
- •1. Загальні вимоги до виконання до курсової роботи
- •2. Розрахунок складу асфальтобетонної суміші
- •Приклад розрахунку асфальтобетонної суміші
- •2.1. Розрахунок мінеральної частини
- •2.2. Розрахунок кількості бітуму
- •2.3. Загальні висновки
- •3. Розрахунок складу цементобетонної суміші
- •Приклад розрахунку складу цементобетонної суміші
- •3.1. Визначення водоцементного співвідношення
- •3.2. Визначення витрати води
- •3.3. Визначення витрати цементу
- •3.4. Визначення витрат заповнювачів (піску і щебеня чи гравію) на 1 м3 бетону
- •3.5. Перевірка рухомості й легкоукладальності бетонної суміші
- •3.6. Розрахунок номінального (лабораторного) складу бетону
- •3.7. Перерахунок номінального складу бетонної суміші на виробничий
- •Вибір варіанту і завдання до курсової роботи (для розрахунку цементобетонної суміші)
3.3. Визначення витрати цементу
При визначеному значенні В/Ц і взятій із таблиці водопотреби бетонної суміші В, для даних матеріалів і заданої рухомості можна визначити витрати цементу на 1 м3 бетону
. (3.4)
Якщо витрата цементу на 1 м3 бетону буде меншою допустимої, то необхідно довести її до норми у відповідності із нормативним документами.
По витраті води і водоцементному співвідношенні витрати цементу на 1 м3 бетону знаходять:
.
3.4. Визначення витрат заповнювачів (піску і щебеня чи гравію) на 1 м3 бетону
Витрата крупного заповнювача (щебеня і гравію) в кг на 1 м3 бетону визначається з умови, що сума абсолютних об’ємів всіх компонентів бетону дорівнює 1000 л (1000л = 1м3)
(3.5)
Враховуючи, що цементно-піщаний розчин заповнить об’єм пустот крупного заповнювача з деяким розсувом зерен α, маємо
. (3.6)
Ліва частина рівняння це сума об’ємів П+Ц+В, а права частина об’єм пустот в щебені в насипному стані, які заповнюють П+Ц+В.
розв’язуючи сумісно рівняння (3.5) і (3.6), знаходимо формулу для визначення щебеня чи гравію:
, (3.7)
де Ппуст – пустотність щебеня чи гравію в стандартному рихлому стані (в формулу підставляється у вигляді відносної величини); ρн.щ. – насипна щільність щебеня в кг/л; ρщ – дійсна щільність щебеня кг/л; α – коефіцієнт розсуву зерен щебеню, що встановлюється по графіку в залежності від кількості цементного тіста і крупності піску (рис. 3.1).
Для визначення об’єму цементного тіста підраховують абсолютний об’єми цементу і води в 1 м3 бетону. Абсолютний об’єм цементу дорівнює
. (3.8)
Абсолютний об’єм води дорівнює Vв
тоді абсолютний об’єм цементного тіста дорівнює
Vцт =Vц + Vв
Рис. 3.1. Залежність коефіцієнту розсуву α від витрат
цементного тіста на 1 м3 бетону
Для нашого прикладу:
абсолютний об’єм цементу дорівнює
.
Абсолютний об’єм води дорівнює Vв=180 л
тоді абсолютний об’єм цементного тіста:
Vцт =Vц + Vв=124,7+180=304,7 л.
За графіком (рис.3.1) визначаємо α = 1,43
Для жорстких бетонних сумішей коефіцієнт α=1,05-1,1.
Визначаємо пустотність щебеню
Ппуст=(1- ρн,щ/ρщ)=(1-1,45/2,72)=0,467
Визначаємо кількість щебеню
де ρ ρН - у формулу підставляються у кг/л.
Після визначення витрати щебеню (гравію), витрата піску в кг на 1 м3 визначається як різність між абсолютним об’ємом бетону і сумою абсолютних об’ємів крупного заповнювача, цементу і води.
(3.9)
де ц, в, щ, п – витрати цементу, води, щебеня і піску на 1 м3 бетону в кг;
ρц, ρп, ρщ, - дійсна щільність цементу, піску, щебеню, кг/л.
Визначимо кількість піску
Отже на даному етапі розрахунку витрати компонентів на 1 м3 бетону становлять
Ц, кг |
В, л |
П, кг |
Щ, кг |
380,3 |
180 |
651 |
1208 |
3.5. Перевірка рухомості й легкоукладальності бетонної суміші
Після попереднього розрахунку складу бетону роблять пробний заміс бетонної суміші, визначають осадку конусу. Якщо бетонна суміш вийшла менш рухомою, чим потрібно, то в розрахунок складу бетону вносять поправки - збільшують кількість цементу і води без зміни водоцементного відношення. Якщо рухомість буде більше необхідної, то додають невеликими порціями пісок і великий заповнювач. Таким шляхом домагаються заданої рухомості й легкоукладання.
Для нашого прикладу приготуємо пробний заміс на 10 л.
Витрати матеріалів на 10 л бетону складають
води - В10=
;
цементу - Ц10=
;
піску - П10=
;
щебеню - Щ10=
Нехай рухомість пробної суміші становить 2 см, хоча по завданню необхідно забезпечити осадку конуса 3 см. Для збільшення рухомості суміші збільшуємо витрати цементу і води на 10 %, тобто не змінюючи цементоводного співвідношення. Тобто необхідно в бетонну суміш додати:
цементу – Цд=3,8 х 0,1=0,38 кг;
води – Вд=1,8 х 0,1=0,18 л.
Припустимо, що в нашому випадку задана рухомість була досягнута після першого введення добавок цементу і води.
Тоді витрати матеріалів на пробний заміс з врахуванням добавок цементного тіста дорівнюють:
води – В10д=1,8+0,18=1,98 л;
цементу – Ц10д=3,8+0,38=4,18 кг;
піску – П10д=6,51 кг;
щебеню – Щ10д=12,08 кг
Маса всього замісу становить
Мз=1,98+4,18+6,51+12,08=24,75 кг
Визначаємо середню щільність пробного відкоректованого замісу ρз, шляхом визначення маси бетонної суміші у визначеному об’ємі. Для цого можна скористатися формою розміром 10х10х10 см (V = 1 л).
Допустимо, що в нашому прикладі маса бетонної суміші дорівнює 23,3 кг, а його об’єм 10 л, тоді
(г/см3, т/м3)
Фактичний об’єм всього пробного замісу Vз буде дорівнювати
Фактичні витрати матеріалів на 1 м3 бетону
води - Вф=
цементу
- Цф=
піску - Пф=
щебеню
- Щф=
Отже на даному етапі розрахунку витрати компонентів на 1 м3 бетону становлять
Ц, кг |
В, л |
П, кг |
Щ, кг |
393,9 |
186,4 |
612,9 |
1137 |