Питання для самостійної роботи

1. Співвідношення влади та політики.

2. Проблема поділу влади в суспільстві.

3. Шляхи до позитивного функціонування влади в Україні.

4. Проблема трьох гілок влади існує чи ні?

Список використаної літератури

1. Бурлацкий Ф. М. Политические системы современности. —М., 1978. — с. 26.

2. Политология: Энциклопедический словарь. — М., 1993. — с. 45.

3. Конституція України. — К., 1996. — С. 4.

4. Кремень В., Табачник Д., Ткаченко В. Україна: альтернативи поступу. Критика історичного досвіду. — К., 1996. — С. 271—279.

5. Кучма Л. Д. Немає Батьківщини без свободи і свободи без Батьківщини // Голос України. — 1996. — 28 серп.

Лекція №4

Тема: Політичні режими.

Лекція №4

Тема: Політичні режими.

1. Поняття політичного режиму.

2. Типи політичних режимів.

3. Тоталітаризм.

4. Авторитаризм.

5. Ліберально-демократичний режим.

6. Сутність демократичного політичного режиму.

7. Основні форми демократії.

Основні поняття: політичний режим, тоталітаризм, авторитаризм, ліберально-демократичний режим, демократія, пряма демократія, референдум, ініціатива, представницька (репрезентативна) демократія.

1. Поняття політичного режиму.

Політичний режим (у загальному плані) - це сукупність методів і законів здійснення політичної влади, що склалися стосовно державної влади та суспільства і які відображають становище прав та свобод громадян, відносин владних структур до правових основ діяльності, державних форм та ідеологій, соціальних і класових взаємовідносин, становище політичної культури.

У політології існують декілька трактувань політичного режиму.

1. Інституціональний (політико-правовий) підхід ототожнює політичний режим з формами правління і державного устрою та акцентує увагу на формально-юридичних характеристиках: особливостях поділу державної влади і співвідношення між гілками влади, на типах урядових структур.

2. Соціологічний підхід ставить акцент на характері відносин між державою і суспільством, які склалися реально і необов'язково відповідно до продиктованих конституцією та іншими правовими актами нормами політичної поведінки. В межах цього підходу звертається увага на соціальні обгрунтування влади, групи тиску, взаємовідносини еліт і народу.

Політичний режим включає в себе:

• політичні структури влади, їх реальний статус і роль у суспільстві;

• методи здійснення державної влади: яким методам управління і панування віддається перевага - прямим чи непрямим, насильницьким чи методам переконання;

• реальний рівень свобод людини, обсяг її прав;

• методи вироблення політичних рішень;

• способи урегулювання конфліктів;

• плюралізм, у тому числі наявність або відсутність легальної (нелегальної) опозиції;

• конфігурацію партійної системи: однопартійні чи багатопартійні системи;

• ідеологію і те місце, яке відводиться їй у мобілізації суспільства;

• форми ставлення населення до політичної участі (політична пасивність, мобілізована або автономна участь);

• тип легітимності: харизматична, традиційна, раціонально-легальна, ідеологічна тощо;

• структурованість правлячої еліти: ступінь її згуртованості, відкритість і закритість, канали рекрутування.

Режим вказує на соціальну природу влади: які групи пануючого класу знаходяться при владі, на підтримку яких соціальних верств опирається влада.