Лекція № 3. Утворення і розвиток держави Київська Русь.

План.

1. Київська Русь в кін. 9 - 10століттях.

2. Розквіт Русі в кін.10 - першій пол. 11століть.

3. Причини і стан феодальної роздробленості.

1

З кін. 9 до сер. 14ст. існувала сильна і могутня держава Київська Русь, яка займала території від Балтійського моря і до Чорного( з півночі на південь ), від Карпатських гір і до межиріччя Волги та Оки ( із заходу на схід ).

Існують дві точки зору на утворення Русі : норманська теорія й теорія природничо-історичного утворення даної держави.

1). Норманська – про несамостійний розвиток руської державності, за якою першими керівниками Київської Русі були запрошені слов’янськими племенами нормани – князі Рюрик та Олег.

2). Природно-історичного походження – про самостійність утворення класів і держави у східних слов’ян, за якою говориться, що ще до приходу варягів у Києві правив перший князь – слов’янин Кий (кін. 6 – поч. 7 ст. ).

Найбільшими центрами східного слов’янства в 9 ст. були Київ і Новгород.

Економічне становище характеризувалось пануванням натурального господарства, при якому все необхідне вироблялось не для продажу, а для внутрішнього споживання.

Основними заняттями жителів Русі були :

- землеробство (вирощували пшеницю, овес, просо, жито, ячмінь та ін.; основними знаряддями праці були: рало, борона, серп, коса);

- скотарство ( розводили волів, коней, корів, овець, свиней, кіз тощо;

- ремесло (до 60 видів );

- внутрішня торгівля( у вигляді обміну між селянами та ремісниками );

- зовнішня торгівля ( русичі експортували худобу, хліб, сіль, хутра; імпортували: вино, тканини, прянощі; найбільше торгували з Візантією, Скандинавією, Польщею, Чехією, Німеччиною).

Допоміжними галузями були: полювання, риболовство, бортництво.

Соціально-політичне становище Київської Русі.

Дана держава була ранньофеодальною державою, при якій існувала така піраміда влади: великий київський князь,удільні князі, дружина, боярська дума, тисяцькі й посадники.

В 9 – 10 ст. найбільший внесок в життя держави мали такі князі:

- Рюрик – варязький князь, який захопив Новгород і передав владу племіннику Олегу;

- Олег Віщий - об’єднав Новгород та Київ, розширив територію своєї держави, зробив переможний похід на Константинополь;

- Ігор - син Рюрика, збільшив територію Київської Русі, але через завищену данину був убитий древлянами;

- Ольга – дружина Ігоря, провела податкову реформу, особисто прийняла християнство і підняла авторитет Київської Русі;

- Святослав – син Ігоря й Ольги, розширив територію Русі, розгромив Хазарський каганат, Волзьку Булгарію та Дунайську Булгарію.

2

Найбільшого розквіту Київська Русь досягла за часів:

- Володимира Великого – завершив об’єднання руських земель, в 988р. хрестився сам і охрестив населення Київської Русі та підняв авторитет її на міжнародній арені;

- Ярослав Мудрий – юридично закріпив феодальні відносини введенням збірника законів «Руська правда», розширив права церкви, заснував Києво – Печерську лавру, першу бібліотеку на Русі, породнився з королівськими дворами Франції, Німеччини, Візантії, Норвегії і т.д. При ньому держава досягла вищої могутності.

Найбільшою подією цього етапу це було прийняття християнства в 988р. Значення запровадження християнства:

1) сприяло зміцненню Київської Русі як ранньофеодальної держави, підняло її міжнародний авторитет, зміцнило її зв’язки з Візантією, допомагало розширенню писемності на Русі, дало імпульс розвитку давньоруської культури;

2) християнство насаджувалось на Русі жорстокими методами, у результаті було знищено багато пам’яток язичеської культури.

3

В 1132 році помирає син В.Мономаха – Мстислав і Київська Русь остаточно розпадається на окремі князівства. Причинами феодальної роздробленості були:

- натуральне господарство;

- заздрість та ворожнеча між феодалами;

- небажання феодалів ділитись своїм багатством із київським князем;

- величезні території Русі;

- занепад торгівлі з Візантією.

Наслідки феодальної роздробленості для держави були такі :

1. зросли продуктивні сили в окремих князівствах;

2. приєднані нові території, які були окультурені;

3. створені нові міста, селища, дороги;

4. знизилась обороноздатність країни, що привело до трагедії руських земель – більша їх частина була підкорена загарбниками (Золотою Ордою та ін.).

4

Культура Київської Русі була представлена:

- писемністю (була поширена абетка кирилиця );

- освітою (навчання велось в школах при монастирях або приватно);

- бібліотечною справою (першу було створено Я.Мудрим в Києві, а інші існували при монастирях і церквах );

- літературою ( історичною, філософською, художньою, енциклопедичною);

- усною народною творчістю (пісні, билини, виступи скоморохів, танцюристів, фокусників);

- архітектурою (будівництво соборів, які були оздоблені мозаїкою та фресками );

- прикладним мистецтвом (виготовлення ювелірних виробів, різьблення по кістці, каменю й дереву, художнє лиття).

Таким чином, культура Київської Русі зайняла помітне місце в скарбниці світової культури, увібравши в себе культуру стародавніх слов’ян і Візантії.

Питання самоконтролю:

1.Назвіть хронологічні рамки утворення, розвитку та занепаду Київської Русі.

2.Назвіть основні та допоміжні заняття русичів.

3.Яким був суспільно-політичний устрій держави Київська Русь?

4.Назвіть засновників Київської Русі?

5.За яких князів держава русичів досягла найбільшого розвитку?

6.Чому сильна і могутня держава розпалася на окремі князівства? Які це мало наслідки?

7.Назвіть найбільші досягнення в області культури Русі.