71.Жертви злочинів: поняття та види

Жертва злочину – це людина, якій злочином заподіяно фізичну, майнову або моральну шкоду незалежно від того, визнано її у встановленому законом порядку потерпілим чи таким вона сама себе вважає.Велике значення у розкритті змісту даного поняття має вивчення особи на соціально-психологічному рівні – це її соціальний статус, позиції, ролі. Статус потерпілого визначається сукупністю його прав і обов’язків у межах кримінального процесу і його відносинами з іншими особами, втягнутими в орбіту злочинної діяльності. Позиція жертви – це особливості відносин між „співпотерпілими”, між ними і третіми особами або свідками злочину, між жертвою й злочинцем. Роль жертви – істотний фактор у вчиненні злочину. Адже її поведінка може так вплинути на розвиток конфлікту, що перетворить її з об’єкта злочину на його суб’єкт.    У межах криміногенної ситуації поведінка жертви може бути оцінена як:   а)правомірна;    б)нейтральна;    в)неправомірна.   . Типи жертв злочинів: 1. Випадкова жертва – коли особа стає такою внаслідок збігу обставин. 2. Жертва з незначним ступенем ризику – віктимність виникла під впливом конкретної несприятливої ситуації. 3. Жертва з підвищеним ступенем ризику – володіє низкою віктимних властивостей: а) жертва необережних злочинів; б) жертва умисних злочинів. 4. Жертва з дуже високим ступенем ризику – особа, морально-соціальна деформація якої не відрізняється від правопорушників

72. Характеристика складових «ціни» злочинності

Ціна злочинності проявляється в юридично значимих шкідливі наслідки, тобто в характеристиках шкоди, наносимого суспільним відносинам, охоронюваним кримінальним законом Ціна — це економічні, соціальні, моральні, фізичні й інші шкідливі наслідки вчинених злочинів. Обчислюється цей показник за кількістю вбитих і покалічених по-терпілих, пограбованих, обкрадених і принижених внаслідок вчинення злочинів; розмірами матеріальної шкоди, завданої злочинами, і витратами держави на лікування потерпілих і поновлення їх здоров'я; витратами на утримання відповідних установ і правоохоронних органів, що здійснюють боротьбу із злочинністю. Ціну злочинності необхідно визначати для характеристики її суспільної небезпечності, а також для розрахунку бюджетних асигнувань на боротьбу із злочинністю. Без відповідного фінансового забезпечення програми попередження злочинності неможливо реалізувати.. Характеристика злочинності як негативного соціально-правового явища була б неповною без розгляду її наслідків, основним критерієм яких є "ціна" злочинності, що складається з:    - кримінально-правових наслідків злочинів, які є в багатьох випадках обов'язковим елементом їхнього складу (матеріальна, моральна, фізична шкода конкретним громадянам);    - шкода, що заподіюється злочинами за межами їхнього складу (прямі та непрямі наслідки);    - соціальна реакція на злочинність, боротьба з нею (витрати на утримання правоохоронних органів, на заходи боротьби зі злочинністю тощо).    На жаль, методика повного виміру реальної "ціни" злочинності поки що розроблена недостатньо. Водночас, такі показники, безумовно, є конче необхідними.