджетів.
- •8.10. Порядок розгляду і прийняття рішення щодо затвердження річних звітів про виконання бюджетів України.
- •Висновки до розділу
- •Питання для самоперевірки
- •Тестові завдання:
- •Розділ 9. Контроль за виконанням бюджету
- •9.1. Сутність та призначення бюджетного контролю.
- •9.2. Органи державного бюджетного контролю в Україні.
- •9.3. Методи бюджетного контролю. Класифікація ревізій.
- •9.4. Порядок проведення Державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту.
- •9.5. Порядок проведення інспектування фінансово-господарської діяльності установ і організацій.
- •Висновки до розділу
- •Питання для самоперевірки
- •Тестові завдання:
- •Розділ 10. Світовий досвід бюджетного менеджменту
- •10.1. Бюджетна теорія і практика у розвинутих країнах Заходу.
- •10.2. Сучасні технології бюджетного менеджменту.
- •10.3. Організація бюджетного контролю у демократичному суспільстві.
- •Висновки до розділу
- •Питання для самоперевірки
- •Тестові завдання:
- •Термінологічний словник
- •Література
- •Додатки
- •Положення про єдиний казначейський рахунок
- •Положення про Державне казначейство України
- •Про схвалення Концепції застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі концепція застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі
- •Бюджетний кодекс україни
9.5. Порядок проведення інспектування фінансово-господарської діяльності установ і організацій.
Порядок проведення інспектування Державною контрольно-ревізійною службою затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 20.04.2006 р. № 550 (зі змінами, внесеними постановами КМУ від 16.11.2006 р. № 1618 та 16.10.2008 р. № 918). Цей Порядок визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб’єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно, а на підставі рішення суду – в інших суб’єктів господарювання.
Інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об’єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Відповідно до Закону «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» та вищезазначеного порядку органами Державної контрольно-ревізійної служби проводяться планові та позапланові виїзні ревізії.
Планова виїзна ревізія – ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані контрольно-ревізійної роботи органу ДКРС і проводиться за місцезнаходженням такої підконтрольної установи чи за місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться ревізія (не частіше ніж один раз на календарний рік). Планові ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку.
Позапланова виїзна ревізія – ревізія, яка не передбачена у планах контрольно-ревізійної роботи і проводиться за наявності обставин, визначених Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні".
У ході підготовки до ревізії посадовими особами ДКРС складається в двох примірниках програма ревізії, в якій визначаються найменування об’єкта контролю, тема, період та питання, що підлягають ревізії. Програма затверджується керівником відповідного органу ДКРС чи його заступником.
Орган ДКРС, що проводить планову виїзну ревізію, повідомляє об’єкту контролю про дати її початку та закінчення. Планова виїзна ревізія розпочинається не раніше ніж через 10 календарних днів після надіслання повідомлення об’єкту контролю. Про проведення позапланової виїзної ревізії та зустрічної звірки не повідомляється.
Склад, кількість посадових осіб ДКРС та строки проведення ревізії визначаються з урахуванням обсягу передбачених програмою ревізії питань у межах 30 робочих днів для планової та 15 – для позапланової ревізії. Термін проведення ревізії може бути продовжений за рішенням керівника органу ДКРС на строк, що не перевищує 15 робочих днів для планової виїзної ревізії та 5 – для позапланової.
Ревізія проводиться шляхом:
документальної перевірки – передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною та фінансовою звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об’єкта контролю, пов’язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складанням фінансової звітності.
фактичної перевірки – передбачає контроль за наявністю грошових коштів, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей шляхом проведення інвентаризації, обстеження та контрольного обміру виконаних робіт; правильністю застосування норм витрат сировини і матеріалів, виходу готової продукції і природних втрат шляхом організації контрольних запусків у виробництво, контрольних аналізів готової продукції та інших аналогічних дій за участю відповідних спеціалістів.
Документальна і фактична перевірки проводяться щодо дотримання вимог законів та інших нормативно-правових актів.
Якщо під час ревізії виявлено факти порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органів ДКРС (зокрема, з питань обігу готівки, валютних операцій, формування об’єкта або бази оподаткування, ціноутворення, управління державним майном, дотримання антимонопольного законодавства тощо), посадові особи ДКРС невідкладно письмово повідомляють про це керівнику відповідного органу ДКРС чи його заступнику, які забезпечують інформування відповідних державних органів про такі факти.
З метою документального підтвердження у суб’єктів господарювання, які мали правові відносини з підконтрольною установою, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підконтрольної установи використовується зустрічна звірка. Зустрічна звірка проводиться шляхом документального і фактичного дослідження виду та обсягу операцій, проведених між суб’єктом господарювання і підконтрольною установою. За результатами такої звірки складається довідка (у двох примірниках), один примірник якої долучається до матеріалів ревізії.
Результати ревізії оформляються актом – документом, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. На першому титульному аркуші акта ревізії зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складання (назва міста, села чи селища) та номер примірника.
Акт ревізії містить:
вступну частину, в якій зазначаються підстава для проведення ревізії, тема ревізії, повна назва об’єкта контролю, його місцезнаходження, відомості про організаційно-правову форму та форму власності, дати початку і закінчення ревізії, період, який підлягав ревізії, перелік посадових осіб ДКРС та залучених спеціалістів, що проводили ревізію, перелік посадових осіб, які відповідали за фінансово-господарську діяльність об’єкта контролю у період, що підлягав ревізії;
констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії у розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, а також висновок про наявність або відсутність порушень чинного законодавства.
Виявлені допущені об’єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції ДКРС, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов’язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.
За результатами проведення ревізії з окремих питань програми посадовими особами ДКРС та залученими спеціалістами, що проводили ревізію в складі групи, можуть за рішенням керівника групи складатися довідки, які підписуються відповідною посадовою особою ДКРС чи спеціалістом та працівниками об’єкта контролю, що є відповідальні з цих питань. Довідки складаються в одному примірнику, видаються керівнику групи для прийняття рішення щодо включення до акта ревізії викладених в них фактів та долучаються до матеріалів ревізії. На вимогу об’єкта контролю йому можуть бути видані копії довідок.
Акт ревізії підписується посадовою особою ДКРС та керівником і головним бухгалтером об’єкта контролю, а також за необхідності іншими працівниками об’єкта.
Акт ревізії складається у трьох примірниках (перший – для органу ДКРС, другий – для об’єкта контролю, третій – для передачі правоохоронним органам у випадках, передбачених законодавством).
Після складання акта ревізії посадова особа ДКРС підписує всі його примірники та забезпечує реєстрацію в журналі реєстрації актів ревізій, форма якого визначається ГоловКРУ України. Перший і третій примірники акта ревізії надаються для ознайомлення і підписання об’єкту контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після закінчення ревізії.
Керівник, головний бухгалтер та інші визначені працівники об’єкта контролю зобов’язані ознайомитися з актом ревізії та у разі погодження з викладеними у ньому фактами підписати отримані примірники акта. У разі наявності заперечень (зауважень) щодо змісту акта ревізії керівник, головний бухгалтер чи інші особи підписують його із застереженням.
Підписані примірники акта ревізії об’єкт контролю зобов’язаний повернути органу ДКРС у строк не пізніше ніж 3 робочих дні після отримання. У разі ненадходження до органу ДКРС підписаних примірників акта ревізії протягом зазначеного строку її посадові особи засвідчують це актом про відмову від підпису, що складається у трьох примірниках, один з яких видається об’єкту контролю. Після складання акта про відмову від підпису орган ДКРС має право здійснити належні заходи щодо реалізації результатів ревізії з обов’язковим інформуванням про факт відмови від підписання акта ревізії органу управління об’єкта контролю і, за необхідності, відповідних органів державної влади та місцевого самоврядування.
Після надходження підписаних керівником і головним бухгалтером об’єкта контролю першого і третього примірників акта ревізії орган ДКРС не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання видає об’єкту контролю другий примірник акта ревізії.
У міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи ДКРС, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об’єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання їм у подальшому.
Якщо вжитими у період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом ДКРС у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього – не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об’єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства об’єкт контролю повинен інформувати відповідний орган ДКРС з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
Про результати ревізії, якою виявлено порушення законів та інших нормативно-правових актів, інформуються органи управління об’єкта контролю та, за необхідності, відповідні органи державної влади та місцевого самоврядування.
У разі проведення ревізії на підставі звернення правоохоронних органів, а також коли ревізією, проведеною з інших підстав, виявлено порушення, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь, матеріали таких ревізій передаються до правоохоронних органів.
У разі коли діями чи бездіяльністю працівників об’єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, орган ДКРС ставить вимоги перед керівником об’єкта контролю та органом його управління щодо пред’явлення цивільних позовів до винних осіб.
За результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи ДКРС вживають заходів для забезпечення притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об’єктів контролю.
Органи ДКРС здійснюють контроль за усуненням об’єктами контролю порушень законодавства за результатами аналізу їх зворотного інформування про вжиті заходи, а також під час наступних ревізій цих об’єктів контролю, систематично вивчають матеріали ревізій і на підставі їх узагальнення вносять відповідним органам державної влади та місцевого самоврядування пропозиції щодо перегляду нормативно-правових актів, усунення причин і умов, що сприяли порушенням законодавства.