Лекція № 13. Українська рср в умовах нової економічної політики (1921-1928рр.).

План.

1.Політика «воєнного комунізму».

2. Голод 1921-1923рр. Впровадження непу.

3.Утворення СРСР. Статус України.

4.Політика влади в царині культури.

1

1919-1920рр. для більшовиків в Україні були дуже складними. Незважаючи на те, що радянська влада в квітні 1919р. перемогла майже на всій території України, продовжувала йти громадянська війна, а на черзі були нові зовнішні вороги – Денікін та білополяки. Тому радянський уряд мусив запровадити політику «воєнного комунізму». Її головною метою було:

- мобілізувати всі сили у державі для перебудови її на воєнний лад, щоб подолати господарську розруху, голод, параліч залізниць;

- послабити гостру класову боротьбу; ліквідувати розгул бандитизму та саботаж;

- спробувати здійснити утопічну військово-комуністичну модель соціалізму.

Щоб здійснити дану політику більшовики запровадили воєнний стан, щоб забезпечити міста – хлібом, армію – зброєю, країну – безперебійною роботою транспорту та ін..

Основні риси «воєнного комунізму» .

В сільському господарстві:

- продовольча диктатура;

- продовольча розверстка;

- заборона оренди землі та використання найманої праці.

В промисловості:

- націоналізація дрібних та середніх підприємств;

- сувора централізація управління;

- загальна трудова повинність.

В торгівлі та розподілу:

- заборона приватної торгівлі й перехід до прямого товарообміну;

- карткова система й розподіл продуктів за класовою ознакою;

- зрівнялівка в зарплаті ;

- скасування плати за житло, комунальні послуги, проїзд в транспорті.

В кінцевому результаті ця політика стала важливим джерелом перемоги в громадянській війні, але стала помилковою, коли з її допомогою спробували перейти безпосередньо до соціалізму і навіть до комунізму.

Головною помилкою було залишення незмінною цієї політики після закінчення громадянської війни, що призвело до найглибшої кризи Радянської влади в усіх сферах життя.

2

Криза Радянської влади (кінець1920 – початок 1921рр.), яка показала на практиці неможливість продовження політики «воєнного комунізму» після закінчення громадянської війни – стала головною причиною прийняття НЕПу. А криза конкретно полягала в тому, що:

- в країні була повна розруха й параліч економіки;

- в 1921р розпочався голод, спричинений засухою, неврожаєм та вивозом хліба за кордон і в Росію;

- на селі продрозкладка позбавила селян зацікавленості в результатах своєї праці;

- у галузі фінансів - повна інфляція грошей;

-було порушено союз робітничого класу й селянства (обуреного продовженням продрозверстки);

- у 10 разів скоротився й до того вузький прошарок пролетаріату;

- у РКП(б) не було єдиної думки про шляхи виходу із кризи;

- у партії виникло 10 платформ, які по-різному пропонували шляхи виходу із кризи;

- становище погіршувалося складною міжнародною обстановкою.

Всі ці прояви зробили неминучим прийняття на 10 з’їзді партії курсу на НЕП ( березень 1921р.)

Основні риси НЕПу.

У сільському господарстві:

- зміна продрозверстки продподатком;

- знаючи податок наперед, селяни уже були зацікавлені в результатах своєї праці;

- ліквідовувалася кругова порука.

У промисловості.

- продаж дрібної та частини середньої промисловості в приватні руки привело до підняття продуктивності праці і до появи товарів на ринках;

- великі підприємства об’єднувалися у трести і їх переводили на госпрозрахунок;

- знову поверталася відрядна зарплата;

- скасовувалась загальна трудова повинність;

- залучався іноземний капітал у формі концесій.

У галузі торгівлі і фінансів:

- здійснювався перехід до вільної куплі - продажу на ринку;

- було випущено тверду валюту – червінець.

Сім років НЕП запроваджувався в країні і мав досить хороші результати:

- при ньому було досягнуто найвищих темпів розвитку за всі 70 років Радянської влади;

- у найкоротший термін було відновлено господарство країни;

- виріс життєвий рівень населення.

З 1928р.(з приходом до влади в СРСР Й.Сталіна) дана політика почала згортатися. Причинами цього «нерозумного» кроку більшовиків були:

1) НЕП базувався на двох несумісних основах :

- в економіці - ринкові відносини;

-в політиці – адміністративно-командна система, що звикла не політику підчиняти економіці, а економіку своїм політичним цілям.

2) Керівництво країни ніколи не приховували, що «з Росії НЕПівської буде Росія соціалістична».

3) НЕП заважав планам лідерів РКП(б) щодо встановлення однопартійної диктатури.

В результаті: на початку 1928р. НЕП було згорнуто й замінено сталінським тоталітарним режимом, (перші кроки: примусове вилучення хліба в селян, закриття ринків, арешти за приватну торгівлю і т.п.).

3

Після громадянської війни за державним статусом Україна:

- була юридично незалежною державою (мала власну конституцію, органи державної влади й управління, видавала республіканські закони та стежила за їх виконанням);

- мала обмежений суверенітет (у ній, як і у всіх радянських республіках, було загальне політичне керівництво; правлячою була більшовицька партія, республіканські організації якої не мали автономії; керівництво республік абсолютно залежало від центру; існувала єдина армія з єдиним командуванням; єдина фінансова система; закони РРФСР діяли на території інших республік).

Наприкінці грудня 1920р. між РРФСР та УРСР була укладена двостороння угода, за якою узаконювалося об’єднання семи головних наркоматів. Це означало, що керівництво найважливішими сферами життя України здійснювалося з Москви.

На практиці центральні органи перестали рахуватися з республіками як незалежними державами. Лідер України – Х.Раковський, в березні 1922р. звернувся до ЦК РКП(б) із заявою, в якій оскаржував обмеження суверенітету, натомість пропонував договірну федерацію. Це питання піднімали й інші республіки. Ленін дав завдання про створення комісії для розгляду проектів єдиної для всіх республік держави, бо для цього уже все було готовим, потрібно тільки формально оформити ці відносини.

На комісію було представлено три основні проекти нової держави:

1. План автономізації, розроблений Й.Сталіним, передбачав входження республік до РРФСР на правах автономії, що означало ліквідацію самостійності республік.

2.План конфедерації (підтримувався Х.Раковським та М.Скрипником) – створення союзу суверенних держав, які створюють об’єднані органи для координації дій.

3.План федерації, запропонований В.Леніним – усі радянські республіки, втому числі й Російська федерація, входять на однакових правах до нової держави – СРСР.

В кінцевому результаті переміг проект Леніна. 30 грудня 1922р. відбувся Перший з’їзд Рад СРСР, на якому і було прийнято Декларацію й Договір новоствореної держави. До складу держави увійшли 4 республіки (Російська Федерація, Українська РСР, Білоруська РСР, Закавказька Федерація. У січні 1924р. Другий з’їзд Рад СРСР затвердив першу Конституцію держави, а у травні 1925р. 9-й Всеукраїнський з’їзд Рад затвердив Конституцію УРСР.

Проте втрата незалежності, перетворення України на маріонеткову державу не означали повної ліквідації завоювань українського народу. Про це свідчать, зафіксовані в Конституції такі положення :

- визнання територіальної цілісності України;

- існування в республіці власного адміністративного апарату;

- надання певних прав компактно проживаючим національним меншинам та ін..

4

Культура в 20-ті роки прагнула вирішити такі задачі:

- більшовики для того, щоб побудувати соціалізм, прагнули змінити світогляд людини, нав’язавши марксистсько-ленінське мислення;

- вони прагнули створити власну соціалістичну інтелігенцію ;

- ліквідувати неписьменність.

Освіта.

Переживала такі труднощі: відсутність фінансування, нестача освітянських та наукових кадрів, класовий підхід до працівників освіти, насильницька реорганізація «Просвіт» у сільські будинки та хати-читальні.

В той же час більшовики досягли помітних успіхів:

- проводилась компанія по боротьбі з неписьменністю;

- було створено розгалужену систему освітніх закладів;

- утворено навчально - виховні заклади для сиріт та безпритульних;

- навчання дітей у загальних семирічних школах та професійно-технічних закладах було безкоштовним;

- збільшувалась кількість шкіл з українською мовою навчання; створювалася мережа робітфаків;

- упроваджувалася українська мова у вищій школі;

Наука.

- Головну роль в її розвитку відігравала Всеукраїнська академія наук на чолі з В.Липським;

- плідна праця природознавця В.Вернадського, істориків Д.Багалія та М.Грушевського, математиків Д.Граве, М.Крилова, Г.Прейфа, філолога А.Кримського, медика О.Богомольця, хіміків Л.Писаржевського та В.Кістяківського – стала гордістю української науки;

- в 1921р. було засновано Інститут української наукової мови;

- в 1928р. – утворено фізико-технічний інститут в Харкові, де розгорнулися дослідження з ядерної фізики та радіофізики;

- недоліком було підпорядкування ВУАН у філію АН СРСР.

Література.

В даний період в літературі відбувалися позитивні тенденції: так могли вільно створюватись літературно-художні об’єднання ( найвідоміші з них - «Гарт», «Плуг», «Ланка», «Молодняк», «Авангард»); появилися нові твори талановитих українських письменників - М.Драй-Хмари, М.Зерова,М.Куліша, В.Сосюри, М.Хвильового; в 1925р. була утворена ВАПЛІТЕ на чолі з М.Хвильовим.

Мистецтво.

В 20-х роках відбувалось пожвавлення в театральному мистецтві. Так на території України успішно працювало 45 театрів. В 1922р. в Києві було відкрито театр «Березіль» під керівництвом талановитого актора та режисера Леся Курбаса, який намагався вивести театр на європейський рівень. Але в той же час, комуністи звинуватили його в націоналізмі. В 1925р. в Харкові було засновано український театр опери та балету. Одночасно була утворена Асоціація художників Червоної України, до якої входили видатні митці: С.Їжакевич, К.Трохименко, Ф.Кричевський. Розгорнули роботу Одеська та Київська кіностудії. Починає свою творчу діяльність режисер О.Довженко.

Українське музичне мистецтво збагатилось творами композиторів М.Леонтовича, К.Стеценка, Г.Верьовки, Л.Ревуцького.

Релігійне життя.

Більшовики проводили відверту антицерковну політику, яка супроводжувалася переслідуваннями та розстрілами представників духовенства, вилученням церковних цінностей для закупівлі зерна за кордоном, постійним тиском на Українську автокефальну православну церкву.

Питання для самоконтролю:

1.Назвіть причини, заходи та наслідки політики «воєнного комунізму»?

2.Назвіть причини запровадження, заходи, наслідки НЕПу. Чому ця політика була згорнута і що це принесло українцям?

3.Чому українці, маючи незалежність, в 1922році ввійшли до складу СРСР? Яке це мало значення для майбутнього України?

4.Якими були особливості культурного життя нашої держави в 20-ті роки ? Приведіть приклади найбільших її надбань.