2. Оцінювання відповідності паливно-мастильних матеріалів

ПАТ “Ліник”

У сучасних умовах серед безлічі економічних проблем, пов'язаних із забезпеченням як виживання, так і наступного гармонійного розвитку підприємств і організацій, головною і вирішальною є проблема якості продукції, робіт і послуг. Сучасною тенденцією розвинених країн світу є захист своїх виробників від несовісної конкуренції, а свого ринку – від неякісної продукції. Реалізація цього відбувається завдяки вимогам до якості товарів або послуг. Образно кажучи, вони виставляють бар'єр, роль якого виконують, наприклад, міжнародні стандарти ISO. Сертифікація є одним з важливих законодавчо-адміністративних методів управління якістю, що надає можливості об’єктивно оцінити продукцію на відповідність діючим нормативним документам, надати споживачу підтвердження її безпеки та сприяє підвищенню конкурентоздатності. Безпосереднє управління сертифікацією здійснює відповідне управління Держспоживстандарту на підставі закону «Про підтвердження відповідності». Закон передбачає модульний підхід до сертифікації продукції та надає можливість виробникам, постачальникам самостійно обирати підтвердження відповідності продукції вимогам безпеки або шляхом декларування або шляхом сертифікації третьою стороною.

В розробці та впровадженні нормативних документів для сертифікації продукції та систем якості активну роль відіграють такі міжнародні організації, як ISO, Міжнародний форум з акредитації лабораторій (ILAC), Міжнародна асоціація з атестації та підготовки експертів-аудиторів (IATCA), Міжнародна комісія з електротехніки та європейський комітет з стандартизації в електротехніці (відповідно IEC та CENELEC), Європейська організація з якості та Європейський фонд управління якістю (відповідно EOC та EFQM), Європейська організація з випробувань та сертифікації систем якості (EQNET). 46 Зарубіжний досвід свідчить, що для продукції масового виробництва більш прийнятною є сертифікація самої продукції. В галузях, де високі технології розвиваються дуже високими темпами, простіше сертифікувати не продукцію, а відповідні системи якості, що більше сприяє становленню послуг сучасного рівня.

Сертифікації нафти та нафтопродуктів

Об'єктами сертифікації в Системі є продукція, що:

- вироблена в Україні;

- ввозиться в Україну і зазначена заявником як така, що відповідає чинним в Україні нормативним документам;

- ввозиться в Україну і не зазначена заявником як така, що відповідає чинним в Україні нормативним документам, але може бути ідентифікована як така, що повинна відповідати чинним в Україні нормативним документам на аналогічну продукцію.

Не підлягає обов'язковій сертифікації продукція, що не зазначена заявником як така, що відповідає чинним в Україні нормативним документам, і не може бути ідентифікована як така, що повинна відповідати чинним в Україні нормативним документам.

Сертифікація продукції здійснюється на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів та нормативно-правовим актам, чинних в Україні, щодо безпеки життя, здоров'я людей, їх майна та охорони навколишнього середовища.

Порядок обов'язкової сертифікації імпортної продукції встановлюється згідно вимог “Порядку митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України та підлягають обов'язковій сертифікації в Україні”, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 14.05.2008 р. № 446 із змінами та доповненнями.

Отримавши заявку від заявника на сертифікацію продукції, Державний орган сертифікації за результатами експертизи супровідних документів визначає показники для проведення сертифікаційних випробувань та нормативний документ, на відповідність вимогам якого будуть проводитись сертифікаційні випробування.

Якщо під час зберігання продукції на підприємствах різних форм власності порушено правила її зберігання, допущено змішування різних марок продукції, така продукція розглядається як окрема партія, що підлягає повторній сертифікації.

. Процедура сертифікації продукції складається з:

- подання заявки на проведення сертифікації продукції;

- аналізу та експертизи поданої документації;

- прийняття рішення за заявкою на проведення сертифікації продукції із зазначенням схеми (моделі) сертифікації;

- відбирання зразків продукції для випробувань;

- ідентифікації продукції;

- прийняття зразків випробувальною лабораторією (центром);

- випробувань зразків продукції;

- оформлення акта про зберігання зразка-свідка продукції, що сертифікується;

- обстеження виробництва або атестації виробництва продукції, що сертифікується, сертифікації системи управління якості або аналізу функціонування сертифікованої системи управління якості, якщо це передбачено схемою сертифікації;

- аналізу одержаних результатів і прийняття рішення про можливість видавання сертифіката відповідності;

- видачі сертифіката відповідності, укладання угоди згідно з додатком Д до ДСТУ 3413-96 "Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції" та занесення сертифікованої продукції до Реєстру Системи;

- визнання сертифіката або іншого документа, що підтверджує відповідність імпортної продукції вимогам чинних в Україні нормативних документів і виданий на цю продукцію за кордоном;

- технічного нагляду за сертифікованою продукцією;

- інформації про результати робіт з сертифікації продукції;

Державний орган сертифікації своєчасно ознайомлював Заявника з повним звітом про результати сертифікації з зазначенням кожного виявленого відхилу, який потрібно усунути, щоб забезпечити відповідність продукції усім сертифікаційним вимогам, а також обсяг необхідних подальших робіт з повторної сертифікації чи випробування. Якщо Заявник доведе, що він може виправити відхил у прийнятий термін, то після виконання ним коригувальних дій орган сертифікації провадить подальші роботи з урахуванням раніше проваджених робіт.

Усі витрати, пов'язані з сертифікацією продукції, сплачує заявник на договірних підставах.

Роботи iз сертифiкацiї нафтопродуктiв проводяться у порядку, встановленому Правилами обов'язкової сертифiкацiї нафтопродуктiв, затвердженими наказом Держстандарта України № 19 вiд 16.01.97 р. i зареєстрованими в Мiнiстерствi юстицiї України 26.02.97 за № 52/1856.

Орган iз сертифiкацiї проводить сертифiкацiю таких видiв нафтопродуктiв:

- паливо (бензини автомобiльнi, дизельне, газотурбiнне, мазути, та побутовi);

- паливо для реактивних двигунiв;

- оливи (моторнi, карбюраторнi, унiверсальнi, дизельнi), крiм олив для двотактних двигунiв;

- мастильно-охолоджувальнi технологiчнi засоби (оливнi, на водянiй основi, пасти);

- бiтуми нафтовi.

Порядок проведення сертифiкацiї нафтопродуктiв передбачає:

- приймання, вхiдний контроль та реєстрацiя заявок, контроль комплектностi наданих супроводжувальних документiв;

- експертиза нормативно-технiчної докуметацiї;

- визначення акредитованої випробувальної лабораторiї або центру (далi-АВЛ/ВЦ) для проведення сертифiкацiйних випробувань;

- прийняття рiшення за заявкою;

- визначення схеми сертифiкацiї;

- пiдготовка рiшення щодо заявки;

- вiдбiр та iдентифiкацiя зразкiв продукцiї;

- оформлення актiв вiдбору та iдентифiкацiя зразкiв продукцiї;

- направлення вiдiбраних зразкiв на сертифiкацiйнi випробування в АВЛ/ВЦ по узгодженнiй iз <Заявником> схемi;

- участь у сертифiкацiйних випробуваннях;

- аналiз протоколiв випробувань;

- аналiз одержаних результатiв та прийняття рiшення про видачу (про вiдмову щодо видачi) сертифiкатiв вiдповiдностi або свiдоцтв про визнання;

- оформлення та видача сертифiкату вiдповiдностi та занесення сертифiкованої продукцiї до Реєстру Системи;

- визнання сертифiкатiв вiдповiдностi, якi пiдтверджують вiдповiднiсть iмпортної продукцiї вимогам чинних в Українi нормативних доку ментiв i якi виданi на цю продукцiю за кордоном;

- видача копiй сертифiкатiв вiдповiдностi та свiдоцтв про визнання;

- консультативно-методична допомога з питань сертифiкацiї iз оформленням письмової довiдки;

- технiчний нагляд.

Для проведення сертифiкацiї продукцiї в Системi заявник (включно iноземного) подає до органу iї сертифiкацiї заявку на проведення сертифiкацiї продукцiї в Системi УкрСЕПРО.

Заявник разом з заявкою подає органу iз сертифiкацiї такi документи:

- нормативнi документи, зареєстрованi у встановленому порядку, вiдповiдно до вимог яких повинна проводитися сертифiкацiя продукцiї;

- сертифiкат чи iнший документ, що пiдтверджує походження продукцiї (для партiї);

- акт постановки продукцiї на виробництво вiдповiдно до ГОСТ 15.001 "Система разработки и постановка продукции на производство . Продукция производственно-технического назначения" (для вiтчизняних виробникiв);

- сертифiкат якостi чи iнший документ виробника про гарантiю та вiдповiднiсть продукцiї вимогам нормативних документiв;

- товаросупровiднi документи iз зазначенням розмiру партiї продукцiї;

- iншi документи, що враховуються при визначеннi схеми (моделi) сертифiкацiї та програми випробувань продукцiї (протоколи випробувань , сертифiкати);

- один зразок первинного пакування (без продукцiї), якщо продукцiя випускається у дрiбному пакуваннi, або етикетку.

Залежно вiд виду продукцiї вищезазначений перелiк документацiї уточнюється органом iз сертифiкацiї пiд час розгляду заявки.

Визначенню в Системi пiдлягають сертифiкати та протоколи випробувань продукцiї, виданi уповноваженими органами iнших країн (далi - iноземний сертифiкат), за умови дотримання сукупностi таких правил:

- з нацiональним органом iз сертифiкацiї тiєї країни, з якої походить продукцiя, що ввозиться в Україну, Держстандартом України укладено двосторонню угоду про взаємне визнання результатiв робiт iз сертифiкацiї;

- iноземний сертифiкат виданий в державнiй системi сертифiкацiї тiєї країни, з якої походить продукцiя, що ввозиться в Україну;

- продукцiя, що ввозиться в Україну, може бути iдентифiкована за супровiдною документацiєю (маркування, етикетка) як така, що виготовлена за мiждержавними або iншими нормативними документами, що є чинними в Українi;

- номенклатура усiх обов'язкових вимог до продукцiї i норми цих вимог повнiстю вiдповiдають номенклатурi обов'язкових вимог i нормам, чинним в Українi.

За умови виконання сукупностi цих правил на iноземнiй сертифiкат орган iз сертифiкацiї видає свiдоцтво про визнання згiдно з ДСТУ 3498-96. Свiдоцтво про визнання реєструється в Реєстрi Системи.

У разi невиконання принаймнi однiєї умови вище наведеного орган iз сертифiкацiї проводить сертифiкацiю продукцiї згiдно з вимогами Правил.

Документом про визнання iноземних сертифiкатiв є свiдоцтво про визнання (в разi повного визнання) або сертифiкат вiдповiдностi ( в разi часткового визнання), що виданi в Системi.