Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

LR1

.5.pdf
Скачиваний:
30
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
323.94 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки України ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ Кафедра фізики і хімії

Лабораторна робота № 1.5

ПРЕЦЕСІЯ ГІРОСКОПА

(Вказівки до лабораторної роботи)

Склав проф. Михайленко В.І.

Затверджено на засіданні кафедри протокол №4, 16.02.2011 р.

Одеса – 2011

2

Лабораторна робота № 1.5

ПРЕЦЕСІЯ ГІРОСКОПА

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Аналогія між поступальним та обертальним рухом

Поступальний рух

 

 

Обертальний рух

1. Поступальним називається та-

1. Обертальним називається та-

кий рух, при якому всі точки тіла

кий рух, при якому всі точки тіла

описують однакові за формою

описують кола, центри яких ле-

траєкторії.

жать на одній і тій же прямій (осі

 

 

 

 

 

обертання).

 

2. Шлях S– це довжина ділянки

2. Кут φ

 

 

 

траєкторії

 

 

 

 

 

3. Лінійна швидкість чисельно до-

3. Кутова швидкість чисельно до-

рівнює шляху, пройденому мате-

рівнює куту повороту радіуса-

ріальною точкою за одиницю часу.

вектора за одиницю часу. Вона

Вона визначається як перша похі-

визначається як перша похідна від

дна від шляху за часом

кута повороту за часом

 

 

v dS

 

 

d

 

 

 

dt

 

 

dt

 

Вектор лінійної швидкості збіга-

Вектор кутової швидкості знахо-

ється з дотичною в даній точці

диться за правилом правого све-

траєкторії і направлений в сторо-

рдлика:

необхідно

встановити

ну руху

свердлик вздовж осі обертання і

 

 

 

 

 

крутити

його в напрямку обертан-

 

 

v

 

 

ня; тоді поступальний рух сверд-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

лика вкаже на напрямок кутової

 

 

 

 

 

швидкості ( рис.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

v

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1

 

 

Рис.1а

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зауважимо, що вектор завжди

 

 

 

 

 

збігається з віссю обертання.

4. Лінійне прискорення чисельно

4. Кутове прискорення чисельно

дорівнює зміні швидкості за оди-

дорівнює зміні кутової швидкості

ницю часу. Воно визначається як

за одиницю часу. Воно визнача-

 

 

 

 

3

 

 

 

 

перша похідна від швидкості за

 

ється як перша похідна від кутової

часом

 

 

 

 

швидкості за часом

 

 

a dv

 

 

 

d

 

 

dt

 

 

 

dt

Приклад. Матеріальна точка ру-

 

Приклад.. Тіло обертається за за-

хається

 

за

законом

 

коном

3t3 4t2 2t 4 , – в

S 4t3 3t2

4t 5,

S– в м, t – в с.

 

радіанах, t – в с. Знати значення

Знайти значення швидкості і прис-

 

кутової швидкості і кутового прис-

корення в момент часу t 2c

 

корення в момент часу t 2c .

Розв’язання:

 

 

Розв’язання:

v dS

12t2 6t 5;

 

d

9t2 8t 2;

dt

 

 

 

 

dt

 

a dv

24t 6

 

 

d

18t 8

dt

 

 

 

 

dt

 

Приt 2 c

 

 

 

Приt 2c

v 12 22 6 2 4 40 м/с

 

9 22 8 2 2 22 рад/с;

a 24 2 6 42 м/с2

 

18 2 8 28 рад/с2.

Властивість тіл зберігати стан

 

Властивість тіл зберігати стан

спокою або рівномірного прямолі-

 

спокою або рівномірного оберта-

нійного руху називається інертніс-

 

льного руху називається інертніс-

тю.

 

 

 

 

тю.

 

Маса (m) –

міра інертності тіла

 

Момент інерції (I) – міра інертності

при поступальному русі.

 

тіла при обертальному русі.

 

 

 

 

 

Момент інерції залежить від маси

 

 

 

 

 

та форми тіла, а також від вибору

 

 

 

 

 

осі обертання.

 

 

 

 

 

Момент інерції матеріальної точки

 

 

 

 

 

визначається як добуток маси то-

 

 

 

 

 

чки на квадрат відстані до осі

 

 

 

 

 

обертання:

 

 

 

 

 

 

I mr2

 

 

 

 

 

В загальному випадку момент іне-

 

 

 

 

 

рції тіла довільної форми знахо-

 

 

 

 

 

дять за формулою

 

 

 

 

 

 

N

 

 

 

 

 

 

I miri2 ,

 

 

 

 

 

 

i 1

 

 

 

 

 

де N – кількість матеріальних то-

 

 

 

 

 

чок, на яке розбивається тіло.

 

 

 

 

 

Момент інерції тонкого кільця,

 

 

 

 

 

удвічі більший моменту інерції су-

4

цільного диска (рис.2):

 

 

Рис. 2.

 

 

Сила – міра взаємодії тіл, внаслі-

Момент сили – це добуток сили на

док чого появляється прискорення

плече: M F l. Плече сили – це

або деформація.

довжина перпендикуляра, опуще-

 

ного з осі обертання на лінію дії

 

сили (рис. 3).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F

Рис.3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Момент сили – вектор, напрямок

 

якого встановлюється за прави-

 

лом свердлика. В даному випадку

 

(рис.3) вектор M направлений

 

вздовж осі О за площину рисунка.

Добуток сили на час її дії – F dt

Добуток моменту сили на час його

називається імпульсом сили.

дії – M dt називається імпульсом

Добуток маси тіла на його швид-

моменту сили.

кість – mv називається імпульсом

Добуток моменту інерції на кутову

тіла.

швидкість – I називається мо-

 

ментом імпульсу тіла.

 

 

Другий закон Ньютона: Приско-

Основний закон динаміки обер-

рення, з яким рухається тіло,

тального руху: Кутове приско-

пропорційно до прикладеної

рення, з яким обертається тіло,

сили і обернено пропорційно до

пропорційно до моменту сили і

його маси:

обернено пропорційно до його

5

 

 

 

F

 

 

 

моменту інерції:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

M

 

 

Якщо врахувати,

 

що a dv/dt , то

 

 

I

 

 

другому закону

Ньютона

можна

Якщо врахувати, що d /dt , то

надати такого вигляду:

 

основному закону обертального

F dt m dv

або

 

 

 

 

 

руху можна надати такого вигля-

F

dt d mv

 

ду:

 

 

 

 

Імпульс сили

дорівнює

зміні

M dt I d або

 

 

імпульсу тіла.

 

 

 

 

 

 

M dt d I

 

 

 

 

 

Імпульс моменту сили дорів-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нює зміні моменту імпульсу ті-

 

 

 

 

 

 

 

ла.

 

 

 

 

Кінетична енергія поступального

Кінетична енергія обертального

руху визначається формулою

руху визначається формулою

 

пост

 

 

mv2

 

 

оберт

 

I 2

Wк

 

 

 

 

 

Wк

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Гіроскоп

1.2.1. Вільний гіроскоп

Гіроскопом називається тверде симетричне тіло, яке обертається навколо осі, що збігається з віссю симетрії тіла, яка проходить через його центр мас і відповідає найбільшому власному моменту інерції.

Зазвичай гіроскоп закріплюють на так званому кардановому підвісі (рис. 4), що дозволяє йому вільно повертатися в просторі навколо будь-яких осей.

Якщо на гіроскоп, що рівномірно обертається, не діють зовнішні моменти сил, то він, відповідно до закону збереження моменту імпульсу, зберігає незмінним положення осі власного обертання.

Ця властивість гіроскопа знайшла застосування для збереження напрямку руху тіл, починаючи з нарізної зброї й закінчуючи системами гіроскопічної орієнтації ракет і космічних літальних апаратів.

Рис. 4.

1.2.2. Гіроскопічний ефект

Розглянемо тепер, що буде відбуватиметься, якщо на гіроскоп буде діяти зовнішній момент сил M .

6

Щоб зрозуміти поводження гіроскопа в цьому випадку, будемо виходити з наступних положень (п1–п4):

п1 – вектор кутової швидкості завжди збігається з віссю обертання, а його напрямок знаходиться за правилом свердлика;

п2 – напрямок моменту сили M знаходиться за правилом свердлика: якщо обертати свердлик в напрямку дії сили, то поступальний рух

свердлика вкаже на напрямок вектора M ;

 

 

 

п3 – із основного закону динаміки обертального руху

 

Mdt Id ви-

пливає, що вектор

 

вектором M :

d збігається за напрямком з

 

 

 

 

 

d M ;

 

 

 

п4 – сума двох векторів знаходиться за правилом паралелограма

Введемо позначення – рис.5: zz – вісь власного обертання; yy вісь вимушеного обе-

ртання;

xx– гіроскопічна вісь.

1.Нехай гіроскоп обертається навколо власної осі (вісь zz) в напрямку, показаному на рис. 5 стрілочкою. Тоді вектор кутової швидко-

сті згідно п.1 буде направ-

 

лений вздовж осі zz нагору.

 

2. На гіроскоп у площині

 

xOz, перпендикулярній до

 

площини рисунка, діє пара

 

сил F1, F2 . Розмістимо свер-

 

длик вздовж осі yy і, корис-

 

туючись п.2, знаходимо, що

Рис. 5

момент M цієї пари спря-

мований вздовж осі yy ліворуч, намагаючи повернути гіроскоп навколо

осі yy.

 

 

3. Під дією моменту

 

M відбувається зміна кутової швидкості d ,

 

 

 

причому згідно з п.3 d M .

4. Сумарна кутова швидкість стає

d і знаходиться за прави-

лом паралелограма – п.4. Нова вісь обертання згідно з п.1 буде збігатися з новим напрямком кутової швидкості d , тобто вісь гіроскопа

zz повернеться навколо осі xx на деякий кут α і займе положення z,z, . Парадоксальність поводження гіроскопа полягає в тому, що намагаючись повернути гіроскоп навколо осі yy, ми викликаємо його поворот навколо осі xx. Якщо дія зовнішнього моменту триватиме протягом

7

достатнього часу, то гіроскоп повернеться так, щоб його вісь власного обертання збігалася з віссю вимушеного обертання й обертання навколо цих осей відбувалося в одному напрямку.

Таким чином, суть гіроскопічного ефекту полягає в наступному.

Якщо до осі (zz) гіроскопа, що обертається, прикласти пару сил, що намагається повернути гіроскоп навколо осі вимушеного обертання (yy), то гіроскоп повернеться навколо осі гіроскопічного обертання (xx) так, щоб осі власного і вимушеного обертання збіглися між собою й обертання відбувалося у тому ж напрямку.

Ця властивість гіроскопа знаходить корисне практичне застосування в гірокомпасах. Гірокомпас являє собою вовчок, що плаває в посудині із ртуттю і швидко обертається (до 30000 об/хв). Ротор гіроскопа, установлений в обертовій системі координат, пов'язаної із Землею, автоматично встановлюється таким чином, щоб його вісь власного обертання була паралельна осі обертання Землі і, отже, лежала в площині істинного меридіана в даній точці. На сьогодні гіроскопи використаються в різних аеронавігаційних приладах (наприклад, “штучний горизонт”). Великі гіроскопи використаються для зменшення хитавиці суден.

Гіроскопічний ефект може викликати (при наявності в механізмах масивних частин, що швидко обертаються) шкідливий вплив. Наприклад, турбіна при повороті судна викликає, завдяки виникаючим гіроскопічним силам, додатковий тиск на підшипники. Можна показати, що момент гіроскопічних сил можна знайти за формулою M I , де I

– момент імпульсу турбіни, а – кутова швидкість розвороту судна. При великому значенні моменту імпульсу турбіни й швидкому розвороті судна гіроскопічні сили можуть привести до руйнування підшипників.

1.2.3. Прецесія гіроскопа

Явище прецесії гіроскопа може бути продемонстроване за допомогою важільного гіроскопа (рис. 6). Стрижень В може обертатися навколо стійки А як у вертикальному, так і горизонтальному напрямках. На кінці стрижня укріплений гіроскоп Д. Якщо гіроскоп урівноважений тягарцем Р, то рівновага зберігається і при обертанні гіроскопа. Якщо ж тягарець Р збільшити, то він викликає не нахил стрижня В, а його обертання в горизонтальній площині, тобто в площині, перпендикулярній площині креслення.

Розглянемо це явище більш докладно. Нехай гіроскоп обертається навколо горизонтальної осі власного обертання ОО1 так, що вектор кутової швидкості згідно з п.1 спрямований праворуч (рис. 4.9). Якщо гіроскоп урівноважений тягарцем Р, то результуючий момент сил дорівнює нулю, і вісь гіроскопа залишається нерухомою. Додамо

8

тепер до тягарцю Р невеликий грузик вагою mg. У результаті виникає додатковий момент сили M = mgr , що за правилом свердлика

направлений за площину рисунка – п.2 (свердлик слід розташувати перпендикулярно до площини рисунка й обертати за напрямком дії сили mg , тобто за годинниковою стрілкою) . Під дією цього моменту

відповідно до основного закону динаміки обертального руху кутова

швидкість одержить збільшення dω.

 

 

Оскільки

 

 

 

 

то вектор

dω, як

M

 

dω (п.3),

і вектор M , буде

направлений

за

площину

рисунка

(рис. 6).

Результуюча кутова

 

 

вийде з площини креслення на кут d . Оскільки

швидкість ω+ dω

кутова швидкість збігається за напрямком з віссю обертання (п1), то це означає, що власна вісь гіроскопа за час dt повернеться в площині, перпендикулярній площині креслення на деякий кут d . При

незмінному моменті сили M = mgr

вісь гіроскопа буде обертатися з

кутовою швидкістю

 

 

Ω=

d

,

(1)

dt

 

 

 

яка називається кутовою швидкістю прецесії гіроскопа.

Рівномірне обертання осі власного обертання гіроскопа під дією зовнішнього моменту сили, напрямок якого відносно осі власного обертання гіроскопа залишається незмінним за часом, називається прецесією гіроскопа.

A

Рис. 6

 

З рис. 6 видно, що

 

d dω/ω.

(2)

Тут ми скористалися тим, що для малих кутів tg .

9

З основного закону обертального руху Mdt Id випливає:

dω=

M dt .

(3)

 

I

 

Враховуючи те, що в даному випадку момент сили M=mgr, після підстановки (3) в (2) і далі в (1) одержимо вираз для кутової швидкості прецесії:

Ω=

mgr

.

(4)

 

 

Iω

 

Виміривши на досліді , за допомогою (4) можна вирішити зворотну задачу -– визначити кутову швидкість обертання гіроскопа:

 

mgr

(5)

I .

 

2. ПРИЛАДИ І ПРИЛАДДЯ

Гіроскоп, набір гирьок, електричний секундомір.

3.ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА УСТАНОВКА

Установка складається з высокооборотного електродвигуна, що розкручує гіроскоп, установлений на карданному підвісі. Після зняття зачеплення гіроскоп продовжує вільно обертатися.

На одному кінці гіроскопа закріплена чашечка для вантажів, що створюють прецесію гіроскопа.

4.ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ВИМІРІВ

1.За допомогою балансуючого пристрою встановлюють ротор гіроскопа в стан байдужної рівноваги.

2.Установлюють зачеплення мотора і гіроскопа, включають мотор, вичікують 3-4 хвилини, щоб обертання встигло стабілізуватися, потім знімають зачеплення і виключають мотор.

3.УВАГА! НЕ ПОРУШУЙТЕ ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ: СПОЧАТКУ ЗНІМАЙТЕ ЗАЧЕПЛЕННЯ І ЛИШЕ ПОТІМ ВИКЛЮЧАЙТЕ МОТОР!

4.Відповідно до завдання керівника, закріплюють на заданій відстані l грузик mg, включають секундомір і вимірюють час t повороту гіроскопа на заданий кут . Визначення часу повороту на

заданий кут проводять 3 рази для кожного заданого грузика mg. Результати вимірів заносять у таблицю 1.

10

Таблиця 1

g =9,81 м/с2; 10=1,74 10-2 рад; I =...кг м2; r =...м;

 

gr

...кг-1c-2

 

 

 

I

 

 

m, кг 0

 

,

t

, c T , t , c t , c

 

, рад/c M /

 

 

 

 

 

(m/

 

2

 

 

1

2 3 ср

 

 

( m / ) [

 

 

)]

 

рад

 

c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

3

m

 

 

m

2

 

 

 

 

 

 

 

cр

 

 

 

 

 

6.ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРІВ

1.Знаходимо середнє значення часу повороту гіроскопа на кут для кожного з трьох грузиків.

2.

Знаходимо кутову швидкість прецесії

 

для кожного з трьох

 

 

 

 

tcр

 

 

 

 

грузиків.

 

 

 

 

 

 

 

3.

Обчислюємо значення m

для різних мас грузиков і усереднюєм

їх.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

gr

 

 

 

 

 

і

,

4.

За формулою (5), використовуючи середні значення

 

 

I

 

 

 

 

 

cр

 

 

обчислюємо середнє значення кутової швидкості обертання гіроскопа.

5. Знаходимо середньоквадратичну похибку визначення

кутової

швидкості за формулою:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m 2

 

 

 

cp

 

 

 

 

(6)

S

 

 

 

(n=3).

(m/ )ср

n n 1

 

 

 

 

 

6.Кінцевий результат записуємо у видгляді:

cp 2S рад/с.

7.РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ

1.У розділі "Прилади" укажіть межу вимірів, ціну поділки і точність відліку електричного секундоміра і транспортира.

2.У розділі "Застосовувані розрахункові формули" приведіть формули

(5) і (6).

3.У розділі "Обробка результатів вимірів" зробіть підстановку числових даних у формули (5) і (6).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]