
- •Відносно самостійні розділи кримінології
- •4. Система кримінології
- •5. Історія розвитку кримінологічної науки в Україні (до 1991 року).
- •6. Сучасна українська кримінологія: стан, проблеми і завдання
- •7. Поняття злочинності .
- •8. Кількісні ознаки злочинності.
- •9. Якісні ознаки злочинності.
- •11. Глобальна картина насильницької злочинності в світі.
- •12. Глобальна картина майнової злочинності в світі.
- •13. Глобальна картина призонізації населення в світі
- •14.. Рівень, структура і динаміка злочинності в Україні.
- •15.. Географія злочинності в Україні
- •16. Сучасний стан злочинності не повнолітніх в україні
- •17.Географія злочинності неповнолітніх Україні
- •18. Причини злочинності неповнолітніх в Україні
- •19. Сучасний стан насильницької злочинності
- •20. Георафія насильницької злочинності
- •21. Причини насильницької злочинності в Україні.
- •22. Сучасний стан корисливої злочинності в Україні.
- •24. Причини корисливої злочинності в Україні.
- •25. Сучасний стан необережної злочинності в Україні.
- •27. Причини необережної злочинності.
- •28. Сучасний стан організованої злочинності в Україні.
- •29. Географія організованої злочинності в Україні.
- •30. Причини організованої злочинності в Україні.
- •31. Сучасний стан економічної злочинності в Україні.
- •2. Кримінально-правова класифікація злочинів у сфері економіки.
- •32. Географія економічної злочинності в Україні
- •33. Причини економічних злочинів в Україні
- •34. Сучасний стан наркозлочинності в Україні
- •35. Географія наркозлочинності в Україні.
- •36. Причини наркозлочинності в Україні.
- •II. Корисливі і корисливо-насильницькі злочини :
- •37. Сучасний стан рецидивної злочинності в Україні
- •38. Географія рецидивної злочинності в Україні
- •39. Причини рецидивної злочинності в Україні
- •40. Сучасний стан екологічної злочинності в Україні.
- •41. Географія екологічної злочинності в Україні.
- •42. Причини екологічної злочинності в Україні.
- •2. Детермінанти екологічної злочинності.
- •43. Причинність злочинності як центральна проблема кримінології.
- •44. Причини злочинності в Україні та світі.
- •47. Політичні інтереси і злочинність.
- •48. Соціально-психологічні проблеми і злочинність.
- •50. Самодетермінація злочинності.
- •51. Особистістість Злочинця як центральна проблема кримінології.
- •52. Структура особистості злочинця.
- •53. Соціально-демографічні ознаки особи злочинця
- •54. Соціально-психологічна характеристика особи злочинця
- •55. Співвідношення соціального та біологічного в особі злочинця
- •56.Умовна класифікація і типологія злочинців.
- •57. Поняття механізму злочинної поведінки
- •58. Мотивація злочину у механізмізлочинної поведінки
- •59. Роль конкретної ситуації в механізмі злочинів
- •60. Планування злочину в механізмі злочинної поведінки.
- •61. Вчинення злочину в механізмі злочинної поведінки.
- •62. Поняття кримінологічної інформації і види.
- •63. Джерелами кримінологічної інформації поняття і види.
- •64.Кримінологічний аналіз поняття мета.
- •65. Сутність програми криміналістичного дослідження.
- •66.Статистичні методи криміналістичного дослідження.
- •67.Вибірковий метод в кримінології.
- •68. Соціологічні методи кримінологічних досліджень.
- •69.Інші методи криміналістичних досліджень.
- •70.Соціальні наслідки злочинності поняття і види.
- •71.Жертви злочинів: поняття та види
- •72. Характеристика складових «ціни» злочинності
- •73. Українські реалії «ціни» злочинності.
- •74. Поняття та види кримінологічного прогнозування.
- •76. Прогнозування індивідуальної поведінки та його методи.
- •77.Прогнозування суспільно-небезпечної поведінки і криміналізація діянь
- •79.Заходи протидії злочинності.
- •80. Президент України як суб’єкт протидії злочинності.
- •81. Органи місцевого самоврядування як суб’єкт протидії злочинності.
- •82. Судові органи як суб.Єкт протидії злочинності.
- •83.Органи прокуратури як суб.Єкт протидії злочинності.
- •84. Служба безпеки України як суб'єкт протидії злочинності.
- •85. Органи юстиції як суб'єкт протидії злочинності.
- •86.Органи і Установи, що виконують покарання, як суб'єкт протидії злочинності.
- •87. Органи внутрішніх справ як суб'єкт протидії злочинності.
- •89. Методологія та методика кримінологічної експертизи.
- •90. Правове регулювання кримінологічної експертизи проектів нормативно-правових актів.
- •91. Організація запровадження та проведення кримінологічної експертизи проектів нормативно-правових актів.
90. Правове регулювання кримінологічної експертизи проектів нормативно-правових актів.
Правове регулювання кримінологічної експертизи проектів нормативно-правових актів Запровадження кримінологічної експертизи у практику потребує її належного законодавчого регулювання. У Верховній Раді України, на вищих рівнях інших гілок влади не раз визнавалася потреба кримінологічної експертизи проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів. Проте законодавче забезпечення кримінологічної експертизи досі відсутнє.
Розглядаючи проблему законодавчого регулювання кримінологічної експертизи проектів законів та інших нормативних актів, потрібно взяти до уваги такі методологічні положення.
По-перше, експертиза проектів законів та інших нормативних актів — це ланка або етап законотворчого і в цілому нормопроект-ного процесу, і тому вона має в основних статутно-функціональних рисах передбачатися на рівні загального законодавчого регулювання цих процесів
По-друге, кожен вид експертизи законопроектів має значну специфіку щодо предмета, цілей, завдань, підстав проведення, особливостей висновку та інших питань, так би мовити, власного Урегулювання. Весь комплекс цих питань не може і не повинен бути врегульований у законі рівня загального регулювання
По-третє, Кримінологічне експертне оцінювання нерідко необхідне і для проектів управлінських актів, а також кредитних, інших господарських угод, соціальних проектів тощо.
У зв'язку з обґрунтуванням структури законодавчого регулювання кримінологічної експертизи у декілька рівнів виникає досить складна проблема щодо розподілу предмета, обсягу та, так би мовити, «конкретики» регулюючих норм на загальному, особливому і спеціальному рівнях. Стосовно цього повинні бути визначені принципи, критерії, механізми відповідного розподілу норм, які мають спільний предмет регулювання, приміром кримінологічну експертизу.
Детальне дослідження цієї проблеми переконує у тому, що на загальному рівні (Закон «Про нормативні-правові акти») мають бути законодавчо визначені загальні поняття експертизи нормативно-правового акта, її предмета, мети, завдань, правового статусу та можливих об'єктів. Щодо окремих видів такої експертизи, то цей закон має обмежитися лише: а) їх приблизним, невичерпним переліком; б) визначенням загальної підстави проведення експертизи, яка полягає у необхідності оцінити відповідність проекту нормативно-правового акта певним соціальним інтересам (вимогам), зокрема економічним, фінансовим, правовим, екологічним, кримінологічним тощо; в) посиланням на те, що безпосереднє регулювання кожного виду експертизи проектів нормативно-правових актів здійснюється окремим законом.
До основних завдань кримінологічної експертизи ст. З Проекту відносить:
— об'єктивну і повну оцінку відповідності проекту сучасному рівню наукових кримінологічних знань щодо криміногенних та антикриміногенних чинників і запобігання дії причин та умов, які сприяють вчиненню злочинів. Зазначене завдання вимагає від кримінологічної експертизи: а) об'єктивної оцінки; б) її повноти відповідно до замовлення, тобто у межах питань, поставлених у ньому; в) оцінки відповідності проекту сучасному рівню кримінологічних знань щодо криміногенних та антикриміногенних чинників.
— прогнозування та оцінку можливих негативних кримінологічних наслідків у разі прийняття нормативно-правового акта, проект якого подано на експертизу.
Об'єктом кримінологічної експертизи проектів нормативно-правових актів згідно з Проектом цього закону може бути проект не будь-якого управлінського та іншого акта, а лише такого, що має нормативно-правові ознаки. Такі ознаки, як відомо, досі визначаються лише в теорії права.
До суб'єктів кримінологічної експертизи Проект (ст. 7) відносить її замовників, експертно-кримінологічні установи, експертів та керівників експертних груп. Визначення названих суб'єктів Дається у ст. 1 Проекту. Зокрема, ч. З цієї статті визначає, що замовник — це орган державної влади, що розробляє проект нормативно-правового акта, а також орган чи особа, якім надані повноваження стосовно його прийняття (видання).
Під експертно-кримінологічною установою розуміється науково-дослідна установа, вищий навчальний заклад або інша організація, акредитована на проведення кримінологічної експертизи (ч. 5 ст. 1 Проекту