89. Методологія та методика кримінологічної експертизи.

У 1996-1997 роках була розроблена комплексна методика кримінологічної експертизи проектів законодавчих, інших норма­тивно-правових актів, управлінських рішень. Методика охоплює шість основних операцій з відповідними комплексами експерт­них процедур.

1. Операція відбору та підготовки експертів до проведен­ня експертизи.

Вона включає декілька процедур, які мають методично забезпечити:

• визначення структури та необхідної кількості експертів для утворення експертної групи, а за потреби — підгруп останньої;

• визначення персонального складу кандидатів до експертної групи;

• оцінку їхньої професійної підготовки, зокрема через перевір­ ку компетентності, незалежності та особистого ставлення до участі у проведенні цієї експертизи;

• визначення з числа кандидатів тих, що найбільше відповіда­ ють професійним вимогам, утворення з них експертної групи;

• підготовку членів експертної групи до участі у проведенні експертизи саме цього проекту.

2. Операція щодо навчання експертів навичок експертно­го оцінювання

Має за мету навчити (або поповнити знання) експертів технології їх експерт­ної діяльності, передусім експертного оцінювання, яке становить основний зміст останньої. Інакше кажучи, якщо до цього мова йшла про те, яка кримінологічна експертиза і стосовно якого об'єкта має бути проведена, то тепер ставиться завдання навчити, як її проводити, передусім у який спосіб здійснювати експертне оцінювання.

3. Операція з моделювання та оцінювання криміно­логічної інформації (про криміногенні та антикриміногенні чин­ники) у сфері регулювання об'єкта експертизи.

Ця операція є підготовчою до проведення безпосередньої екс­пертної оцінки впливу об'єкта експертизи (його норм) на вказані чинники. Головна мета цієї операції полягає у тому, щоб звести інформацію про згадані чинники у певну систему

Ця операція здійснюється у два етапи. На першому проводить­ся систематизація (моделювання) чинників за визначеною схемою (моделлю) їх дії. Віднесенність чинника до тієї чи іншої структур­ної групи відповідає його функціональній ролі, яка належить йому у сфері відносин, що регулюються об'єктом експертизи. Відпо­відно до цього чинники можуть стосуватися правового регулюван­ня, управління, правозастосування, правоохорони у згаданій сфері. Експертові належить визначити, до якої з названих груп слід віднести кожний чинник.

4. Операція з оцінки впливу об'єкта експертизи на кримі­нологічні чинники

У процесі її здійснення досягаються основна мета і без­посереднє завдання кримінологічної експертизи — визначаються показники кримінологічної значущості та ефективності об'єкта експертизи, його норм. Головними методами цієї операції, а по суті експертизи в цілому, є зіставлення кожної норми об'єкта експертизи з кожним кримінологічно значущим чинником, що діє у сфері регулювання цього об'єкта, та експертне оцінювання впливу, який може здійснювати ця норма на чинник у разі її прийняття та реалізації. Експерт має спрогнозувати та оцінити, чи буде цей вплив негативним, тобто сприятливим для зміцнення, посилення дії криміногенного чинника, або ж позитивним, таким, що послаблює, нейтралізує дію останнього та зміцнює анти-кримінологічні чинники.

5. Операція з агрегування індивідуальних експертних оцінок у групову оцінку впливу правової норми та об'єкта екс­пертизи в цілому на кримінологічні чинники.Слід мати на увазі, що ця операція не зводиться до арифметичного визначення усе­редненого показника. В експертизі бере участь група експертів, які відрізняються багатьма ознаками, у тому числі профілем свого фаху, ступенем юридичної та кримінологічної освіченості, про­фесійним досвідом. Неабияке значення має різниця у їхніх пси­хофізіологічних, зокрема пізнавальних, вольових, комунікаційних здібностях, характерологічних ознаках, індивідуальних уподобан­нях та ціннісних орієнтаціях, соціально-психологічних якостях тощо.

6. Операція з підготовки експертного висновку.

Функціональне призначення висновку визначає його структу­ру. Останню рекомендується будувати із чотирьох - частин:

- офіційної;- інформаційної; - нормативної;- рекомендаційної.