81. Органи місцевого самоврядування як суб’єкт протидії злочинності.

Серед суб’єктів запобігання злочинності важливе місце посідають органи місцевого самоврядування, які за своїми повноваженнями здійснюють організаційно-управлінські функції щодо запобігання злочинності, організують і координують роботу відповідних суб’єктів системи запобігання злочинності, здійснюють їх ресурсне забезпечення, контролюють виконання постанов і рішень вищих органів влади і своїх власних питань запобігання злочинам на підвідомчій території.

Основні форми цієї роботи такі: а) видання у межах своєї компетенції нормативних актів з питань запобігання злочинним проявам, організація їх виконання та контролю; б) безпосереднє здійснення запобіжної роботи через відділи виконкому, підвідомчі установи, підприємства, органі зації, постійні комісії тощо. Особливу роль в організації роботи щодо запобігання злочинам відіграють постійні комісії, такі як: адміністративні, у справах молоді, спостережні та ін.; в) розроблення комплексних планів запобігання злочинам. Комплексне планування запобігання злочинності — завдання органів місцевого самоврядування, оскільки вони забезпечують ув’язку запобіжних заходів з планами економічного і соціального розвитку території. До числа суб’єктів, для яких запобігання злочинності є однією з головних функцій у межах правоохоронної діяльності, належать правоохоронні органи, їх підрозділи і служби. Серед них — органи прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, органи і установи виконання покарань, державна контрольно-ревізійна служба, рибоохорони, державна лісова охорона, інші органи, які здійснюють правозастосовні і правоохоронні функції. . Органи місцевого самоврядування є також суб'єктами діяльності щодо запобігання злочинності. Вони на своєму рівні мають виконувати всі повноваження щодо її організаційно-управлінського забезпечення (планування, у тому числі комплекс-не, видання управлінсько-нормативних актів, безпосередня організація через постійні комісії, депутатів та ін.), здійснення контролю виконання, надання певних ресурсів, залучення та акти-візації діяльності громадських об'єднань, створення і підтримки спеціалізованих самодіяльних організацій. їхнім обов'язком є безпосереднє здійснення спрямованих економічних, освітніх, виховних, медичних, інших соціальних заходів, які мають загаль-носоціальне запобіжне значення, а також налагодження індивіду-ального запобігання вчиненню злочинів конкретними особами, в тому числі через надання останнім підтримки, допомоги, здійснен¬ня профілактичного контролю, соціальної реабілітації. Проте ці повноваження та обов'язки багатьма органами місцевого самовря¬дування не виконуються.

82. Судові органи як суб.Єкт протидії злочинності.

Судові органи вирішують завдання запобігання злочинам за допомогою різних засобів і методів. Згідно із законодавством про судоустрій, суди зобов'язані своєю діяльністю виховувати громадян у дусі точного й неухильного виконання законів, дбайли­вого ставлення до державної та приватної власності, дотримання трудової дисципліни, поваги до прав, честі й гідності громадян.

Профілактичний ефект діяльності суду пов'язаний з виконан­ням його основного завдання - здійсненням правосуддя. Шляхом винесення справедливого рішення по кримінальних справах суд забезпечує загальну та спеціальну превенцію, зокрема, робить свій внесок у запобігання рецидиву. Справедливі рішення по цивільних, сімейних, трудових, господарських справах сприяють усуненню чи пом'якшенню криміногенних конф­ліктних ситуацій, факторів, які детермінують кримінальну мотивацію та полегшують її реалізацію.

Профілактичну спрямованість має аналітична робота, узагальнення судової практики, що здійснюють інформаційне забезпечення методичної роботи у сфері запобігання злочинам.

Профілактичний ефект діяльності суду забезпечується реалі­зацією принципу гласності в його роботі, що припускає ви­світлення ходу та результатів судових процесів.

Форми запобіжної роботи судових органів дуже різноманітні: виїзні засідання, залучення представників громадськості до судового розгляду, окремі ухвали, контроль за виконанням вироків, рішень і постанов.

Судові органи повинні займатися запобіжною діяльністю:

— за результатами розгляду конкретних кримінальних справ,

виявляючи по них причини й умови вчинення злочинів та реагую-чи на них винесенням окремої ухвали (постанови) в порядку ст. 23і КПК України з направленням її органу, установі, ор¬ганізації, де мають бути вжиті заходи до усунення цих чинників; суди, очевидно, мало виконують цю запобіжну функцію, у 2005 р. її було здійснено лише у 3,5 % справ, закінчених провадженням1

— при аналізі судової практики та узагальненні інформації про причини і умови, що зумовлювали вчинення злочинів;

— через виконання виховної профілактичної функції.

Запобіганню злочинам може сприяти також здійснення цивіль-ного та адміністративного судочинства у конкретних справах через реагування на порушення відповідного законодавства, що відіграють роль умов, які сприяють вчиненню злочинів.