1. Аналіз (розкладання, деталізація Наприклад: аналіз ринку.), синтез (Об’єднання окремих елементів складних економічних систем)

Досить поширені в економічній науці методи математичного моделювання, порівняння та ін.

Модель – це спрощене відображення економічної дійсності, абстрактне узагальнення відповідних фактичних даних.

Економічні моделі представляють у математичній, табличній і графічній , словесних формах. При цьому не так важливо, що саме використано: рівняння, графік чи таблицю. Найголовніше – схопити й відобразити реальний зв’язок між фактами.

Якщо залежності між економічними змінними виражаються за допомогою таблиць або графіків, то маємо табличні чи графічні моделі, якщо за допомогою рівнянь – економіко-математичні моделі.

В економічних дослідженнях особливе значення мають графічні моделі, які наочно відображають кількісні залежності. Слова сприймаються краще, якщо їх доповнити зображенням. Згадаймо китайське прислів’я: малюнок вартий тисячі слів.

Економічні факти дають змогу сформулювати економічні закони, які відображають сталі причинно-наслідкові зв’язки між економічними явищами. Економічні закони поділяють на емпіричні та теоретичні.

Емпіричні закони очевидні, але без них не можна відкривати й перевіряти теоретичні закони та розвивати економічну науку.

Прикладом простого емпіричного закону є закон спадної віддачі. Суть його полягає в тому, що додатковий обсяг продукції, який отримують від послідовного збільшення одного фактора виробництва, зменшується за незмінності інших факторів. Експериментальні спостереження засвідчують справедливість цього закону. Наприклад, якщо на одній і тій же ділянці землі збільшувати затрати праці, а інші фактори виробництва залишати незмінними, то можна простежити дію закону спадної віддачі.

Теоретичні економічні закони виражають сталі причинно-наслідкові зв’язки між абстрактними узагальненнями. Ці закони не можна виявити на емпіричному рівні. Теоретичними економічними законами є, наприклад, закон рівноваги між попитом та пропозицією на досконало конкурентному ринку, закон зростання потреб людей та ін.

У моделях ПЕ використовують два види змінних — ендогенні та екзогенні. Ендогенні — це змінні, які модель намагається пояснити. Екзогенні — це змінні, які модель бере як дані.

Показники:

Рмативна економіка. Цілі економічної політики. Макро- і мікроекономіка.

Позитивна економічна наука формулює наукові уявлення про економічну поведінку, вивчає факти, намагається описати, пояснити й передбачити рух виробництва, зайнятості, доходів тощо, тобто дослідити фактичний стан економіки і спрогнозувати її динаміку.

Нормативна економічна наука містить оцінні судження людей стосовно того, якою має бути економіка або який конкретний політичний захід слід рекомендувати для розв’язання тієї чи іншої економічної проблеми.

Отже, позитивна економічна наука вивчає те, що є, тоді як нормативна узагальнює суб’єктивні уявлення про те, що має бути. Позитивна економічна наука досліджує фактичний стан економіки, а нормативна визначає, які конкретні економічні умови або рішення бажані чи не бажані, тобто має рекомендаційний характер.

У суспільстві, що грунтується на ринкових засадах, визначають такі традиційні цілі:

1. Економічне зростання. Потрібно забезпечити виробництво більшої кількості висоякісних товарів і послуг, що дає змогу досягти вищого рівня життя.

2. Повна зайнятість. Відповідну роботу треба надати всім, хто бажає і здатний працювати.

3. Економічна ефективність. Необхідно за мінімальних витрат одержати максимальну віддачу від обмежених виробничих ресурів, що перебувають у розпорядженні суспільства.

4. Стабільний рівень цін. Потрібно уникати значного підвищення або зниження загального рівня цін.

5. Економічна свобода. Керівники підприємств, робітники і споживачі мають користуватися високим ступенем свободи у своїй економічній діяльності.

6. Справедливий розподіл доходів. Жодна група громадян не повинна злидарювати, коли інші купаються в розкоші.

7. Економічна забезпеченість. Слід забезпечити достойне існування хронічно хворих, непрацездатних, недієздатних, літніх і всіх тих, хто не спроможний заробити принаймі мінімальний дохід.

8. Торговельний баланс. Кожна країна має підтримувати раціональний баланс міжнародної торгівлі та міжнародних фінансових операцій.

Економічна наука використовує два рівні аналізу: макроекономічний і мікроекономічний. Макроекономіка – це наука, яка досліджує національну економіку й оперує такими агрегатними показниками, як валовий внутрішній продукт (ВВП), чистий національний продукт (ЧНП), національний дохід (НД), загальний рівень зайнятості, сукупний попит тощо. Макроекономіка розглядає економіку в цілому, не звертаючи уваги на конкретні економічні одиниці, які утворюють різні економічні агрегати. Її завданням є з’ясування загальної схеми структури економіки і зв’язків між великими агрегатами, що складають економіку в цілому.

Мікроекономіка вивчає окремі економічні одиниці. Вона оперує поняттями "галузь", "фірма", "домогосподарство", використовуючи такі показники, як виробництво і ціна конкретного товару, витрати

8