61. Вчинення злочину в механізмі злочинної поведінки.

Слідом за прийняттям рішення настає стадія його виконання - власне вчинення злочину. Фактична реалізація рішення може відрізнятися від запланованої, наприклад, при зміні зовнішньої ситуації. Так, при активному опорі потерпілого грабіж може перерости в розбій або, навпаки, піде від відмова доведення злочинного наміру до кінця.

І стан людини, і стан зовнішнього середовища на різних стадіях злочинної поведінки не залишаються незмінними. Насамперед це можливість запобігання злочину на стадії його вчинення. На певному етапі, коли злочинного результату ще не досягнуто, злочин нерідко можна відвернути, припинити його вчинення, затримати злочинця і тим самим урятувати жертву чи зберегти майно. Припинення ефективне під час продовжених злочинів і злочинів, що тривають (наприклад, схильність дезертира до явки з повинною).

Для кримінології особливе значення має вивчення особливостей міжособистісної взаємодії злочинця до і під час вчинення злочину. Практично жоден вчинок людини не відбувається ізольовано від інших людей. Знання варіантів цієї взаємодії допомагає краще зрозуміти механізм злочинної поведінки і визначити можливості своєчасного здійснення профілактичних заходів. Стадії вчинення злочину - це визначені законом етапи підготовки і безпосереднього скоєння злочину.

Кримінальний кодекс України визначає дві стадії попередньої злочинної діяльності, пов'язаної із вчиненням злочину:

1) готування до злочину, тобто підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Готування до злочину характеризується ознаками:

а) підшукуванням або пристосуванням засобів чи знарядь, при цьому підшукуванням є фактичне законне чи незаконне придбання засобів чи знарядь:

- засобами є будь-які предмети, які полегшують вчинення злочину (снодійні чи отруйні речовини, підроблені документи, транспортні засоби та інше);

- знаряддями є будь-які предмети, які безпосередньо використовуються особою для вчинення злочину (різні види холодної або вогнепальної зброї, відмички, кастети, інші предмети, які необхідні для полегшення вчинення злочину).

Пристосування засобів чи знарядь полягає у різноманітному впливові суб'єкта злочину на різні речі з метою використання їх як засобів і знарядь вчинення злочину (виготовлення із мисливської рушниці обрізу чи перероблення газового пістолету у вогнепальну зброю та інше);

б) підшукування співучасників або змова на вчинення злочину є визначення осіб, які необхідні для полегшення вчення злочину, схиляння їх до участі у його вчиненні шляхом умовляння, підкупу, погрози чи іншим чином, а також попередня змова вказаних осіб, щодо спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення злочину;

в) усунення перешкод, тобто заздалегідь прийняття різних мір і заходів, які ускладнюють вчинення злочину (відключення сигналізації, призначення на чергування у день вчинення злочину особи, яка має недостатній рівень підготовки та інше);

г) інше умисне створення умов для вчинення злочину (розробка плану вчинення кримінально-протиправних дій, знайомство співучасників з місцем майбутнього вчинення злочину, проведення попередніх тренувань та інше).

У самому готуванні до злочину може міститися інший закінчений злочин, так придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї та бойових припасів до неї без передбаченого законом дозволу, що здійснюється особою для вчинення іншого злочину містить склад закінченого злочину, передбаченого ст. 263 ККУ.

Готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності.

2) замах на злочин - це вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Замах на злочин може бути:

o незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця і злочинний результат не наступив (особа хотіла вчинити крадіжку із квартири, але не змогла її відкрити і при цьому була затримана);

o закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її воді (особа хотіла викрасти гроші із сейфу, його відкрила але грошей там не було; особа стріляла в іншу особу з метою її вбивства, але не влучила).

Із замаху починається виконання об'єктивної сторони злочину.

З суб'єктивної сторони, приготування і замах на злочин можливі тільки з прямим умислом.

Окремі злочини не мають таких стадій як приготування чи замах на злочин. Так, залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати Ш таку допомогу не має таких стадій (ст. 135 ККУ), як і інші злочини із формальним складом. Злочини із формальним складом Є закінченими із моменту вчинення самого діяння, незалежно від наслідків і має склад злочину.

Кримінальна відповідальність за готування до злочину і замах на злочин настає за тією статтею Особливої частини ККУ, яка передбачає відповідальність за закінчений злочин.