Одиниці радіоактивності.

Беккерель: “Бк” – дорівнює 1 перетворенню за секунду.

Кюрі “Кі” – дорівнює 3,7 ґ 1 010 ядерних перетворень за секунду.

Тобто Кі більш вагома порівняно з Бк одиницею.

Величину енергії випромінювання, поглинену тілом або речовиною називають поглиненою дозою й вимірюють у джоулях на кілограм. За одиницю виміру поглиненої дози випромінювання в системі СЇ прийнято грей (Гр). 1 Гр = Дж/кг. На практиці використовують позасистемну одиницю — радіан (1 рад = 0,015гр, або приблизно 100 ерг/г) – радіоактивна адсорбованадоза. Для оцінки ушкоджувального впливу різних видів іонізуючоговипромінюванняна біологічні об'єкти застосовуютьспеціальнуодиницю виміру— бер (біологічнийеквівалентрентгена). У системіСИ одиницею цієїеквівалентноїдози єзіверст (1Зв= 100бер).

Для оцінювання радіаційної обстановки на місцевості, в робочому , або житловому приміщенні, зумовленого впливом рентгенівського або гамма-випромінювання, використовують експозиційну дозу випромінювання: іонізуюча здатність випромінювання у повітрі. За одиницю експозиційної дози в системи СІ прийнято кулон на кілограм (Кл/кг). На практиці ії найчастіше виморюють у рентгенах(Р). Експозиційній дозі 1Р відповідає доза, яка приблизно дорівнює 0,96 рад.

Для біологічної тканини людини поглинена доза в 1 рад дорівнює 1,04 р. В дозиметрії величиною 0,04 нехтують і вважають, що1рад=1Р.

Дозу , співвіднесену з одиницею часу,називають потужністю дози, або рівнем радіації . Якщо ми говоримо, що ми говоримо, що рівень радіації на місцевості складає 1 Р/год, то це означає, що за одну годину перебування на місцевості людина отрималє дозу, яка дорівнює 1Р

Рентген є дуже великою одиницею виміру, і тому рівні радіації, як правило виражають у частках рентгена — тисячних ( мілірентген на годину мР/год) і мільйонних (мікрорентген на годину — мкР/год).

Двадцяте сторіччя по праву назване століттям розщепленого атома. Велики досягнення людського розуму стали причиною величезного людського лиха. У пам'ятні людей живуть страхіття бомбардування Хіросіми та Нагасакі, трагедія Чорнобиля. Аварія на Чорнобильській АЕС — найбільша та найважча за всю історію використання атомної нергії. Вона призвела до радіаційного забруднення величезних територій СРСР і десятки краін Європи. У наслідок аварії у зовнішнє середовище потрапило 1,8.1018 бекерелів різних радіонуклідів. Загальна площа радіоактивного забруднення в цілому сягає 25. тис. кв. км

ЧАЕС розташована в білорусько-українському прикордонному регіоні в болотисто-лісистій місцевості на березі річки Прип'ять. У чотирьох кілометрах від атомного комплексу розташоване місто Прип'ять, побудований спеціально для співробітників атомної електростанції. На момент аварії там проживало 45 000 людей. У радіусі 30 кілометрів навколо реактора розташовувалося в цілому 76 населених пунктів. В 100 кілометрах південніше ЧАЕС знаходиться Київ [3;13].

Аварія на четвертому енергоблоці відбулася приблизно о 1:23:50 26-го квітня 1986 року під час проведення випробувань та в наслідок порушень ремонтних робіт на четвертому блоці Чорнобильській АЕС стався вибух реактора, який спричинив часткове руйнування реакторної будівлі. Виникла пожежа, яка охопила весь простір будівлі. Через проломи в стінах та покрівлі було викинуто велику кількість твердих матеріалів із активної зони реактора. Реактор припинив існування як керована система. Він перетворився на постійне діюче джерело надходження в атмосферу радіоактивних речовин.

Зі зруйнованого реактора протягом перших 10 днів після аварії було викинуто більше 40 різних видів радіонуклідів. Для аналізу наслідків аварії мають значення в першу чергу йод (I-131), цезій (Cs-137), стронцій (в основному Sr-90) і плутоній (Pu-241). На сьогоднішній день вважається, що в атмосферу потрапило близько 50% йоду, що містився в реакторі, і 30% цезію. Гарячі гази, що виділялися при горінні графітової оболонки, підняли радіоактивні речовини на висоту більш ніж 1500 метрів. Різні погодні умови в перші дні після аварії призвели до того, що радіоактивність широко розповсюдилася аж до територій Скандинавії, Польщі, Прибалтики, а також південної Німеччини, північної Франції й Англії. Наслідки Чорнобильської аварії для навколишнього середовища не можна зводити тільки до просторового розподілу зон радіоактивного забруднення. Радіоактивні цезій, стронцій і плутоній усе більше розповсюджуються по ланцюжкові: Ґрунт - Рослина - Тварина/Людина. Іншими шляхами територіального розповсюдження радіонуклідів є ерозія ґрунту під впливом вітру, лісові пожежі, а також сільськогосподарське використання земель і міграція радіонуклідів у річкових водах.

За даними Держкомстату, статус постраждалих унаслідок Чорнобильскоїкатастрофи в Україні мають більше 2,2 млн. Осіб. Із них 1,6млн- це постраждалі від катастрофи, 566,1 тис. діти, котрі належать до категорії постраждалих, і 50,5тис.- ліквідатори наслідків аварії.